Рішення № 65251435, 06.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 16/3/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017 Справа № 908/224/17

За позовом комунального підприємства „Оріхівський комунальник Оріхівської міської ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 33377683; юридична адреса: 70500, Запорізька область, м.Оріхів, вул.Запорізька, буд.9; адреса для листування: 69000, м.Запоріжжя, вул.Гагаріна, буд.8, оф. 69 арбітражний керуючий ОСОБА_1І.)

до відповідача публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго (код ЄДРПОУ 00130926; 69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14)

про визнання недійсним правочину

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача арбітражний керуючий ОСОБА_1, ліквідатор (постанова господарського суду Запорізької області від 21.07.2016 у справі № 908/1736/16)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 60 від 06.02.2017)

СУТЬ СПОРУ:

КП «Оріхівський комунальник» заявлено позов до ВАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування однорідних вимог КП «Оріхівський комунальник» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» у сумі 74161,41 грн., вчинений ВАТ «Запоріжжяобленерго» за заявою № 1 про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.11.2016.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.02.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справі присвоєно номер 908/224/17, номер провадження 16/3/17, засідання суду призначено на 15.02.2017.

Ухвалою від 15.02.2017 у звязку із зміною найменування замінено назву відповідача - ВАТ «Запоріжжяобленерго» на ПАТ «Запоріжжяобленерго», розгляд справи відкладено до 06.03.2017.

В засіданні 06.03.2017 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що КП «Оріхівський комунальник» перебуває у процедурі банкрутства, з порушенням провадження у справі про банкрутство згідно зі ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який за своєю правовою природою є забезпеченням задоволення вимог всіх кредиторів і припинення зобовязань одним з кредиторів зарахуванням однорідних вимог у період дії мораторію є неможливим.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав відзив на позовну заяву, де зазначив, що законодавство про банкрутство не містить прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог і ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на яку посилається позивач, не розповсюджується на спірні правовідносини. Вказав на те, що зобовязання може бути припинено як в результаті належного виконання боржником, так і шляхом одностороннього волевиявлення та вчинення заліку в односторонньому порядку стороною. Також відповідач наголосив, що вчинення правочину, який оспорюється позивачем, не суперечить імперативним нормам цивільного законодавства, якими визначено підстави недійсності правочинів, зокрема ст.203 Цивільного кодексу України, і правові підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним відсутні. Просить в позові відмовити.

Заперечення відповідача підтримані його представником в судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи та зясувавши фактичні обставини, суд знайшов підстави для задоволення позову з огляду на таке.

Встановлено, що 02.11.2016 ВАТ (нині ПАТ) «Запоріжжяобленерго» складено заяву № 1 про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (далі Заява про зарахування), згідно з п.4 якої ВАТ Запоріжжяобленерго» - СТОРОНА-1 за Заявою про зарахування, керуючись ст.601 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу України, цією Заявою припиняє наступні зобовязання (грошові вимоги) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог КП «Оріхівський комунальник» - СТОРОНИ-2 одне до одного, а саме:

-зобовязання СТОРОНИ-1 перед СТОРОНОЮ-2 частково в розмірі 74161,41грн. (сімдесят чотири тисячі сто шістдесят одна грн. 41 коп.), які виникли на підставі Договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 №18-3 (грошові вимоги за надані послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання у серпні 2015 р. залишок заборгованості у розмірі 7802,83 грн., у жовтні 2016р. у розмірі 22092,18 грн., у листопаді 2015р. залишок заборгованості у розмірі 14315,22грн., у грудні 2015р. у розмірі 22092,1 18 грн., у січні 2016р. частково у розмірі 7 859,00грн.);

-зобовязання СТОРОНИ-2 перед СТОРОНОЮ-1 повністю в розмірі 74161,41грн. (сімдесят чотири тисячі сто шістдесят одна грн. 41 коп.), які виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії від 03.08.2009 №72 та рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/1736/16 від 26.09.2016 (грошові вимоги за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у квітні 2016р. у розмірі 1308,56 грн. та травні 2016р. у розмірі 924,05 грн., пеня у розмірі 69 600,06 грн., завдані збитки в частині повернення ПДВ у розмірі 2328,74 грн.).

