Постанова № 65252604, 06.03.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017 року Справа № 912/3306/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, головний юрисконсульт, довіреність №14-109 від 18.04.2014 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 16.12.2016 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2016 року у справі №912/3306/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 179 311 грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (налалі ПАТ - "НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі" (надалі ТОВ "Долинські об'єднані мережі") на свою користь 41 293 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 7 986 грн. 18 коп. 3% річних та 130 031 грн. 82 коп. пені, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014 року № 2087/15-ТЕ-18.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.09.2016 року порушено провадження у справі № 912/3306/16 за вищезазначеним позовом.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2016 року, справу № 912/3306/16 передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2016 року у справі № 912/3306/16 (суддя Мельниченко І.Ф.) в частині стягнення 96579 грн. 85 коп. провадження у справі припинено; в решті позовних вимог відмовлено; з ТОВ "Долинські об'єднані мережі" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" стягнуто 1448 грн. 69 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що застосування ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" до спірних правовідносин на момент прийняття рішення, списання заборгованості з ТОВ "Долинські об'єднані мережі" та часткове припинення провадження у справі є неправомірним, оскільки згідно ст.ст. 1-3 вищезазначеного Закону учасниками процедури врегулювання заборгованості є теплопостачальні та теплогенеруючі підприємства, включені до реєстру, який ще не сформований Кабінетом Міністрів України, у звязку з чим, на думку позивача, відповідач має сплатити предявлені до стягнення суми у повному обсязі.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 27.11.2014 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (позивач, продавець) і ТОВ "Долинські об'єднані мережі" (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2087/15-ТЕ-18 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти його та сплатити.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року газ обсягом до 3570 тис. куб. м.

Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом (п.5.1 договору).

За п.5.2 договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1091 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 1091 грн., крім того ПДВ 20% - 218 грн. 20 коп., всього з ПДВ 1309 грн. 20 коп.

20.07.2015 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, якою його пункт 5.2 викладено у наступній редакції:

Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2 994 грн. 30 коп., в тому числі:

- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 201 грн. 70 коп., крім того ПДВ - 20% - 40 грн. 34 коп., всього з ПДВ 242 грн. 04 коп.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами 461 грн. 80 коп.( в т.ч. вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ - 20% - 92 грн. 36 коп., всього з ПДВ 554 грн. 16 коп.;

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ ( 2%) 35 грн. 92 коп., крім того ПДВ - 20% - 7 грн. 18 коп., всього з ПДВ 43 грн. 10 коп.;

Ціна за 1000 куб.м. природного газу, як товару, становить 1795 грн. 83 коп., крім того ПДВ - 20% - 359 грн. 17 коп., всього з ПДВ - 2 155 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 495 грн. 25 коп., крім того ПДВ - 20% - 499 грн. 05 коп., всього з ПДВ - 2 994 грн. 30 коп..

Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.5 договору).

У відповідності до п. 3.3 договору приймання передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно п. 3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобовязується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобовязується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11 договору).

На виконання умов договору позивач у період з січня 2015 року по квітень 2015 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 1 638 612 грн. 16 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2015 року на суму 582 186 грн. 84 коп., від 28.02.2015 року на суму 491 637 грн. 33 коп., від 31.03.2015 року на суму 308 823 грн. 25 коп., від 30.04.2015 року на суму 255 964 грн. 74 коп. (а.с.18-21).

У відповідності до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідач здійснив оплату отриманого природного газу з порушенням строків, обумовлених договором.

У відповідності із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору сторонами узгоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку, за прострочення оплати поставленого газу в січні, лютому, березні та квітні 2015 року ним нараховано 41 293 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 7 986 грн. 18 коп. 3% річних та 130 031 грн. 82 коп. пені за період: з 15.02.2015 року по 31.12.2015 року.

Суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині стягнення 96579 грн. 85 коп. (пені, річних та інфляційних збитків), нарахованих за прострочення оплати поставленого природного газу у січні, лютому та частині березня 2015 року, посилаючись на набрання чинності 30.11.2016 року Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 року № 1730-VIII (надалі Закон), згідно ч. 3 ст. 7 якого на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості державна, відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У відповідності із ст. 2 Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Пунктом 1 ст. 3. Закону визначено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України (п.4 ст. 3 Закону).

З огляду на зазначені положення та з урахуванням того, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі Порядок ведення та користування реєстром не був затверджений Кабінетом Міністрів України, відсутні законні підстави вважати, що ТОВ "Долинські об'єднані мережі" є учасником процедури врегулювання заборгованості згідно Закону.

ТОВ "Долинські об`єднані мережі" не надано господарському суду документів про внесення відповідача до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також доказів, підтверджуючих списання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованості, яка обліковується за підприємством відповідача зі сплати пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Таким чином, висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 96579 грн. 85 коп. за відсутністю предмету спору між сторонами є таким, що суперечить нормам закону.

Пунктом 16 ст.14 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік визначено, що у 2015 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 цього Закону).

Статтею 32 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється із загального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток та податку на додану вартість, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нарахованих сум податку на прибуток та податку на додану вартість таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків за зазначеною субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, та спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Відповідно п. 3 вищезгаданого Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Департаментом фінансів Кіровоградської облдержадміністрації, Волинською міською радою, Фінансовим управлінням Волинської райдержадміністрації, Долинською міською радою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинські об'єднані мережі", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ «Укргазвидобування» укладено договір від 19.11.2015 року № 3/375-в про організацію взаєморозрахунків (а.с. 81-84).

У вищезазначеному договорі сторони дійшли згоди, що ТОВ "Долинські об'єднані мережі" перераховує на рахунок ПАТ "НАК "Нафтогаз України" кошти в сумі 336 655 грн. 26 коп. для погашення заборгованості за спожитий природний газ 2015 року згідно з договором від 27.11.2014 року № 2087/15-ТЕ-18.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків за порушення грошового зобовязання, передбачених ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014 року № 2087/15-ТЕ-18, оскільки уклавши договори про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно вищезгаданого договору.

Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу від 27.11.2014 року № 2087/15-ТЕ-18, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку, встановленому договором про організацію взаєморозрахунків, відповідно до п. 17 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

На виконання договору про організацію взаєморозрахунків від 19.11.2015 року № 3/375-в ТОВ "Долинські об'єднані мережі" проведено оплату платіжним дорученням від 07.12.2015 року № 3 (призначення платежу - субвенція, що надається із загального фонду державного бюджету відповідно до Постанови КМ України від 04.06.15 року № 375, договір 3/375-в від 19.11.2015 року за природний газ 2015 року, договір № 2087/15-ТЕ-18 від 27.11.2014 року) (а.с. 85).

Оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку, який передбачений договором про організацію взаєморозрахунків від 19.11.2015 року № 3/375-в, підстави для стягнення з відповідача пені, 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих за порушення строку розрахунку за договором на купівлю-продаж природного газу від 27.11.2014 року № 2087/15-ТЕ-18, відсутні.

З урахуванням викладеного рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2016 року у справі №912/3306/16 в частині припинення провадження у справі скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

повний текст постанови складено 10.03.2017 року.