Рішення № 65252000, 10.03.2017, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 березня 2017 року Справа №913/18/17

Провадження №14/913/18/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ ІНВЕСТ», м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 46922 грн. 76 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

при секретарі Дохняк І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1 від 20.12.2016;

від відповідача: представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» (ділі позивач) заявлена вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» (ділі відповідач) заборгованості в розмірі 46922 грн. 76 коп., з яких:

- 8771 грн. 28 коп. - заборгованість за договором на поставку виробів із ПВХ №1210 від 10.12.2015;

- 38151 грн. 48 коп. - заборгованість за договором на поставку виробів із алюмінію №1/16 від 25.01.2016.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 20.02.2017, в якому відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити повністю з огляду на наступне.

Позивач на підтвердження виникнення заборгованості у розмірі 46922 грн. 76 коп. надає договір поставки №1210 від 10.12.2015 та договір поставки №1/16 від 25.01.2016. Суму заборгованості по даним договорам Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» підтверджує актом звіряння взаємних розрахунків за період 9 місяців 2016 року.

Відповідач погоджується з відповідачем в частині укладення договору №1210 на поставку виробів із ПВХ від 10.12.2016 та договору №1/16 на поставку виробів із алюмінію від 25.01.2015. Також відповідач погоджується з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» вікна металопластикові з профілю стеко 1200*1200 у кількості 6 шт. та конструкції алюмінієві у кількості 6 шт., що підтверджується видатковими накладними №ТВ0000005 та №ТВ0000004 від 18.02.2016.

Але, як зазначено у видатковій накладній №ТВ0000004 від 18.02.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» вікна металопластикові з профілю стеко 1200*1200 у кількості 6 шт. Поставка здійснювалася без замовлення (відображено у даній видатковій накладній).

У видатковій накладній №ТВ0000005 від 18.02.2016 також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» здійснило поставку Товариству з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» конструкції алюмінієві без замовлення.

Таким чином, як зазначає відповідач, він не оскаржує факт отримання товару по накладним №ТВ0000004 та №ТВ0000005 від 18.02.2016, але не погоджується з твердженням позивача з приводу поставки їх саме по договору №1210 на поставку виробів із ПВХ від 10.12.2016 та договору №1/16 на поставку виробів із алюмінію від 25.01.2015.

Отже, позивач не надав до позовної заяви видаткових накладних які б могли підтвердити поставку саме по вищезазначеним укладеним договорам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» в позовній заяві зазначає що заборгованість виникла по договору №1210 на поставку виробів із ПВХ від 10.12.2015. Позивач не підтверджує факт поставки товару по укладеному договору видатковою накладною, як це передбачено п. 3.5 Договору №1210. Крім того, позивач не робить посилання в позовній заяві на п. 2.2.1, який передбачає 50 % передоплату вартості товару. Також позивач не робить посилання на п. 3.1. договору №1210, яким передбачено, що строк виготовлення, поставки виробів становить не більше 10 (десяти) робочих днів з моменту внесення замовником оплати у відповідності з п.2.2.1. Підтвердженням не оплати товару позивач надає акт звіряння від 30 вересня 2016 року за дев'ять місяців 2016 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» зазначає, що між позивачем та відповідачем проводилися розрахунки в грудні 2015 року. Так 23 грудня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» 50000 грн. 00 коп., 30 грудня 2015 року - 71949 грн. 14 коп.

Таким чином, поставки по договору №1210 від 10.12.2015 не було. Оплату (передоплату) за товар Товариство з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» не проводило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» поставку по даному договору не здійснювало (протилежне не підтверджено позивачем).

Крім того, відповідач зазначає, що заборгованість по договору №1/16 на поставку виробів з алюмінію від 25.01.2016 виникла на підставі поставленого товару у відповідності з видатковою накладною №ТВ0000005 від 18.02.2016. Підтвердженням не оплати товару позивач надає акт звіряння від 30.09.2016. Підтвердженням поставки по договору позивач зазначає видаткову накладну №ТВ 0000005 від 18.02.2016 (поставка за даною накладною проводилася без замовлення). Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» не підтверджує факт поставки товару по укладеному договору видатковою накладною, як це передбачено п. 3.5 договору №1/16. Позивач також не робить посилання на п. 2.2.1, який передбачає 70 % передоплату вартості товару протягом 10 робочих днів з моменту підписання даного договору. Крім того, позивач не робить посилання на п. 3.1. договору №1/16, яким передбачено, що строк виготовлення, поставки виробів становить не більше 14 (чотирнадцять) робочих днів з моменту внесення замовником оплати у відповідності з п.2.2.1.

