Рішення № 65251545, 28.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2017Справа №910/211/17

За позовом Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" м. Києва

до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м. Києва

про розірвання договору,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Ковальчук Ю.В.,

від відповідача: Петренко С.В.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним як правонаступником Акціонерного товариства закритого типу "Укомлайн" та відповідачем укладений договір оренди державного майна, що належить на праві повного господарського відання державному підприємству № 188/Р/АК/12/13/Т/256/1-03 від 31грудня 2003 р., додаткову угоду № 1 від 30 грудня 2004 р. до цього договору, згідно з якими відповідач передав йому на 10 років у користування волокна №№ 5, 6, 7, 8, 4257/9,4257/10, 4257/11, 4257/12 в волокно-оптичному кабелі по маршруту повітряної лінії електропередач.

У 1 січня 2014 року на підставі умов п. 10.4 договір був поновлений ще на 10 років.

Зазначав, що з часу укладення договору обставини, якими він керувався при його укладенні, істотно змінилися, внаслідок погіршення економічної ситуації в країні надання послуг з використанням орендованого майна стало явно невигідним, у зв'язку з чим він демонтував своє обладнання, яке давало можливість використовувати це майно і з тих пір ним фактично не користувався.

Вказував, що він неодноразово звертався до відповідача листами, зокрема № 769109-04101 від 7 грудня 2015 р. та 210/04-11 від 3 березня 2016 р. з пропозиціями розірвати договір, на які відповідач не погоджувався.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач на підставі ст. 652 ЦК України просив задовольнити позов, розірвати вищевказаний договір, стягнути з відповідача на свою користь понесені ним по справі судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем як правонаступником Акціонерного товариства закритого типу "Укомлайн" та відповідачем укладений договір оренди державного майна, що належить на праві повного господарського відання державному підприємству № 188/Р/АК/12/13/Т/256/1-03 від 31грудня 2003 р., додаткову угоду № 1 від 30 грудня 2004 р. до цього договору згідно з якими відповідач передав позивачу на 10 років у користування волокна №№ 5, 6, 7, 8, 4257/9,4257/10, 4257/11, 4257/12 в волокно-оптичному кабелі по маршруту повітряної лінії електропередач, а останній зобов'язався сплачувати з користування цим майном встановлену орендну плату.

Також встановлено, що відповідно до умов п. 10.4 договір було поновлено ще на 10 років. Доказів припинення цього договору до часу розгляду справи суду не надано.

Вказані обставини підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копією договору, додатковими угодами до нього та актами приймання-передачі майна.

Листом № 210/04-11 від 3 березня 2016 р. позивач запропонував відповідачу достроково розірвати спірний договір з 15 травня 2016 р.

З того часу протягом квітня-липня 2016 року позивач за згодою відповідача демонтував обладнання, за допомогою якого він мав можливість використовувати орендовані волокна.

Це підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі обладнання від 6, 7, 13, 21, 25, 26, 27 квітня та 12 липня 2016 р., актами на демонтаж за квітень-травень 2016 року.

Як пояснив позивач, відмова від використання орендованого майна зумовлена зміною економічної ситуації в державі та коньюнктури ринку, що зробило здійснення господарської діяльності з використанням цього майна явно збитковою.

Спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою відповідача розірвати спірний договір оренди за пропозицією позивача.

Відносини з приводу розірвання договору врегульовані, зокрема, ст.ст. 651, 652, ЦК України.

Згідно з положеннями зазначених вимог договір може бути розірвано за згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до вимог § 1 глави 58 ЦК України договір найму може бути розірваний на вимогу наймача відповідно до Закону та умов договору.

Умовами спірного договору оренди не було передбачено права одностороннього розірвання на вимогу наймача.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та зібраних доказів на протязі року позивач фактично не використовує належне відповідачу майно, сплачуючи за його користування встановлену договором плату.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятої цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживанням своїм правом, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Виходячи із встановлених судом обставин, здійснення відповідачем права на продовження дій спірного договору порушує права позивача, завдає тому шкоду у вигляді несення витрат по сплаті за користування майном, яке він фактично не здійснює протягом тривалого часу.

Доводи відповідача про те, що дострокове припинення договору порушить його права та заподіє збитків у вигляді не отриманої плати, на яку він розраховував при укладенні договору безпідставні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи протягом встановленого 10-річного строку договір був належним чином виконаний сторонами.

Таким чином, відповідач отримав вигоду, на яку він розраховував при укладенні спірного договору. Поновлення договору на новий строк зумовило отриманням ним додаткової вигоди, що змінило співвідношення майнових інтересів сторін, які існували на час укладення договору.

Враховуючи, викладене, вимоги позивача про розірвання спірного договору оренди є обґрунтованими. Заперечення з цього приводу суперечать зібраним у справі доказам та встановленим обставинам, тому є безпідставними.

За таких обставин позовні вимоги про розірвання договору оренди державного майна, що належить на праві повного господарського відання державному підприємству № 188/Р/АК/12/13/Т/256/1-03 від 31грудня 2003 р. між Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають задоволенню.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" м. Києва задовольнити.

Розірвати договір оренди державного майна, що належить на праві повного господарського відання державному підприємству № 188/Р/АК/12/13/Т/256/1-03 від 31грудня 2003 р., укладений між Приватним акціонерним товариством "Фарлеп-Інвест" (01011, м. Київ, провулок Кутузова, 3, код 19199961) як правонаступником Акціонерного товариства закритого типу "Укомлайн" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227).

Стягнути з Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" (01011, м. Київ, провулок Кутузова, 3, код 19199961) 1378 грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар