Ухвала суду № 65254651, 09.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2239/17 Справа № 199/9284/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Дніпро

09 березня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Петешенкової М.Ю., Пищиди М.М.,

при секретарі - Григор'євій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2016 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.2-3) .

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - повернуто позивачу (а.с.5).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с.8-9).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала судді скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України позовна заява повертається позивачу у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Положеннями ч.1 ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та нормами ч.1 ст.122 ЦПК закріплено, що суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Згідно ч. 9 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до роз'яснень п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року, якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а щодо юридичної особи - за положеннями статті 93 ЦК.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суддя 1 інстанції, виходив з того, що зазначена справа не підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська, оскільки відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Дніпропетровській області від 05 січня 2017 року, відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, (Індустріальний район) (а.с.4).

Вказані висновки є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи (довідка адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в Дніпропетровській області) й положеннями ст.. 109 ЦПК України, ст. 29 ЦК і ст.. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Посилання апелянта на те, що спір стосується спадщини, а тому справа повинна розглядатися за місцем відкриття спадщини відповідно до вимог ч. 1 ст. 114 ЦПК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а не з приводу нерухомого майна, а тому підсудність за заявленими вимогами визначається відповідно до чинного законодавства за правилами ст. 109 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі п.4 ч.3 ст. 121 ЦПК України, повернув позовну заяву позивачу для подання її до належного суду, оскільки відповідачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що за територіальністю відноситься до Індустріального району м. Дніпро.

Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, та згідно п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: