Рішення № 65252316, 06.03.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2017 року Справа № 913/81/17

Провадження № 17/913/81/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл», м. Київ,

до Селянського (фермерського) господарства «Радуга», с. Мілуватка, Сватівський район, Луганської області,

про стягнення 147558,52 грн.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_1, представник за довіреністю №2017/2 від 09.01.2017;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю №б/н від 23.01.2017.

У судовому засіданні 28.02.2017, згідно ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 06.03.2017 до 12 год. 00 хвил.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 109556,74 грн. за договором поставки № CVS 62252 від 07.03.2014.

Відповідач у відзиві на позов від 30.01.2017 № 10 з вимогами позивача не погодився, вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на те, що:

- позивач не звертався до нього з вимогою про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції;

- умовами договору не встановлено обовязку відповідача сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції;

- на момент подання позову у відповідача не виникло обовязку сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Від відповідача до канцелярії суду надійшла заява від 13.02.2017 №13/2 про долучення до матеріалів справи висновку від 09.02.2017 №2/1, як підтвердження заперечень щодо розміру інфляційних втрат, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач надав до суду доповнення до заперечень від 13.02.2017 №14, в яких, зокрема, зазначив, що вимоги ст.625 ЦК України до інфляційних нарахувань можуть бути застосовані лише у випадку прострочення грошового зобовязання у гривні і не можуть бути застосовані до цін у гривні, визначеної з урахуванням курсу іноземної валюти на час укладання угоди та на день оплати товару. Предявлені позивачем рахунки-фактури не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони були предявлені разом із попереднім позовом у травні 2016 року. Відповідач за отриманий товар у строк 10.10.2014 будь-яких рахунків-фактури від позивача згідно з умовами п.п.3.4.2.2, 3.43.3, 3.4.3.4.3 Договору не отримував, зазначений факт встановлений господарськими судами у справі №913/641/16.

Представником позивача у судовому засіданні 14.02.2017 було подано заяву про збільшення позовних вимог від 14.02.2017 №CMD 029820, відповідно до якої позивач здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 147558,52 грн. за договором поставки № CVS 62252 від 07.03.2014.

Представник позивача надав докази надіслання цієї заяви на юридичну адресу відповідача, докази сплати судового збору, а також розрахунок інфляційних втрат, які долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, збільшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Від представника відповідача до суду надійшла заява від 27.02.2017 №27/2, в якій він просить відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки вважає, що позивач захистив свої грошові зобовязання від знецінення, привязавши ціну товару, згідно з п.3.4.3.4 Договору поставки до курсу долара США на дату виставлення рахунку-фактури. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначається рівень знецінення національної грошової одиниці, а не іноземної валюти.

Від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення від 02.03.2017, згідно яких позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки ціна товару в договору визначена виключно в національній валюті та коригування ціни товару по курсу долару США не відбулось.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл», як Постачальником (позивач у справі) та Селянським (фермерським) господарством «Радуга», як Покупцем (відповідач у справі) був укладений договір поставки №CVS62252 від 07.03.2014 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку і на умовах якого Постачальник зобовязався поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння зернових, олійних, технічних культур, засоби захисту рослин (ЗЗР), добрива згідно Специфікацій до цього Договору.

ОСОБА_3 з п. 2.1 Договору, загальна кількість товару визначається в специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору. У випадку неможливості поставки товару в асортименті, передбаченому відповідною специфікацією, постачальник має право запропонувати покупцеві замінити вид товару, поставка якого неможлива, на аналогічний. У разі відмови покупця від заміни виду товару, поставка якого неможлива, вважається що зобовязання сторін щодо поставки такого товару припинені за взаємною згодою сторін.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна товару визначається у Специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору. Ціна товару підлягає коригуванню у відповідності з п. 3.4 цього Договору.

Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, а у випадках, коли умовами поставки передбачена доставка за рахунок постачальника також вартість перевезення товару до узгодженого сторонами місця (п.3.2 Договору).

ОСОБА_3 з п. 3.4 Договору, порядок розрахунків за окремий товар, а також необхідність забезпечення виконання зобовязання покупця визначається у відповідній Специфікації. Сторони можуть обрати порядок розрахунків за товар.

Базова ціна товару по кожному окремому виду товару і його загальна вартість вказується у Специфікаціях, що є невідємними частинами цього Договору. Вказані в Специфікації в гривнях ціни і вартість товару підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок позивача (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної Специфікації. Під курсом банку розуміється середній курс ПАТ "КІБ Креді Агріколь" долара США до гривні для здійснення розрахунків по безготівковим операціям купівлі-продажу іноземної валюти. Курс банку підтверджується довідкою банку з печаткою банку і підписом уповноваженої особи банку, яка видається щоденно позивачу (п. 3.4.2.2 Договору).

Пунктом 3.4.3 Договору сторонами узгоджений порядок часткової (повної) оплати після поставки товару із застосуванням базової ціни товару:

- покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість товару платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 3.4.3.1) наступним чином: "б") __ % від загальної вартості товару, що вказаний в розділі "Умови оплати" відповідної специфікації, скоригованої на дату виставлення рахунку-фактури згідно п.3.4.3.4.3 Договору, протягом строку дії рахунку - фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом трьох днів, якщо інше не передбачено в самому рахунку-фактурі. Рахунок-фактура може передаватися факсом чи електронною поштою, з наступним направленням оригіналу на адресу покупця;

- в будь - якому випадку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну вартість товару, скориговану на згідно умов цього договору, платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника не пізніше терміну, визначеному у відповідній специфікації (п. 3.4.3.2 Договору).

ОСОБА_3 з підпунктом 3.4.3.3 Договору, базова ціна товару по кожному виду товару і його загальна вартість вказується в специфікаціях, що є невідємними частинами цього договору. Вказані в специфікації в гривнях ціни і вартість товару (тобто остаточна ціна і вартість товару) підлягають коригуванню на момент виставлення рахунку-фактури або дати фактичного зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (у випадку сплати за простроченим рахунком), якщо курс банку змінився більше, ніж на 1% в порівнянні з курсом банку на дату підписання відповідної специфікації.

В п.3.5 Договору сторони домовились вважати процедуру коригування ціни товару в порядку, вказаному в п.3.4 цього договору, чинною протягом всього строку дії цього договору і не вважати таке коригування ціни односторонньою зміною умов Договору.

Відповідно до п.3.6 Договору, при коригуванні ціни і загальної вартості товару за цим договором постачальник надає покупцеві розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної на відповідну суму (якщо такий документ вимагається чинним законодавством). При оплаті товару частинами коригування до видаткової накладної надається постачальником після остаточної та повної сплати покупцем за товар.

Оплата товару вважається здійсненою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, з урахуванням положень цього договору (п.3.7 Договору).

ОСОБА_3 з п.4.1 Договору, поставка товару здійснюється в строк, вказаний в специфікації, однак не раніше зарахування на банківський рахунок постачальника попередньої оплати в повному обсязі, якщо здійснення попередньої оплати передбачено у відповідній специфікації. Якщо умовами специфікації зазначено обовязковість видачі на користь постачальника банківської гарантії оплати товару, на додаток до інших умов договору, здійснюється лише після отримання постачальником банківської гарантії від банку гаранта покупця згідно п.4.10 цього договору.

Умови та місце поставки товару вказуються у відповідній специфікації на товар. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за актом приймання-передачі (п.4.2 договору).

Відповідно до м.4.4 Договору, товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем за кількістю, асортиментом та якістю в момент поставки згідно пункту 4.5 договору. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що моментом поставки вважається: на умовах поставки EXW самовивіз покупцем зі складу постачальника (в редакції Інкотермс-2010) підписання представником покупця видаткової накладної на товар (підпункт 4.5.1 Договору); на умовах DAP доставка за рахунок постачальника до складу покупця (в редакції Інкотермс-2010)- підписання представником покупця товарно-транспортної/залізничної накладної в місці поставки.

У пункті 6.3 Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати товару покупцем проти строків, вказаних у відповідній специфікації та цьому договорі, покупець сплачує постачальнику неустойку в формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем більше, ніж на 30 календарних днів проти строків, вказаних у відповідній специфікації, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної простроченої суми.

Відповідно до п.7.1 Договору, він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

07.03.2014 сторонами підписана Специфікація № 1/62252, 62253, в якій сторони обумовили найменування товару, який поставляється, упаковку, виробника, одиницю виміру, кількість одиниць, базову ціну та загальну вартість - 279000грн., базис поставки товару, вид транспорту, вантажоодержувача СФГ "Радуга", строк поставки товару 31.03.2014, термін сплати повної вартості товару до 10.10.2014, умови оплати за умови застосування пункту 3.4.3 Договору (оплата після поставки товару), додаткові умови у випадку, якщо покупець сплачує за простроченим рахунком - коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент всієї оплати за товар згідно виставленого рахунку.

На виконання умов Договору та Специфікації № 1/62252, 62253 до нього позивач поставив відповідачу товар на суму 279000,00 грн. з ПДВ.

