Постанова № 65252772, 28.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р. Справа№ 910/2500/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: Прокопчук Ю.В.,

розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р.

у справі №910/2500/16 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго",

третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_5,

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про скасування рішення Відповідача, оформленого протоколом №936 від 03.02.2015р. засідання комісії по розгляду акта про порушення №39721 від 25.09.2014р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р. у справі №910/2500/16 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського від 07.07.2016р. рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р. у справі №910/2500/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2016р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016р. та рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2016р. у справі №910/2500/16 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що Позивач належними засобами доказування не довів наявність підстав для скасування рішення Відповідача, оформленого протоколом № 936 від 03.02.2015р. засідання комісії по розгляду акта про порушення № 39721 від 25.09.2014р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. у справі №910/2500/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент встановлення факту порушення Правил користування електричною енергію в торгівельному павільйоні, що належить на праві власності Позивачу, даний павільйон перебував у володінні та користуванні Третьої особи на підставі договору оренди.

Як зазначає Позивач, саме Третя особа здійснила самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі Відповідача з метою безоблікового споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2, тому відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією саме Третя особа є споживачем та має нести відповідальність.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.02.2017р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2017р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.02.2017р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення Сторін, суд встановив:

01.06.2013р. між Позивачем та Третьою особою був укладений договір оренди майна. Відповідно до п.1.1 договору Позивач зобов'язується передати Третій особі у строкове володіння та користування, а Третя особа зобов'язується прийняти у строкове володіння та користування торгівельний павільйон (загальна площа 6 кв. м.), що розміщується за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з п.2.1 договору майно, що орендується, надається Третій особі для розміщення місця швидкого харчування та торгівлі пивом і слабоалкогольними напоями.

Відповідно до п.4.1 договору термін оренди складає 12 місяців з дати прийняття майна. Що орендується за актом приймання-передачі та діє до 31.05.2014 р.

Згідно з п.4.2 договору якщо жодна сторона в термін 30 днів до закінчення оренди не заявить про намір розірвати договір, термін оренди автоматично пролонгується на 12 місяців.

Відповідно до п.4.3 договору термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п.4.4 договору Третя особа має право відмовитися від цього договору, попередивши Позивача в термін 30 днів.

Відповідно до п.7.2 договору Третя особа має право обладнати майно, що орендується, на власний розсуд.

Згідно з п.7.3. договору Третя особа самостійно і від власного імені укладати договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями.

01.06.2013р. був складений акт приймання-передачі майна, за яким Позивач передав об'єкт оренди Третій особі.

25.09.2014р. уповноваженими представниками Відповідача складений акт про порушення №39721, відповідно до якого встановлено, що споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2 порушено норми статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та п.1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996р., а саме, здійснено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (електропередавальної організації) з метою безоблікового споживання електроенергії. В графі «Характеристика об'єкта» вказано: орендодавець - Позивач, орендар - Третя особа. Як зазначено в акті останній складено за участю представника споживача (уповноваженої особи) ОСОБА_6.

25.09.2014р. уповноваженими представниками Відповідача складено акт про усунення порушення ПКЕЕ, у якому зазначено, що для усунення порушення здійснено відключення споживача від кабельної лінії згідно наряду на відключення №1319 від 25.09.2014р.

03.02.2015р. за відсутності Позивача відповідно до вимог ПКЕЕ відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення ПКЕЕ №39721 від 25.09.2014р., на якому встановлено, що Позивач на об'єкті МАФ за адресою: АДРЕСА_2, порушив Правила користування електричною енергією, а саме здійснив самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (електропередавальної організації) з метою безоблікового споживання електроенергії. Площа перерізу кабелю, яким виконано самовільне приєднання: ПВС 5х4 мм2. Допустимий тривалий струм кабелю: 27А.

Враховуючи вищевикладене комісією прийняте рішення про проведення нарахування згідно з пунктом 2.6. та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (потужність - 16,04 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень; період нарахування з 26.09.2013 по 25.09.2014). Всього підлягає до сплати за недораховану електроенергію 91458,55 грн, про що складений протокол №936.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» споживач електричної енергії - суб'єкт господарювання або фізична особа, що використовує електричну енергію для власних потреб на підставі договору про постачання електричної енергії з електропостачальником або інших підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно з п.5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до п.1.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з п.10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої еклектичної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника еклектичної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представника постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше, ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено право споживача на оскарження рішення комісії в суді, у разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку, на період розгляду судом спору щодо порушення споживачем ПКЕЕ відключення споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

З наведених норм права вбачається, що споживачем електричної енергії є суб'єкт господарювання, що використовує електричну енергію для власних потреб. Такий суб'єкт повинен укласти з постачальником електроенергії договір, забезпечити облік спожитої електричної енергії та її оплату. У разі без облікового споживання електричної енергії споживач несе відповідальність у вигляді відшкодування вартості недорахованої електричної енергії.