Вищезазначене, також підтверджує відсутність поставки по договору №1210 на поставку виробів із ПВХ від 10.12.2016 та договору №1/16 на поставку виробів із алюмінію від 25.01.2015.

Позивач у позовній заяві зазначає, що заборгованість виникла по договору №1210 на поставку виробів із ПВХ від 10 грудня 2016 року та договору №1/16 на поставку виробів із алюмінію від 25 січня 2015 року. Підтвердженням заборгованості є акт звіряння взаємних розрахунків за період 9 місяців 2016 року.

Відповідачем підтверджує факт підписання акту взаємних розрахунків за період 9 місяців 2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ». Даним актом також підтверджується те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» 27 липня 2016 року провело оплату за товар у розмірі 20000 грн. 00 коп. і 28 липня 2016 року оплату у розмірі 27000 грн. 00 коп. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ - ІНВЕСТ» в повній мірі розрахувалося за поставлений товар.

Заборгованості відповідача перед позивачем по договору №1210 на поставку виробів із ПВХ від 10 грудня 2016 року та договору №1/16 на поставку виробів із алюмінію від 25 січня 2015 року не має.

Суд відзив відповідача розглянув, прийняв до уваги та долучив до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» (далі Замовник), 10.12.2015 був укладений договір №1210 на поставку виробів із ПВХ (далі - Договір №1210 від 10.12.2015).

У відповідності до п. 1.1. Договору поставки №1210 від 10.12.2015, Постачальник виконує для Замовника поставку металопластикових конструкцій далі Виробів, а Замовник приймає та оплачує їх вартість згідно умов даного Договору.

Загальна вартість виробів встановлена сторонами і складає 8771 грн. 28 коп. у т.ч. ПДВ 20% - 1461 грн. 88 коп. (п. 2.1. Договору №1210 від 10.12.2015).

Згідно п. 2.2.1 Договору Замовник зобов'язаний сплатити 50% загальної вартості виробів протягом 5-ти банківських днів з дати виставляння Постачальником рахунку за умови підписання договору. Оплата проведена не була. Проте, постачання виробів було здійснено в належному вигляді у повному обємі і прийняте Замовником повністю без претензій.

Поставка виробів підтверджується видатковою накладною №ТВ-0000004 від 18.02.2016 та довіреністю №13 від 18.02.2016.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору «Решта 50% загальної вартості Виробів перераховується Замовником за погодженням Сторін, згідно затвердженого плану постачань, що є невід'ємною частиною Договору». Але, оскільки підприємствами узгоджень термінів оплати не проведено, планів постачань не затверджено, але постачання фактично виконане і прийняте Замовником повністю Постачальник листом №1215 від 16.12.2016 вимагав перерахувати на користь Постачальника заборгованість в сумі 4385 грн. 64 коп. у т.ч. ПДВ.

Відповідач наявність заборгованості не спростовує, а підтверджує підписаним актом звіряння взаємних розрахунків за період 9 місяців 2016 року.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» (далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.О. «Мрія-Інвест» (далі Замовник) 25.01.2016 був укладений договір №1/16 на поставку виробів із алюмінію (далі - Договір №1/16 від 25.01.2016).

У відповідності до п. 1.1. Договору поставки №1/16 від 25.01.2016 Постачальник виконує для Замовника поставку алюмінієвих конструкцій, далі Вироби, а Замовник приймає та оплачує їх вартість згідно умов даного Договору.

Загальна вартість Виробів встановлена сторонами і складає 38151 грн. 48 коп., у т.ч. ПДВ 20% - 6358 грн. 58 коп. (п. 2.1 Договору №1/16 від 25.01.2016).