12.03.2014 сторонами підписана Специфікація № 2/62483, в якій сторони обумовили найменування товару, за яким здійснюється поставка товару, упаковку, виробника, одиницю виміру, кількість одиниць, базову ціну та загальну вартість - 78600грн, базис поставки товару, вид транспорту, вантажоодержувача СФГ "Радуга", строк поставки товару 31.03.2014, термін сплати повної вартості товару до 10.10.2014, умови оплати за умови застосування пункту 3.4.3 Договору (оплата після поставки товару), додаткові умови - у випадку, якщо покупець сплачує за простроченим рахунком - коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент всієї оплати за товар згідно виставленого рахунку.

На виконання умов Договору та Специфікації № 2/62483 до нього позивач поставив відповідачу товар на суму 78600,00 грн. з ПДВ.

14.03.2014 сторонами підписана специфікація № 3/62717, в якій сторони обумовили найменування товару, за яким здійснюється поставка товару, упаковку, виробника, одиницю виміру, кількість одиниць, базову ціну та загальну вартість - 71111,68 грн., базис поставки товару, вид транспорту, вантажоодержувача СФГ "Радуга", строк поставки товару 20.04.2014, термін сплати повної вартості товару до 10.10.2014, умови оплати за умови застосування пункту 3.4.3 Договору (оплата після поставки товару), додаткові умови у випадку, якщо покупець сплачує за простроченим рахунком - коригування остаточної ціни здійснюється одноразово на момент всієї оплати за товар згідно виставленого рахунку;

На виконання умов Договору та специфікації № 3/62717 до нього позивач поставив відповідачу товар на суму 71111,68 грн. з ПДВ.

Таким чином, згідно вищевказаних Специфікацій позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 428711,68 грн.

Факт поставки позивачем товару на користь відповідача підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №32173/460539 від 25.03.2014, №32038/460332 від 21.03.2014, №32034/460327 від 20.03.2014, № 31911/460172 від 17.03.2014, №32837/461318 від 14.04.2014, №32838/461319 від 14.04.2014.

За отриманий товар у встановлений Специфікаціями строк (до 10.10.2014) відповідач не розрахувався.

Зазначені обставини були предметом дослідження під час розгляду Вищим господарським судом України справи № 913/641/16.

ОСОБА_3 позовних вимог у справі № 913/641/16 ТОВ «АТ Каргілл» просив суд стягнути з СФГ «Радуга» Всього 1047509,44 грн, з яких 750621,44 грн. заборгованості, 20370,94 грн. 3% річних, 96515,01 грн. пені, 180002,05 грн. штрафу. При цьому сума боргу була обрахована з урахуванням корегування до курсу долару США на дату виставлення рахунку-фактури 10.05.2016.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 залишено без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2016, якою рішення місцевого господарського суду у справі № 913/641/16 скасовано в частині стягнення з СФГ «Радуга» на користь ТОВ «АТ Каргілл» 694804,38 грн. заборгованості за поставлений товар, 7802,06 грн. - 3 % річних, 53544,53 грн. пені, 51388, 55 грн. штрафу, а також в частині розподілу судових витрат. У скасованій частині прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: з відповідача на користь позивача стягнуто 12568,88 грн. - 3 % річних, 42871,17 грн. пені, 128613,50 грн. штрафу, 2760,80 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2016 у даній справі залишено без змін.

Вказана постанова мотивована тим, що ТОВ «АТ Каргілл» не надав належних доказів виставлення рахунків-фактур СФГ «Радуга», а тому позивачем невірно було здійснено коригування суми боргу з урахуванням курсу долару США на 10.05.2016. Отже, стягнуто було виключно суму боргу в гривнях, що первісно зазначена у специфікаціях та видаткових накладних, без будь-яких додаткових корегувань.

У звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати поставленого товару за Договором поставки № CVS 62252 від 07.03.2014 відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат у сумі 147558,52 грн., нарахованих за період з листопада 2014 року по квітень 2016 року (включно).

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

ОСОБА_3 зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобовязання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки, в тому числі встановлені статтею 625 ЦК України.

Рішення суду у вищевказаній справі №913/641/16 є таким, що набрало законної сили 22.11.2016, тому в частині зясування факту наявності боргу має місце преюдиція, яка не потребує доведення позивачем у відповідності до ст.35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

ОСОБА_3 з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 147558,52 грн., нарахованих за період з листопада 2014 року по квітень 2016 року (включно) з урахуванням здійснених відповідачем оплат (а.с.97).