Як встановлено судом Позивач є власником пересувного торгівельного павільйону. У червні 2013 року Позивач передав даний павільйон в оренду Третій особі. На час передачі в оренду даний павільйон не був підключений до електропостачання та обладнаний засобами обліку електроенергії. Третя особа зобов'язалась самостійно і від власного імені укласти договори щодо надання комунальних послуг, в тому числі на електропостачання. На підтвердження іншого доказів суду не подано.

Даний договір оренди був укладений до 31.05.2014р. з автоматичною пролонгацією на 12 місяців за відсутності наміру сторін його розірвати. Оскільки жодна з сторін не виявила такого наміру та Третя особа не повернула з оренди вказаний павільйон, суд вважає, що на час здійснення Відповідачем перевірки даний договір був чинний. Дана обставина підтверджується також самим актом про порушення №39721, де вказано, що Третя особа є орендарем даного павільйону.

Більш ніж через рік після передачі Позивачем павільйону в оренду Третій особі Відповідачем був складений акт про порушення №39721, яким встановлено, що споживачем здійснено самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника з метою безоблікового споживання електроенергії.

У вказаному акті зазначено, що він складений за участі представника споживача ОСОБА_6. При цьому, Позивач зазначає, що йому не відома особа ОСОБА_6, він ніколи не уповноважував цю особу представляти його інтереси та діяти від його імені. В свою чергу, Відповідачем не подані докази, підтверджуючі, що ОСОБА_6 є представником Позивача.

Оскільки для виникнення відносин представництва має бути певна юридична підстава (договір, довіреність тощо) у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 був представником Позивача, та відповідно, що акт про порушення №39721 був складений у присутності Позивача або його представника.

Враховуючи встановлені обставини апеляційний суд вважає, що споживачем електричної енергії у даному випадку була саме Третя особа, а не Позивач, оскільки Третя особа орендувала павільйон, здійснювала й ньому господарську діяльність з швидкого харчування та торгівлі пивом та для здійснення цієї господарської діяльності використовувала електричну енергію, при цьому не уклавши договір з Відповідачем та не забезпечивши її облік.

Про дані обставини Відповідачу було відомо з самого початку, що вбачається з акту про порушення №39721, де вказано, що Третя особа є орендарем даного павільйону.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками місцевого суду, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів продовження договору оренди майна від 01.06.2013р., зважаючи на його закінчення 31.05.2014р. згідно з п.4.1 договору, оскільки місцевим судом не враховані умови п.4.2 договору, згідно з якими якщо жодна сторона в термін 30 днів до закінчення оренди не заявить про намір розірвати договір, термін оренди автоматично пролонгується на 12 місяців.

При цьому, обставини дії дозволу №41 від 28.05.2013р. на відносини дії договору оренди вказаного павільйону самі по собі не впливають. Дані обставини могли б бути підставою для наміру сторін розірвати цей договір, проте відповідні дії з волевиявлення розірвати договір сторонами не вчинювались.

Доказів повернення вказаного павільйону з оренди суду також сторонами не подано, а з акту про порушення №39721, складеного Відповідачем вбачається, що зазначений павільйон на цей час перебував в оренді Третьої особи.

Апеляційний суд також не може погодитись з висновками місцевого суду, що Позивач за договором оренди не передав Третій особі лічильники електроенергії, тому останню не можна вважати споживачем електроенергії, оскільки матеріали справи не містять доказів, що орендований павільйон взагалі був обладнаний лічильником електроенергії, а Позивач це заперечує.

При цьому у п.7.3. договору оренди сторони домовились, що Третя особа самостійно і від власного імені буде укладати договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями, відповідно саме Третя особа мала укласти договір на постачання для власних потреб електроенергії з Відповідачем, відповідно встановивши лічильник електроенергії та забезпечивши облік її споживання.

З огляду на вказане, апеляційний суд вважає, що спірним рішенням Відповідача, оформленого протоколом №936 від 03.02.2015р. засідання комісії по розгляду акта про порушення №39721 від 25.09.2014р., неправомірно покладено на Позивача відповідальність за вчинені Третьою особою порушення, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. скасуванню, з прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог та скасування рішення Відповідача, оформленого протоколом №936 від 03.02.2015р. засідання комісії по розгляду акта про порушення №39721 від 25.09.2014р.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. у справі №910/2500/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016р. у справі №910/2500/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

4. Скасувати рішення Публічного акціонерного товариства «Київенерго», оформлене протоколом №936 від 03.02.2015р. засідання комісії по розгляду акта про порушення №39721 від 25.09.2014р.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (04212, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

М.Л. Яковлєв