Рішення № 65251659, 26.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.2016р. Справа №905/1180/16

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Шилової О.М.,

суддів Говоруна О.В., Сажневої М.В.

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянув матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод, м.Маріуполь Донецької області

до Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк

простягнення 13841,62грн. вартості нестачі вантажу

за участю представників сторін:

від позивача: не явився,

від відповідача: не явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

26.07.2016р. з 14-35год. до 14-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод, м.Маріуполь Донецької області звернулось з позовом до Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк про стягнення 13841,62грн. вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Контракт №13-001768 від 31.05.2013р. та Специфікацію №467 від 01.09.2015р. до нього, сертифікат якості №12999 від 14.09.2015р., залізничну накладну №48397954 від 16.09.2015р., акт загальної форми №12429 від 21.09.2015р., комерційний акт БК 027089/66 від 25.09.2015р., рахунок-фактуру №90557543 від 31.10.2015р. тощо.

В позові викладено розрахунок заявленої до стягнення суми (а.с.4).

Протягом розгляду справи позивач надав письмові пояснення №73/5-231 від 23.06.2016р. по суті спору з доданими доказами зміни типу товариства з публічного на приватне та копіями експортної вантажної митної декларації №504050002/2015/107218 і виписки з книги переважування на електронних вагах від 24.09.2015р. щодо вагону №61606711 (а.с.44-57).

На підставі наданих позивачем відомостей (копій витягу №21928415 від 12.05.2016р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод, ідентифікаційний код 00191193 а.с.49-57) суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни найменування позивача у справі №905/1180/16 з Публічного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод, м.Маріуполь Донецької області (ідентифікаційний код 00191193) на Приватне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод, м.Маріуполь Донецької області.

06.04.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг №21845220 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного підприємства Донецька залізниця (а.с.30-32). Зі Спеціального витягу вбачається, що найменування та місцезнаходження відповідача в позовній заяві зазначені вірно; з 25.11.2014р. відповідач перебуває в стані припинення за рішенням засновників, але станом на 06.04.2016р. не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 23.05.2016р. визначений колегіальний склад суду для розгляду справи №905/1180/16 (а.с.38, 39). Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.07.2016р. у справі №905/1180/16 призначений наступний склад колегії: ОСОБА_1 головуючий суддя, судді Говорун О.В., Сажнева М.В. (а.с.61, 62).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 10.05.2016р. та 26.07.2016р. не явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи роздруківки повідомлень в мережі Інтернет про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі Судова влада України (а.с.33-34, 40-41, 58-59).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Єнакієвський металургійний завод (продавець) та Metinvest International S.A. (покупець) був укладений контракт №13-001768 від 31.05.2013р. (а.с.7-14) та Специфікація №467 від 01.09.2015р. до нього (а.с.15), на підставі яких в адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро-Бузький морський термінал (вантажоотримувач) 16.09.2015р. за залізничною накладною №48397954 Публічне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод (вантажовідправник) зі станції відправлення Ясинувата Донецької залізниці на станцію Миколаїв-Вантажний ОСОБА_2 залізниці відвантажив у напіввагоні №61606711 катанку сталеву навалом. При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у напіввагоні №61606711 60550кг. Відповідно до накладної вантаж маркований двома капроновими стрічками (а.с.17).

З вступної частини та абз.3 Загальних положень нової редакції Статуту Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод вбачається, що в перебігу розгляду даної справи Публічне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод змінило найменування на Приватне акціонерне товариство Єнакієвський металургійний завод у звязку зі зміною типу Товариства (а.с.49-57). Таким чином, вантажовідправником за залізничною накладною №48397954 є позивач у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу (далі ЦК) України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України (далі Статут) визначає, що накладна основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

21.09.2015р. на станції ОСОБА_2 залізниці у вагоні №61606711 була виявлена комерційна несправність, повязана з умовами перевезення, про що складений акт загальної форми №12429, яким встановлено: навантаження в два ряди, два яруси; в верхньому ярусі прораховується 15 бухт; бухти увязані білою капроновою стрічкою; по ходу зліва над 3-м і 4-м люками наявне вільне місце; проглядаються залишки порізаного дроту; прорахувати загальну кількість місць до повного вивантаження немає можливості; вагон прибув без охорони, зданий під охорону, слідує до станції призначення; комерційну несправність не усунуто вагон слідує з пропущенням без виправлення (а.с.18).

На підставі вказаного акта загальної форми станцією призначення Миколаїв-Вантажний було здійснене комісійне переважування напіввагону №61606711 на 150-тонних вагонних вагах та складений комерційний акт БК 027089/66 від 25.09.2015р. (далі комерційний акт), відповідно до розділу «Б» якого за документом значиться: катанка сталева навал, тара за документами 23800кг, нетто 60550кг; згідно з розділом «В» комерційного акта в дійсності виявилось: брутто 82300кг, тара перевірена 23650кг, нетто 58650кг, що менше документа на 1900кг (а.с.19).

У комерційному акті також зафіксовано, що кожне місце (бухта) стандартне, навантаження у вагоні штабелем у 2 яруси: у верхньому ярусі навантаження в 2 ряди (15 місць, навантаження не щільне), маркування 2-ма повздовжніми білими капроновими стрічками, маркування не порушене, зліва над 3-м 4-м люками в 1-му ряді наявне вільне місце, проглядаються залишки порізаного дроту, місця в 1-му і 2-му рядах навантажені з проміжком 70-80см. В нижньому ярусі навантаження по 8 місць в 2 ряди (16 місць), всі місця справні, повздовжні обвязки не порушені. Вагон слідував без охорони, технічно справний.

Комерційний акт підписаний належними особами згідно з п.10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.

Відповідно до приписів ст.ст.130, 133 Статуту на залізничній накладній №48397954 міститься переуступний напис, який свідчить про передачу права на пред'явлення претензії та позову від Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро-Бузький морський термінал (вантажоотримувача) Публічному акціонерному товариству Єнакієвський металургійний завод (вантажовідправнику). Переуступний напис оформлений належним чином: засвідчений підписами директора і головного бухгалтера та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпро-Бузький морський термінал.

Статтею 12 Закону України Про залізничний транспорт та ст.110 Статуту передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Частиною першою ст.23 Закону України Про залізничний транспорт передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічний припис міститься у ст.113 Статуту, ч.2 ст.924 ЦК України.

Суд приймає до уваги встановлені комерційним актом сліди доступу до вантажу. Відповідно до ст.111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.

Статтею 920 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За ст.26 Закону України Про залізничний транспорт обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу, засвідчуються актами; порядок і терміни складання актів визначаються Статутом залізниць України.

Частиною 1 ст.115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. і зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №862/5083, у яких закріплено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі визначається як сума норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто; межа граничного розходження визначення маси нетто становить 0,2%.

Оскільки катанка сталева є вантажем, маса якого не зменшується при перевезенні, норма природної втрати при її видачі вантажоотримувачу врахуванню не підлягає. Таким чином, щодо катанки сталевої норма недостачі дорівнює нормі (межі) граничного розходження визначення маси нетто і становить 0,2% маси, вказаної в перевізних документах.

Згідно специфікації №467 від 01.09.2015р. до контракту №13-001768 від 31.05.2013р. (а.с.15) та рахунку-фактури №90557543 від 31.10.2015р. (а.с.20) вартість катанки сталевої складає 339дол. США за одну тону ваги нетто.

Перевіривши розрахунок позовної вимоги (а.с.4), суд встановив, що вартість недостачі помилково розрахована позивачем з урахуванням норми недостачі як суми норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні (0,5% маси, зазначеної в перевізному документі) замість врахування норми недостачі як норми граничного розходження визначення маси нетто (0,2% маси, зазначеної в перевізному документі), з огляду на що розрахунок позовної вимоги є невірним.

Так, норму недостачі вантажу позивачем визначено рівною 0,3т, в той час як за розрахунком суду значення норми недостачі (граничного розходження визначення маси нетто) складає 0,1211т.

Враховуючи викладене, за розрахунком суду вартість недостачі вантажу у вагоні №61606711 складає:

60,55т х 0,2% = 0,1211т; 1,9т 0,1211т = 1,7789т; 1,7789т х 339дол. США = 603,0471дол. США, де

60,55т маса нетто у вагоні №61606711 згідно залізничної накладної №48397954,

0,1211т норма недостачі (граничного розходження визначення маси нетто),

1,9т розмір недостачі за комерційним актом БК 027089/66 від 25.09.2015р.,

339дол. США вартість 1т вантажу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

З урахуванням приписів ч.4 ст.51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову є день здачі його до органу звязку. Відповідно до п.2 накладної №2086950 служби курєрської доставки «Grandex» (а.с.29, зворотний бік) датою подання позовної заяви у справі №905/1180/16 є 14.03.2016р.

На 14.03.2016р. встановлений Національним банком України офіційний курс гривні до долара США складав 26,019961грн. за 1дол. США.

Таким чином, за розрахунком суду вартість недостачі вантажу у вагоні №61606711 за офіційним курсом долара на день подання позову дорівнює 15691,26грн.

З огляду на те, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України порядок збільшення розміру позовних вимог не був дотриманий позивачем під час розгляду справи, позовна вимога підлягає задоволенню в первісно заявленій до стягнення сумі 13841,62грн.

З огляду на викладене та з урахуванням даних комерційного акту своїх зобовязань за договором перевезення відповідач належним чином не виконав збереження ввіреного йому вантажу не забезпечив. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, позов заявлений належним позивачем, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.129 Конституції України та на підставі ст.ст.909, 920, 924 Цивільного кодексу України; ст.307 Господарського кодексу України; ст.ст.12, 23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт №273/96ВР від 04.07.1996р.; п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р.; п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №862/5083); ст.ст.6, 24, 110, 111, 113, 114, 115, 129, 130, 133 Статуту залізниць України; ст.ст.4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 51, 55, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод, м.Маріуполь Донецької області до Державного підприємства "Донецька залізниця", м.Донецьк про стягнення 13841,62грн. вартості недостачі задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Донецька залізниця (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 68; ідентифікаційний код 01074957) на користь Приватного акціонерного товариства Єнакієвський металургійний завод (87504, Донецька область, м.Маріуполь, просп.Ілліча, буд.54, блок 4; ідентифікаційний код 00191193, п/р №26009962482881 в ПАТ «ПУМБ» м.Київ, МФО 334851) 13841,62грн. вартості недостачі, 1378грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2016р.

Головуючий суддя О.М. Шилова

Суддя О.В. Говорун

Суддя М.В. Сажнева

надруковано 3 прим.:

1 до справи, 2 сторонам