Так, втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 428711,68 грн. за період листопад 2014 року в сумі 8145,52 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 418794,68 грн. за період грудень 2014 року в сумі 12563,84 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 368794,68 грн. за період січень 2015 року в сумі 11432,64 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 318794,68 грн. за період лютий 2015 року в сумі 16896,12 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 318794,68 грн. за період березень 2015 року в сумі 34429,83 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 298794,68 грн. за період квітень 2015 року в сумі 41831,26 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 288794,68 грн. за період травень 2015 року в сумі 6353,48 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 288794,68 грн. за період липень 2015 року в сумі 1155,18 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 283794,68 грн. за період липень 2015 року в сумі 2837,95 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 268794,68 грн. за період серпень 2015 року в сумі 2150,36 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 258794,68 грн. за період вересень 2015 року в сумі 5952,28 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 238794,68 грн. за період жовтень 2015 року в сумі 3104,33 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 208794,68 грн. за період листопад 2015 року в сумі 4175,89 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 148794,68 грн. за період грудень 2015 року в сумі 1041,56 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 118794,68 грн. за період січень 2016 року в сумі 1069,15 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 88794,68 грн. за період лютий 2016 року в сумі 355,18 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 55817,06 грн. за період березень 2016 року в сумі 558,17 грн.

Втрати від інфляції, нараховані на суму боргу 55817,06 грн. за період квітень 2016 року в сумі 1953,6 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що вимоги ст.625 ЦК України до інфляційних нарахувань можуть бути застосовані лише у випадку прострочення грошового зобовязання у гривні і не можуть бути застосовані до цін у гривні, визначеної з урахуванням курсу іноземної валюти на час укладання угоди та на день оплати товару.

Водночас, суд відхиляє вказані доводи відповідача за необґрунтованістю, оскільки ціна товару визначена сторонами у Договорі, Специфікаціях та видаткових накладних, відповідно до вимог чинного законодавства в національній валюті України гривні. І саме на цей борг у гривнях без будь-якого коригування позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат, оскільки його оплата була здійснена відповідачем з простроченням.

Також судом не приймається до уваги наданий відповідачем висновок ТОВ «АФ «Еліт аудіт 95» від 09.02.2017 №2/1 щодо інфляційних втрат, згідно якого їх сума складає 100621,41 грн. Вказаний висновок не є висновком судового експерта, крім того, містить алгоритмічні помилки.

ОСОБА_3 розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 386, інфляція це зростання загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Як зазначено у Методологічних положеннях щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунків індексів споживчих цін, затверджених Наказом Держстату України 01.07.2013 № 190 (зі змінами, затвердженими наказами Держстату від 28.11.2014 № 371 та від 05.11.2015 № 315) (далі Методологічні положення), індекс споживчих цін є показником, який характеризує рівень інфляції.

ОСОБА_3 з абз.2 частини 1 статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

З наведеного можна зробити висновок, що індекс споживчих цін та індекс інфляції це тотожні поняття.

Відповідно до розділу 7 Методологічних положень, розрахунки індексу споживчих цін проводяться з місячною періодичністю.

ОСОБА_3 зі статтею 3 Закону України Про індексацію грошових доходів населення, індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

З вищезазначеного вбачається, що законодавчо так само визначено звітним періодом встановлення індексу інфляції місяць.

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, правовий аналіз вищезазначеного надає можливість дійти висновку, про те, що найменший період визначенні індексу інфляції місяць, і обрахування знецінення боргу можливе лише тоді, коли таке знецінення відбувалось протягом місяця, а не іншої меншої кількості календарних днів.

Однак, у Висновку період нарахування обраний датами, а не місяцями, та здійснений не за повні місяці, як того вимагає вищевказане законодавство.

Водночас, перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, здійснений позивачем, суд встановив, що алгоритмічно вказаний розрахунок зроблений вірно, однак при розрахунку позивач вказав дефляцію у липні, серпні, жовтні 2015 року та в лютому 2016 року, однак не врахував її при обчисленні кінцевої суми інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене суд, зробивши на основі розрахунку позивача власний розрахунок, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 139110,70 грн. інфляційних нарахувань. В решті позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням викладеного, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Радуга», вул. Кударя, буд.72, с. Мілуватка, Сватівський район, Луганської області, 93633, ідентифікаційний код 20162271, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл», вул. Мечнікова, буд.3, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20010397, інфляційні нарахування у сумі 139110,70 грн., судовий збір у сумі 2086,66 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 13.03.2017.

Суддя О.С. Фонова