На виконання договору поставки №1/16 від 25.01.2016 Постачальник поставив Замовнику вироби з алюмінію згідно видаткової накладної №ТВ-0000005 від 18.02.2016 на суму 38151 грн. 48 коп. з ПДВ.

Згідно п. 2.2.1 договору Замовник зобов'язаний сплатити 70% загальній вартості виробів на протязі 10-ти банківських днів з дати виставляння Постачальником рахунку за умови підписання договору.

Рахунок-фактура №ТВ-0000029 від 25.01.2016 був виставлений до сплати. Але оплата проведена не була. Проте, постачання виробів було здійснено в належному вигляді у повному обємі і прийняте Замовником повністю без претензій.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору «Решта 30% загальної вартості Виробів перераховується Замовником у триденний термін з моменту виконання робіт та підписання видаткової накладної. Видаткова накладна №ТВ-0000005 від 18.02.2016 на суму 38151 грн. 48 коп. з ПДВ була підписана 18.02.2016 та вироби отримані згідно довіреності №13 від 18.02.2016. Оплата також проведена не була.

Таким чином, за договором поставки №1/16 від 25.01.2016 Замовник має перед Постачальником заборгованість в сумі 38151 грн. 48 коп. з ПДВ, чим порушує умови договору. Відповідач наявність заборгованості не спростовує, а підтверджує підписаним актом звіряння взаємних розрахунків за період 9-ть місяців 2016 року.

Станом на 30.12.2016 існує заборгованість за поставлені позивачем вироби в розмірі 46922 грн. 76 коп., тому позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даної заборгованості.

Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Сторонами 10.12.2015 був укладений договір №1210 на поставку виробів із ПВХ. Поставка виробів підтверджується видатковою накладною №ТВ-0000004 від 18.02.2016 та довіреністю №13 від 18.02.2016.

Постачальник листом №1215 від 16.12.2016 вимагав перерахувати на його користь заборгованість в сумі 4385 грн. 64 коп. у т.ч. ПДВ.

Крім того, між сторонами 25.01.2016 був укладений договір №1/16 на поставку виробів із алюмінію.

У відповідності до п. 1.1. Договору поставки №1/16 від 25.01.2016 Постачальник виконує для Замовника поставку алюмінієвих конструкцій, а Замовник приймає та оплачує їх вартість згідно умов даного Договору.

На виконання договору поставки №1/16 від 25.01.2016 Постачальник поставив Замовнику вироби з алюмінію згідно видаткової накладної №ТВ-0000005 від 18.02.2016 на суму 38151 грн. 48 коп. Відповідно до п. 2.2.2. договору «Решта 30% загальної вартості Виробів перераховується Замовником у триденний термін з моменту виконання робіт та підписання видаткової накладної. Видаткова накладна №ТВ-0000005 від 18.02.2016 на суму 38151 грн. 48 коп. з ПДВ була підписана 18.02.2016 та вироби отримані згідно довіреності №13 від 18.02.2016. Оплата також проведена не була.

Відповідач наявність заборгованості не спростовує, а підтверджує підписаними актами звіряння взаємних розрахунків за період 9 місяців 2016 року та станом на 02.02.2017.

Однак у відзиві на позов відповідач висунув у якості заперечень тезу про те, що постачання здійснювалось не в межах договорів, оскільки в накладних вказано що поставка без замовлення.

Дане твердження судом оцінюється критично, оскільки позивачем надані до справи податкові накладні на дані поставки у яких чітко вказано на підставу здійснення операцій договори.

Станом на 30.12.2016 існує заборгованість за поставлені позивачем вироби в розмірі 46922 грн. 76 коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення - невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Строк на оплату минув.

За таких підстав позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ ІНВЕСТ» про стягнення 46922 грн. 76 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. «МРІЯ ІНВЕСТ», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, квартал МЖК «Мрія», буд. 2, ідентифікаційний код 21774527 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІНОЛ», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 55, ідентифікаційний код 24183598 борг в сумі 46922 грн. 76 коп., витрати на сплачений судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп. Наказ видати позивачу.

У судовому засіданні 10.03.2017 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 13 березня 2017 року.

Суддя Є.А.Лісовицький