Заяву про зарахування 02.11.2016 відповідач надіслав позивачу, а 16.11.2016 також його ліквідатору арбітражному керуючому ОСОБА_1, що підтверджено наданими фіскальними чеками, описами вкладень та не заперечується відповідачем, ліквідатором.

Зі змісту п.п.1, 2 Заяви про зарахування слідує, що ВАТ «Запоріжжяобленерго», заявляючи про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорічних вимог, виходив з того, що СТОРОНА-1 має до СТОРОНИ-2 грошові вимоги в розмірі 74161,41 грн., які визнані рішенням господарського суду Запорізької області по справі №908/1736/16 від 26.092016, а СТОРОНА-2 має до СТОРОНИ-1 грошові вимоги в розмірі 92012,04 грн. за надані послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання у серпні 2015р. (залишок заборгованості), жовтні 2015р., листопаді 2015р. (залишок заборгованості), грудні 2015р., січні 2016р., які виникли на підставі Договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 01.01.2013 № 18-3, який укладений між СТОРОНОЮ-1 та СТОРОНОЮ-2 та на підставі якого були виставлені рахунки №139 від 31.08.2015, №155 від 31.10.2015, №160 від 30.11.2015, №150 від 31.12.2015, №1 від 31.01.2016.

Наявність сум заборгованості сторін одна до одної, про які йдеться в Заяві про зарахування, сторонами не заперечується, підтверджується умовами укладених договорів, ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.2016 у справі № 908/1736/16, якою в межах справи про банкрутство КП «Оріхівський комунальник» за результатами розгляду заяви ВАТ «Запоріжжяобленерго» визнано грошові вимоги останнього до боржника, до складу яких увійшли й суми зобовязань, про які йдеться в Заяві про зарахування.

Строк виконання зобовязань сторін є таким, що настав.

Ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обовязки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обовязки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Тією ж нормою встановлено, що до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобовязання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст.203 Господарського кодексу України (ГК України) господарське зобовязання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

За правовою природою зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобовязань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобовязанні є кредитором у другому). Допускаються випадки часткового зарахування, коли одне зобовязання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобовязання. В такому випадку зобовязання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобовязанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобовязанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Особливість зарахування полягає в тому, що воно може припинити (частково припинити) одразу два зустрічних зобовязання (зобовязання в певній частині).

Також важливе значення має те, що між сторонами не має бути спору відносно характеру зобовязання, його змісту, умов виконання і якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобовязання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду (господарського суду).

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується відсутність наміру КП «Оріхівський комунальник» на пропозицію ВАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювати зарахування зустрічних вимог.

Так, на Заяву про зарахування від КП «Оріхівський комунальник» позитивного реагування не послідувало.

Навпаки, КП «Оріхівський комунальник» подано до господарського суду Запорізької області позовну заяву про стягнення з ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованості в сумі 194850,56 грн., що виникла на підставі договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 18-3 від 01.01.2013, до якої включено, в тому числі й суму заборгованості, щодо якої заявлено про зарахування. За вказаною позовною заявою господарським судом порушено провадження у справі № 908/3333/16.

Про відсутність наміру здійснювати зарахування зустрічних вимог з боку КП «Оріхівський комунальник» свідчить також і заявлення позову, вимоги якого є предметом даної справи № 908/224/17.

В судовому порядку вимоги про застосування зарахування зустрічних однорідних вимог сторін не розглядалися, та, відповідно, і не ухвалювалось судове рішення щодо цього.

В будь-якому разі в даному випадку мають місце наступні обставини.

За вимогами ст.602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобовязаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, визначений приведеною нормою перелік конкретних випадків недопустимості заліку зустрічних вимог не є вичерпним. Приписами цієї норми встановлено також недопустимість заліку і в інших випадках згідно із законом.

Також і ст.203 ГК України унормовано, що не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

В даному спорі, крім викладеного вище, правовідносини сторін підлягають оцінці з врахуванням приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон «Про відновлення платоспроможності…», який містить особливі та пріоритетні норми на випадок визнання підприємства-боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.07.2016 порушено провадження у справі № 908/1736/16 про банкрутство КП «Оріхівський комунальник» (позивача у даній справі), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду від 21.07.2016 КП «Оріхівський комунальник» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно зі ст.19 Закону «Про відновлення платоспроможності…» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» до КП «Оріхівський комунальник», які є предметом Заяви про зарахування, виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, що підтверджується ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.09.2016 у справі № 908/1736/16, винесеною за результатами розгляду кредиторських вимог та самою завою ПАТ «Запоріжжяобленерго» з цими вимогами.

Спірний правочин вчинено під час ліквідаційної процедури.

Необхідною умовою зарахування однорідних вимог є збіг у часі строків виконання сторонами взаємних зобовязань.

Зарахування однорідних вимог є способом припинення зобовязання та має наслідком задоволення вимог кредитора.

Оскільки з моменту запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів виконання грошових зобовязань субєкта банкрутства зупиняється та здійснюється у виключно в порядку черговості, встановленої ст.45 Закону «Про відновлення платоспроможності…», то з цього часу є неможливим задоволення грошових зобовязань окремого кредитора зарахуванням за рахунок активів боржника поза встановленою черговістю та поза умовами норм названого Закону.

Ч.8 ст.45 Закону «Про відновлення платоспроможності…» передбачено, що погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів) у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» не являється єдиним кредитором у справі про банкрутство боржника - КП «Оріхівський комунальник».

Ухвалою від 22.09.2016 у справі № 908/1736/16 визнано грошові вимоги КП Водоканал до боржника в розмірі 2756,00 грн. першої черги задоволення вимог кредиторів та в розмірі 7401,06 грн. четвертої черги; ухвалою від 08.11.2016 визнано грошові вимоги Пологівської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області до боржника в розмірі 5878308,57 грн., з яких 367345,92 грн. другої черги задоволення вимог кредиторів, 4717108,06 третьої черги задоволення вимог кредиторів та 793854,59 грн. шостої черги; ухвалою від 11.10.2016 визнано вимоги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області в розмірі 258637,98 грн. як такі, що погашаються в шосту чергу, та вимоги в розмірі 2756,00 грн. першої черги задоволення.

Докази надання згоди на залік вимог між сторонами іншими кредиторами у справі про банкрутство КП «Оріхівський комунальник» відсутні.

Натомість, у випадку здійснення заліку зустрічних однорідних вимог буде порушений порядок та черговість задоволення кредиторських вимог, визначені Законом «Про відновлення платоспроможності…», а також порушені права інших кредиторів, які мають чи можуть одержати першочергове або пропорційне із відповідачем погашення кредиторських вимог, оскільки у відповідності до ч.ч.2, 3 Закону «Про відновлення платоспроможності…» вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених Законом, а у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

В даному спірному випадку вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго» в розмірі 69600,06 грн. (з загальної суми 74161,41 грн.), про залік яких йдеться в заяві про зарахування, являють собою неустойку (пеню), яка підлягає задоволенню у шосту (останню) чергу задоволення вимог кредиторів.

За приписами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Ч.3 ст.215 ЦК України унормовано, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вчинений відповідачем за Заявою про зарахування односторонній правочин не узгоджується з нормами Закону «Про відновлення платоспроможності…» та їм супепечить. Крім того, виконання правочину призвело б до порушення прав кредиторів у справі про банкрутство КП «Оріхівський комунальник».

За таких викладених вище обставин, слід визнати, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, а тому позов слід задовольнити та визнати недійсним односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» та комунального підприємства «Оріхівський комунальник» Оріхівської міської ради Запорізької області на суму 74161 грн. 41 коп., вчинений відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» за заявою № 1 про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.11.2016.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Оскільки при порушенні провадження у даній справі позивача було звільнено від сплати судового збору, судовий збір, сума якого складає 1600,00 грн., підлягає стягненню безпосередньо з відповідача в доход державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог відкритого акціонерного товариства (нині публічного акціонерного товариства) «Запоріжжяобленерго» та комунального підприємства «Оріхівський комунальник» Оріхівської міської ради Запорізької області в суму 74161 грн. 41 коп., вчинений відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» за заявою № 1 про припинення зобовязань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 02.11.2016.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926; 69035, м.Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд.14) в доход державного бюджету України (р/р №31215206783007, одержувач: ГУДКСУ у м.Запоріжжі (Вознесенівський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) суму 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Р.А.Ніколаєнко

Рішення оформлено в повному обсязі та підписано 13.03.2017.