Рішення № 65251879, 06.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2017 р.Справа № 916/3563/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Ленд";

до відповідача: Genesis Local Venture LP;

про стягнення 33 019 228,95 доларів США, що еквівалентно 893 170 143,34 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність 3б/н від 28.10.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність №б/н від 21.12.2016р.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Флора Ленд" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Genesis Local Venture LP, в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.03.2017р. (т.5 а.с.1-24) просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 33 019 228,959 доларів США, що еквівалентно 893 170 143,34 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 206 700,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов контракту № 8 від 01.08.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2016р. було порушено провадження у справі №916/3563/16 із призначенням до розгляду в засіданні суду 13.01.2017р.

Ухвалою суду від 13.01.2017р. з урахуванням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, з огляду на відсутність у суду доказів належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи в судовому засіданні, а також невиконання вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 08.02.2017р.

В судовому засіданні 08.02.2017р. представник позивача надав усні пояснення щодо визначення підсудності та зазначив, що даний спір, який виник між сторонами, згідно положень п. 4.1 контракту № 8 від 01.08.2016р. повинен розглядатися у господарському суді Одеської області

Представник відповідача підтримав таку позицію представника позивача.

Ухвалою суду від 08.02.2017р. строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на пятнадцять днів, в засіданні суду 08.02.2017р. оголошено перерву до 01.03.2017р.

В засіданні суду 01.03.2017р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (т.4 а.с.42-44), згідно якого останній визнає позов в повному обсязі.

Представником позивача в свою чергу було надано письмові пояснення по справі (т.4 а.с.45-48), згідно яких останній перелічує декларації, на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Флора Ленд" було здійснено поставку Genesis Local Venture LP товару на суму саме у розмірі 33 019 228,959 доларів США.

Крім того, щодо обґрунтувань підсудності даного спору саме господарському суду Одеської області, позивач послався на норми п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України „Про міжнародне приватне право та на положення вищевказаного п. 4.1 контракту № 8 від 01.08.2016р.

Водночас зазначив, що товар, який було поставлено в рамках зазначеного контракту, належав ТОВ "Флора Ленд" на праві власності на підставі відповідних договорів поставки, а також видаткових накладних до них.

В судовому засіданні 01.03.2017р. під час розгляду справи по суті представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням зменшення їх розміру, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача визнав заявлені позивачем позовні вимоги.

В засіданні суду 01.03.2017р. оголошено перерву до 06.03.2017р.

В судовому засіданні 06.03.2017р. представники сторін в повному обсязі підтримали свої правові позиції, що були викладені ними в попередніх судових засіданнях.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

При цьому правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 4.1 укладеного між сторонами контракту №8 від 01.08.2016р., контракт/арбітраж, що застосовується: застосовуються умови відповідних положень законодавства країни місця виконання контракту.

Згідно з п.3.1 договору базис поставки конкретизується по кожній партії товару окремо у Додатку-специфікації.

Як встановлено судом, додатки-специфікації до контракту №8 містять ідентичні умови поставки DAT (Delivered At Terminal (... named terminal of destination) із зазначенням різних зернових терміналів на території України.

Згідно з правилами Інкотермс 2010 термін "поставка на терміналі" означає, що продавець виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в т.ч. авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі. Продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності або сплачувати імпортні мита при ввезенні товару. Даний термін може застосовуватися при поставках будь-яким видом транспорту.

Вирішуючи питання щодо підсудності спору, суд зазначає, що дійсно, за приписами чинного законодавства сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

При цьому, згідно з вимогами статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" закріплено, що підсудність судам справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Водночас, відповідно до ст. 76 вказаного Закону, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

Враховуючи положення вказаних законів, а також наявність укладеної між сторонами відповідної умови у вищевказаному контракті (т.1 а.с.41-46), суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Щодо права, яке застосовується судом, суд вказує, що за змістом статей 4 1, 12 - 17, 123 ГПК для іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачено національний режим судового процесу для розгляду справ, підвідомчих господарським судам.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. У випадку обрання сторонами права, що підлягає застосуванню до змісту правовідносин, господарський суд на підставі статті 4 ГПК застосовує це право у вирішенні спору.

При цьому за приписами частин 3 та 4 статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" вибір права може бути здійснений щодо угоди (правочину) в цілому або її окремої частини. Вибір права стосовно окремих частин угоди повинен бути явно вираженим.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з п. 4.1 укладеного між сторонами контракту №8 від 01.08.2016р., сторони передбачили застосування умов відповідних положень законодавства Країни місця виконання контракту.

Враховуючи, що, як встановлено судом, Країною - місцем виконання Контракту є Україна, суд зазначає, що саме законодавство України підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Визнання позову згідно до ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України викладається в адресованій суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до відзиву на позов (т.4 а.с.42-44) відповідач визнав позов у повному обсязі.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що заборгованість у сумі, яка заявлена до стягнення, підтверджена наявними у матеріалах справи первинними документами, оригінали яких було оглянуто судом, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Ленд" про стягнення 33 019 228,95 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 06.03.2017р. становить 895 456 692,00 грн.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Genesis Local Venture LP (Suite 1, 4 Queen Street, Edinburg, EH2 1JE, Scotland, UK, реєстраційний номер SL24961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Ленд" (65014, м. Одеса, Приморський район, вул. Карантинна, буд. 21/1, офіс 21, код ЄДРПОУ 36340724) заборгованість у розмірі 33 019 228/тридцять три мільйони девятнадцять тисяч двісті двадцять вісім/ доларів США 95 центів, що в гривневому еквіваленті станом на 06.03.2017р. становить 895 456 692 /вісімсот девяносто пять мільйонів чотириста пятдесят шість тисяч шістсот девяносто дві/ грн. 00 коп. та 206 700 /двісті шість тисяч сімсот/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 березня 2017 р.

Суддя Ю.М. Щавинська