Ухвала суду № 65252552, 07.03.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"07" березня 2017 р.Справа № 924/1180/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника військового прокурора Західного регіону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерінвестгруп, м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю „ДПА Компані

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Концерн „Військторгсервіс м. Київ

за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України

про витребування нерухомого майна, а саме: автогаражі, будівлю будинку водія, господарський склад, овоческлад, промисловий склад, прохідну, столярну майстерню, розташовані по вул. Попова, 73-6, комбінат побутового обслуговування по вул. Миру, 1/3, продовольчий магазин по вул. Софіївській, 11, торговий центр по вул. Есенській, 2 у м.Старокостянтинові Хмельницької області, вартістю 948916,55 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 30.12.2015 р.

від відповідача 1: ОСОБА_2 - за довіреністю від 10.01.2017 р.

від відповідача 2: ОСОБА_3 - за довіреністю від 10.01.2017 р.

від прокуратури: ОСОБА_4 - посвідчення від 05.08.2015 р.

від третьої особи 1: ОСОБА_5 - за довіреністю від 16.01.2017 р.

від третьої особи 2: не з'явився

Суть спору:

Перший заступник військового прокурора Західного регіону, м. Львів в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Міністерства оборони України м. Київ звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерінвестгруп, м. Київ про витребування нерухомого майна, а саме: автогаражі, будівлю будинку водія, господарський склад, овоческлад, промисловий склад, прохідну, столярну майстерню, розташовані по вул. Попова, 73-6, комбінат побутового обслуговування по вул. Миру, 1/3, продовольчий магазин по вул. Софіївській,11, торговий центр по вул. Есенській, 2 у м. Старокостянтинові Хмельницької області, вартістю 948916,55 грн.

Повноважний представник позивача та представник прокуратури в судовому засіданні підтримали вимоги заявлені у позові.

Позивачем в засіданні суду подано клопотання про витребування матеріалів інвентарної справи на спірне нерухоме майно (згідно переліку позовної заяви) у Хмельницькому БТІ.

В обґрунтування зазначеного клопотання зазначає, що відповідно до п. 6.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/8 від 07.02.2002 року, реєстраційна справа включає документи в яких міститься відомості про обєкт права, щодо якого підлягають державні реєстрації право власності на нього, інші речові права.

Позивач зазначає, що враховуючи відсутню можливість самостійно надати документи, концерн не виконує ухвалу суду, а дані документи містять інформацію відносно спірного нерухомого майна.

Розглянувши подане клопотання, судом береться до уваги наступне:

Відповідно до п. 2.1 Постанови пленуму ВГСУ № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. Звертаючись з клопотанням про витребування доказів до суду апеляційної інстанції, заявник, з огляду на вимоги частини першої статті 101 ГПК, повинен також обґрунтувати неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона (сторони) заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї (них) доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції.

Окрім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 182, ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації. При цьому орган, який уповноважений здійснювати таку реєстрацію, вчиняє тільки відповідні дії в межах чинного законодавства і сам по собі не є особою, яка може заперечувати або визнавати право власності.

Підтвердженням права власності є витяг з Єдиного реєстру речових прав.

В судовому засіданні Концерном „Військторгсервіс були надані копії свідоцтв про право власності на спірне майно.

Крім того, представником відповідача було надано ОСОБА_5 із державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Крім цього, позивачем не зазначено, які саме докази можуть міститись в інвентарних справах троти тих які вже є в матеріалах судової справи.

З огляду на викладе в задоволенні клопотання позивача про витребування матеріалів інвентарної справи на спірне нерухоме майно (згідно переліку позовної заяви) у Хмельницькому БТІ необхідно відмовити.

Повноважний представник відповідача 2 в засіданні суду заперечив проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своїх доводів надав додаткові пояснення в яких звертає увагу суду на те, що прокурор та позивач стверджують, що договір про спільну діяльність №140/5/877 від 25.07.2005 року за своєю природою є договором прихованої оренди.

Це твердження є помилковим та спростовується порівняльним аналізом статей Цивільного кодексу України, яким регулюються орендні відносини та здійснення спільної діяльності та відповідними пунктами ОСОБА_6 №140/5/877.

Зокрема пункт ОСОБА_6 1 узгоджується з приписами ст. 1130 ЦК України:

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Спільна діяльність має на меті вклади учасників, що чітко визначено статтею 1133 ЦК України, які можуть бути в грошовій формі, у вигляді нерухомого та нерухомого майна.

Чітко визначено у розділі 8 ОСОБА_6 - вкладами учасників за ОСОБА_6 є грошові

кошти та нерухоме майно.

Однією з основних умов договору про спільну діяльність є розподіл прибутку (ст.1139)

Порядок розподілу прибутку відображений у розділі 9 ОСОБА_6 - розподіл результатів сумісної діяльності.

Тобто, твердження Прокурора, що договір про спільну діяльність є безоплатним спростовується нормами Цивільного кодексу України, адже однією з цілей укладення ОСОБА_6 про спільну діяльність діяльність №140/5/877 від 25.07.2005 року є отримання

прибутку.

Ведення спільних справ відображено в розділі 7 ОСОБА_6 - за п. 7.1 якого, ведення спільних справ за ОСОБА_6 здійснюється сторонами за їх спільною згодою. А саме, п. 7.3 ОСОБА_6 визначено, що керівництво сумісною діяльністю за даним ОСОБА_6, а також ведення спільних справ доручається Стороні-2. Це прямо передбачено статтею 1135 ЦК України.

У разі договору оренди, орендні платежі враховуються у власній господарській діяльності орендаря та орендодавця окремо.

Натомість, відповідно до абзацу восьмого пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 №91, оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.

Тобто оператор спільної діяльності зобов'язаний складати окремий баланс, окремий звіт про фінансові результати, а також форми, які необхідні учасникам спільної діяльності без створення юридичної особи для складання власної фінансової звітності з урахуванням результатів спільної діяльності, своєї частки в активах і зобов'язаннях;

У разі договору оренди його сторони не відповідають по зобов'язанням один одного.

Разом з тим цивільним законодавством передбачено обов'язок ведення відокремленого бухгалтерського обліку спільної діяльності учасником простого товариства, визначеного договором з метою відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, розподілу прибутку, одержаного учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності тощо.

Прибуток за договором оренди враховується лише в обліку орендодавця. Натомість, нормами законодавства та ОСОБА_6 встановлено, що у разі отримання прибутку в межах договору про спільну діяльність такий прибуток розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно. Сума прибутку, отриманого кожним учасником договору простого товариства у межах спільної діяльності є доходом кожного учасника та підлягає включенню з метою оподаткування до складу доходу окремої юридичної особи - учасника договору про спільну діяльність (простого товариства).

На думку відповідача 2, військовим прокурором невірно тлумачено текст ОСОБА_6, яка не зводиться лише до передачі майна у користування, а є по правовій природі договором про спільну діяльність для ведення спільних справ зі спільними внесками, взаємними правами та обов'язками і розподілом результатів спільної діяльності, згідно з правовими приписами Цивільного кодексу України щодо спільної діяльності.

Окрім цього стверджує, що в обґрунтування своїх позовних вимог Прокурор зазначає, предметом спору є нерухоме майно, вибуло з користування власника, тобто Міністерства оборони України, на підставі правочину - договору №140/5/877, укладеного між ТОВ „Старокостянтинівський гарнізон торг та Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України, правонаступником якого на цей час є Концерн „Військторгсервіс.

Як на доказ своїх вимог в якості преюдиції Прокурор посилається на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2014 у справі №924/105/14.

У рішенні по справі №924/105/14 Господарського суду Хмельницької області відмічено оціночне судження суду про те, що відсутність оригіналу додаткової угоди від 26.04.2011р. до ОСОБА_6 від 25.07.2005р. №140/5/877 свідчить про недоведеність відповідачами по справі наявності у ТОВ „ДПА Компані прав орендодавця за спірним договором оренди від 01.04.2013р. №1/04/13.

Звертаємо увагу на те, що у рішенні Господарського суду Хмельницької області у справі №924/105/14 відсутні будь-які посилання на визнання будь-яким судом недійсною додаткової угоди від 26.04.2011р. до ОСОБА_6 від 25.07.2005р. у №140/5/877, а лише міститься критичне ставлення суду до неї.

Ну думку відповідача 2 посилання прокурора на оціночне судження Господарського суду Хмельницької області у справі №924/105/14 щодо додаткової угоди від 26.04.2011р. до ОСОБА_6 від 25.07.2005р. у №140/5/877 є безпідставним.

Фактично, позовні вимоги Прокурора спрямовані на дострокове розірвання договору про спільну діяльність (простого товариства) від 25.07.2005р. №140/5/877, сторонами за яким з 01 квітня 2013 року є Концерн „Військторгсервіс та ТОВ «ДПА КОМПАНІ».

Договір про спільну діяльність (простого товариства) від 25.07.2005р. №140/5/877 є

дійсним.

Це підтверджується наступними доказами.

Відповідно до трьохсторонньої додаткової угоди від 26.04.2011р. про внесення змін та доповнень до договору №140/5/877 від 25.07.2005р. відбулась заміна сторони виконання договору про спільну діяльність, замість сторони ТОВ „Інтерінвестгруп, стороною виступає ТОВ „ДПА КОМПАНІ.

За згодою сторін зазначено, що дана угода набирає чинності лише 01.04.2013р., з вказаної дати Концерн „Військторгсервіс та ТОВ „ДПА КОМПАНІ підтверджують свої зобов'язання за договором, а ТОВ „Інтерінвестгруп підтверджує перехід прав та обов'язків до ТОВ „ДПА КОМПАНІ.

Додаткова угода містить підписи представників Концерну „Військторгсервіс, ТОВ „Інтерінвестгруп та ТОВ „ДПА КОМПАНІ має печатки Концерну та товариств.

Доказом того, що ТОВ „ДПА КОМПАНІ є стороною за ОСОБА_6 від 25.07.2005р. №140/5/877 вважає не тільки тристоронню Додаткову угоду від 26.04.2011р., але й тристоронній акт приймання-передачі від 01.04.2013р., який підписано представниками Концерну „Військторгсервіс, ТОВ „Інтерінвестгруп та ТОВ „ДПА КОМПАНІ та скріплено печатками.

Вказаний факт заміни сторони у ОСОБА_6 від 25.07.2005 №140/5/877 також підтверджується дублікатом Довідки про взяття на облік платника податків за ф. 4-ОПП від 28.11,2013р. № 1326571400200, який підтверджує факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА КОМПАНІ прав і обов'язків сторони за ОСОБА_6 про спільну діяльність від 25.07.2005р. № 140/5/877.

Тобто ТОВ „ДПА КОМПАНІ здійснило перереєстрацію договору про спільну діяльність у ДПІ Святошинського району м. Києва.

Згідно довідки ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві № 1839-26-57-23-27 від 03.04.2015р. у ТОВ „ДПА Компані відсутня заборгованість зі сплати податків та зборів, в тому числі за договором про спільну діяльність.

Вищенаведені факти не потребують доказування, оскільки вже досліджувались судами першої та касаційної інстанцій, а також Київським апеляційним господарським судом, який своєю постановою від 10.12.2015р. у справі №910/1094/14 у задоволенні позову Концерну „Військторгсервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА КОМПАНІ про розірвання договору №140/5/877 від 25.07.2005р. про спільну діяльність (простого товариства) відмовив.

Враховуючи викладене, ТОВ „ДПА КОМПАНІ повністю заперечує проти позовних вимог.

Повноважний представник третьої особи 2 в засідання суду за викликом не з`явився.

З огляду на викладене, через неявку повноважного представника третьої особи 2, для надання можливості сторонам подання додаткових доказів та заперечень необхідних для вирішення спору по суті, розгляд справи необхідно відкласти на іншу дату.

Керуючись ст.ст. 22, , 77, 86 Господарського процесуального кодексу України ,-

УХВАЛИВ:

Розгляд справи відкласти на 11:45 "15" березня 2017 р..

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, зал № 309.

СуддяВ.О. Шпак

1 - до справи,

2 - позивачу - м.Київ, Повітровтофлотський проспект, 6

3 - відповідачу - м.Київ вул. Волиньска, 47.

4- прокуратурі - м.Львів, вул. Клепарівська, 20.

5 - третій особі - м. Київ, вул.Молодогвардійська, 28 а. - рекомендованим з повідомленням

6 - відповідачу - м. Київ, вул. Академіка Кримського, 27а рекомендованим з повідомленням