Рішення № 65252236, 03.03.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.2017 Справа №922/4674/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів в особі філії Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ

про стягнення заборгованості у розмірі 27499,20грн., пені у розмірі 2001,94грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довір. від 14.12.2016,

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.12.2016 до господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" в особі філії Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення заборгованості у розмірі 27499,20грн., пені у розмірі 2001,94грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 11, 509, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, статі 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки №15/415684 від 24.11.2015. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковою накладною. Внаслідок чого, сума заборгованості становить 27499,20грн.

Відповідно до п.10.6 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 2001,94грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2016 матеріали позовної заяви (справа №922/4674/16) були направлені за встановленою підсудністю до господарського суду Донецької області.

04.01.2017 на адресу господарського суду Донецької області надішли матеріали позовної заяви (справа №922/4674/16).

Автоматизованою системою „Документообіг суду для розгляду матеріалів справи №922/4674/16 призначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.01.2017 прийнято матеріали справи №922/4674/16 до розгляду та порушено провадження у справі №922/4674/16, судове засідання призначено на 07.02.2017.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2017 відкладено розгляд справи №922/4674/16 на 03.03.2017.

21.02.2017 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі; просив застосувати строки позовної давності в частині стягнення пені. Відзив судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Через канцелярію суду надав додаткові документи, зокрема, ко пію рахунку на оплату товару; довідку, в якій зазначив, що станом на 01.03.2017 заборгованість відповідача перед позивачем складає 27499,20грн. Документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Представнику позивача у судовому засіданні розяснені права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2015 між Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (надалі-Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (надалі-Покупець) укладено договір поставки №15/415684, за умовами якого постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар, загальну кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна ціна, виробник якого визначений сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.1 договору).

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору до 31.12.2017 (п.п.13.1-13.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору строки та умови поставки товару вказуються у специфікаціях.

Датою поставки товару є дата його передачі Покупцю постачальником у встановленому у специфікаціях місці (п.5.2).

Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника в національній валюті України (п.9.1).

Відповідно до п.9.3 договору покупець здійснює оплату за поставлену продукцію протягом строку, вказаного в специфікації, від дня отримання оригіналів рахунку на оплату та сертифіката якості, якщо інше не передбачено специфікацією.

Так, відповідно до специфікації №1 від 24.11.2015 до договору, строк поставки товару 3-4 дня з моменту підписання договору. Умови поставки: відповідно о Инкотермс 2010 DDP, м.Краматорськ, склад перевізника. Умови оплати: оплата протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки товару на склад ПАТ "ЕМСС".

Відповідно до специфікації до договору позивач зобовязався поставити відповідачу товар на загальну суму 27499,20грн.

Позивачем виставлявся відповідачу рахунок №16976 від 26.11.2015 на суму 27499,20грн., який міститься в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною №8056 від 26.11.2015 на суму 27499,20грн., яка міститься в матеріалах справи.

Товар отриманий відповідачем про що свідчить підпис останнього на накладній.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Розділом 8 договору передбачено приймання продукції по кількості та якості.

Згідно із пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965 №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк за неї не сплатив, своїх договірних зобовязань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Зазначені вище акти в матеріалах справи відсутні, претензій до позивача стосовно того, що не вистачає документів, передбачених розділом 3 договору, відповідачем не надано, що на думку суду, свідчить про те, що всі передбачені договором документи відповідачем були отримані. Доказів відмови від товару відповідачем не надано, товар прийнятий без будь-яких заперечень.

Згідно з п.5.2 договору датою поставки товару є дата його передачі Покупцю постачальником у встановленому у специфікаціях місці.

Відповідно до специфікації №1 від 24.11.2015 до договору, умови оплати: оплата протягом 14-ти календарних днів з моменту поставки товару на склад ПАТ "ЕМСС".

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього майна, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за поставлений товар відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що заборгованість у розмірі 27499,20грн. підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2001,94грн., необхідно зазначити наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Також, відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного ,банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.6 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,04 суми простроченого платежу за кожен прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання встановлений судом, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобовязання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки №15/415684 від 24.11.2015, укладеного між ПП "Торговий дім "Галпідшипник" та ПАТ "Енергомашспецсталь" відповідно до видаткової накладної №8056 від 26.11.2015.

Так, перебіг позовної давності щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати за видатковою накладною №8056 від 26.11.2015, розпочався з 11.12.2015.

У п. 4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 зазначено, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін.

Проте позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Харківської області 26.12.2016 (згідно штампу поштової установи на конверті). Таким чином, позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності, який застосовується до вимог про стягнення пені за видатковою накладною №8056 від 26.11.2015 на суму 27499,20грн.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.

Жодних поважних причин пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що обґрунтованих причин звернення до суду з вимогами про стягнення пені за видатковою накладною №8056 від 26.11.2015 на суму 27499,20грн., поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, суд прийшов висновку, що у задоволенні вимог про стягнення пені за прострочення грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару за видатковою накладною №8056 від 26.11.2015 (на суму 27499,20грн.) за період з 11.12.2015 по 10.06.2016 у сумі 2001,94грн. слід відмовити.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник", м. Львів в особі філії Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м. Краматорськ про стягнення заборгованості у розмірі 27499,20грн., пені у розмірі 2001,94грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" (79035, м.Львів, вул.Зелена, буд.238-З, код ЄДРПОУ 19170443) в особі філії Приватного підприємства "Торговий дім "Галпідшипник" у м. Харкові (61177, м. Харків, вул. Залютинська, буд. 10; код ЄДРПОУ 26355982) заборгованості у розмірі 27499,20грн., судовий збір у розмірі 1284,49грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 03 березня 2017 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09 березня 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява