Рішення № 65251314, 27.02.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2017 Справа № 905/3151/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С., суддя Мельниченко Ю.С., суддя Ніколаєва Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок механік, м.Маріуполь, Донецька область до відповідачів: 1. Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської, м.Торецьк, Донецька область, 2. Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (третя особа 1),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ОСОБА_3 (третя особа 2), м. Торецьк, ОСОБА_4 (третя особа 3), Хмельницька обл., Чемеровецький, район, с.Цикова, ОСОБА_5 (третя особа 4), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_6 (третя особа 5), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_7 (третя особа 6), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_8 (третя особа 7), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_9 (третя особа 8), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_10 (третя особа 9), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_11 (третя особа 10), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_12 (третя особа 11), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_13 (третя особа 12), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_14 (третя особа 13), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_15 (третя особа 14), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_16 (третя особа 15), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_17 (третя особа 16), Донецька область, місто Торецьк, Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецької області (третя особа 17), м. Харків, ОСОБА_18 (третя особа 18), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_19 (третя особа 19), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_20 (третя особа 20), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_21 (третя особа 21), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_22 (третя особа 22), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_23 (третя особа 23), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_24 (третя особа 24), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_25 (третя особа 25), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_26 (третя особа 26), Донецька область, м. Костянтинівка, Артемівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (третя особа 27), Донецька область, м. Бахмут, ОСОБА_27 (третя особа 28) Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_28 (третя особа 29), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_29 (третя особа 36), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_30 (третя особа 31), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_31 (третя особа 32), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_32 (третя особа 33), Донецька область, місто Торецьк,

про визнання права власності на майно та звільнення майна з під арешту,

За участю:

представник позивача ОСОБА_33 (за довіреністю);

представник відповідача 1 ОСОБА_34 (за довіреністю);

представники відповідача 2 ОСОБА_35 (за довіреністю);

представник третьої особи 1- ОСОБА_36 (керівник);

представник третьої особи 17 ОСОБА_37 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок механік" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Орендне підприємство "Шахта імені ОСОБА_1 Московської" та Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області про визнання права власності та звільнення майна з під арешту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок механік" просить суд:

1)визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок механік право власності на довгіття рудничне, соснове у кількості 194,68м.кв. загальною вартістю 165478,00грн., яке знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул.Набережна, б.1а, склад ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської;

2)виключити з опису та звільнити з під арешту сировину - ліс (деревина сосни) у кількості 113,085 м.куб. вартістю з розрахунку наданої ДП «Дзержинськвугілля» на момент опису у сумі шістсот гривень за куб, сировину деревину сосни у кількості 120 м.куб. вартістю з розрахунку 600 гривень, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул.Набережна, б.1а, склад ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Торгівельний будинок механік посилається на Договір зберігання №36 від 01.03.2016р., Договір поставки №010301 від 01.03.2016р., Договір поставки №040101 від 04.01.2016р., специфікації №1,№2 від 01.03.2016р. до договору поставки №010301 від 01.03.2016р., специфікацію б/н від 01.03.2016р. до договору №010301 від 01.03.2016р., інші документи. Повідомляє, що в серпні 2016 року, в період з 5 по 17 число, в процесі підготовки до поставки ТОВ «ЕКСІМЕНЕРГО» ПЕК позивач передав на зберігання відповідачу-1 лісоматеріалів обсягом 194,68 м.куб. В подальшому, 17.08.2016р. при проведенні опису та накладенні арешту на майно відповідача 1 ОСОБА_2 міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області в перелік арештованого майна була включена сировина ліс (деревина сосни) у кількості 113,085 кубів та 120 кубів, вартістю з розрахунку 600 грн. за куб, яка належить позивачу.

Відповідач 1 - ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської у відзиві від 11.11.2016р. на позовну заяву повідомив, що представники ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області помилково внесли в акт опису та арешту майно, яке відповідачу 1 не належить, оскільки позивач є законним власником майна (довгіття рудничного хв.п. у кількості 194,68м.куб. загальною заставною вартістю 165478,00грн.).

Відповідач 2 у запереченнях №9345/08 від 29.11.2016р. на позовну заяву повідомляє, що Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області по відношенню виступає стягувачем у зведеному виконавчому провадженні, до складу якого входять і інші стягувачі. Зазначає. що договір на поставку, укладений між ТОВ Торгівельний будинок механік та ТОВ Техлесресурс не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі та визнати недійсним повністю договір №010361 від 01.03.2016р., укладений між ТОВ Техлісресурс та ТОВ Торгівельний будинок механік на підставі ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2016р, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (Третя особа 1).

Третя особа 1 в запереченнях №27379 від 18.11.2016р. на позовну заяву просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що позивач, мав би в судовому порядку оскаржити дії державної виконавчої служби, оскільки незаконність дій державного виконавця, в даному випадку щодо опису та арешту майна позивача, повинна бути доведена шляхом прийняття відповідного рішення суду. Також наводить невідповідність обєму сировини лісу зазначеного в акті опису й арешту майна (136 м.куб.) із обємом сировини лісу переданого Відповідачу 1 за договором зберігання від 01.03.2016р. (194,36 м.куб.).

Ухвалою суду від 18.11.2016р. задоволено клопотання Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області та ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Судом було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 2 про виключення його як неналежного відповідача з причини його необґрунтованості.

Судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області здійснення дій щодо відчуження майна ліса (деревина сосни) у кількості 113,085 кубів та сировини деревини сосни у кількості 120 кубів, описаних в позиціях 2,5 ОСОБА_36 опису та арешту майна від 17.08.2016р., через відсутність підстав, передбачених ст.66 ГПК України.

Ухвалою суду від 30.11.2016р. відкладено розгляд справи на 20.12.2016р. та залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: ОСОБА_3 (третя особа 2), м.Торецьк, ОСОБА_4 (третя особа 3), Хмельницька обл., Чемеровецький, район, с.Цикова, ОСОБА_5 (третя особа 4), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_6 (третя особа 5), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_7 (третя особа 6), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_8 (третя особа 7), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_9 (третя особа 8), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_10 (третя особа 9), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_11 (третя особа 10), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_12 (третя особа 11), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_13 (третя особа 12), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_14 (третя особа 13), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_15 (третя особа 14), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_16 (третя особа 15), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_17 (третя особа 16), Донецька область, місто Торецьк, Регіональне відділення фонду державного майна України по Донецької області (третя особа 17), м. Харків, ОСОБА_18 (третя особа 18), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_19 (третя особа 19), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_20 (третя особа 20), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_21 (третя особа 21), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_22 (третя особа 22), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_23 (третя особа 23), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_24 (третя особа 24), Донецька область, місто Торецьк, с. Щербинівка, ОСОБА_25 (третя особа 25), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_26 (третя особа 26), Донецька область, м. Костянтинівка, Артемівську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (третя особа 27), Донецька область, м. Бахмут, ОСОБА_27 (третя особа 28) Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_28 (третя особа 29), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_29 (третя особа 36), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_30 (третя особа 31), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_31 (третя особа 32), Донецька область, місто Торецьк, ОСОБА_32 (третя особа 33), Донецька область, місто Торецьк.

Ухвалою суду від 20.12.2016р. продовжений строк розгляду спору на 15 днів до 23.01.2017 року.

Виходячи зі змісту протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, 23.01.2017р. для розгляду справи №905/3151/16 було визначено колегію суду для розгляду справи у складі: головуючий суддя Харакоз К.С., суддя Мельниченко Ю.С., суддя Ніколаєва Л.В.

Представник позивача в судове засідання 27.02.2017р. зявився, клопотав про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача 1 в судове засідання 27.02.2017р. зявився, висловився про доцільність задоволення позовних вимог.

Представник відповідача 2 в судове засідання 27.02.2017р. зявився (в режимі відеоконференції), надав усні пояснення щодо необґрунтованості позовних вимог.

Представники третіх осіб 1, 17 в судове засідання зявилися (в режимі відеоконференції), висловилися щодо необґрунтованості позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів, представників третіх осіб, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На виконанні у ОСОБА_2 міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області перебуває зведене виконавче провадження №51491635 до складу якого входили виконавчі документи про стягнення грошових коштів на користь фізичних осіб (заборгованості зі сплати заробітної плати та заборгованості з покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій) та юридичних осіб на загальну суму 5 574 838,90грн., де боржником виступає Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської, що підтверджено наданими суду письмовими поясненнями і запереченнями ОСОБА_2 міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (третя особа 1 у справі).

17.08.2016р. ОСОБА_2 міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №51491635, було складено акт опису й арешту майна Товариства з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської за адресою: Донецька область, місто Торецьк, вул.Фестівальна, б.1, серед якого, в пунктах 2,5 ОСОБА_36 значиться: сировина ліс (деревина сосни) у кількості 113,083 кубів вартістю із розрахунку наданого ДП «Дзержинськвугілля» на момент опису у сумі 600 гривень за куб; сировина деревина сосни у кількості 120 м.куб. вартістю із розрахунку по 600гривень. (т.1 а.с. 30-33).

Акт опису й арешту містить заперечення з боку представників Відповідача 1 з приводу не належності йому спірного майна, посилання на підтверджуючі документи в акті відсутні.

В ОСОБА_36 зазначено, що під час опису майна застосовувалася фото, відеозйомка.

До ОСОБА_36 опису додані фототаблиці, із зображенням деревини сосни у вагонах і поряд з вагонами. Деревини сосни відображені на фототаблицях знаходяться частково в обробленому вигляді (розпил навпіл, розпил на шпальний брус, на доски різного діаметру). Також зафіксоване зображення відходів обробки деревини (т.1 а.с. 150-171).

На фототаблицях №№13,15,16р. (т.1 а.с. 156-158) відображено, що частина спірного майна перебуває у залізничних вагонах, номер одного з яких 60663986, номер іншого не видно.

Відповідно до п.1.1. договору поставки №010301 від 01.03.2016р. (наданий позивачем), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок механік (Покупець, позивач по справі) та Товариством з додатковою відповідальністю Техлесресурс (Постачальник), Постачальник зобовязується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити лісоматеріали, кількість,найменування, вартість товару, строки поставки і т.д. визначаються в Специфікаціях, які є невідємною його частиною (т.1 а.с. 39-41).

Розділами 2-3 Договору визначені умови поставки, кількість і якість, приймання товару за кількістю і якості, та порядок розрахунків.

Відповідно до п.2.5. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту поставки товару.

В п.2.6.Договору зазначено, що моментом поставки (отримання) товару є момент підписання покупцем супровідних документів з проставлянням дати фактичного отримання товару в таких документах. Якщо дата покупцем не проставляється, моментом отримання є дата, яка позначена постачальником при складанні супровідної документації:

2.6.1. При постачанні ЗД транспортом дата календарного штемпелю станції призначення на ЗД накладній.

2.6.2. При постачанні автомобільним транспортом постачальника дата товарно-транспортної накладної постачальника.

Відповідно до п.8.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. Дату підписання договору слід рахувати дату , вказану у преамбулі договору.

Відповідно до Специфікацій до договору №010301 від 01.03.2016р., постачальник здійснює поставки наступного товару: довготи рудникові, сосна діаметром 10-16, довжина 4 м., кількістю 1500,00, ціною 708,33грн., всього на суму 1275000,00грн. в т.ч. ПДВ в сумі 212500,00грн.

Період поставки липень-серпень 2016 року.

До пакету документації до кожної поставки товару по договору входить: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна, сертифікат якості (якщо товар підлягає сертифікації), ЗД накладна (якщо поставки здійснюється ЗД транспортом), товарно-транспортна накладна (якщо поставки здійснюється автомобільним транспортом) (п.2.1. Договору).

Проте, позивачем були надані лише:

- накладна ТОВ «Техлісресурс» №72 від 05.08.2016р., товарно-транспортна накладна №543/3, карантинний сертифікат Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України №60/12-6006/АА-359565. Найменування товару зазначено довгоття руднічне хв..п. ? 10-16 см. L-4м, у кількості 38,100 м.куб.;

- накладна ТОВ «Техлісресурс» №77 від 12.08.2016р., товарно-транспортна накладна №627/3, карантинний сертифікат Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України №60/12-6004/АА-359451. Найменування товару зазначено довгоття руднічне хв..п. ? 10-16 см. L-4м, у кількості 38,520 м.куб.;

- накладна ТОВ «Техлісресурс» №78 від 12.08.2016р., товарно-транспортна накладна №628/3, карантинний сертифікат Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України №60/12-6004/АА-359452. Найменування товару зазначено довгоття руднічне хв..п. ? 10-16 см. L-4м, у кількості 36,100 м.куб.;

- накладна ТОВ «Техлісресурс» №79 від 16.08.2016р., товарно-транспортна накладна №644/3, карантинний сертифікат Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України №60/12-6004/АА-359471. Найменування товару зазначено довгоття руднічне хв..п. ? 10-16 см. L-4м, у кількості 24,090 м.куб.;

- накладна ТОВ «Техлісресурс» №80 від 16.08.2016р., товарно-транспортна накладна №645/3, карантинний сертифікат Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України №60/12-6004/АА-359472. Найменування товару зазначено довгоття руднічне хв..п. ? 10-16 см. L-4м, у кількості 23,000 м.куб.;

- накладна ТОВ «Техлісресурс» №81 від 17.08.2016р., товарно-транспортна накладна №676/3, карантинний сертифікат Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України №60/12-6004/АА-359473. Найменування товару зазначено довгоття руднічне хв..п. ? 10-16 см. L-4м, у кількості 34,870 м.куб.; (т.1 а.с. 42-60).

В наданих суду товарно-транспортних накладних та карантинних сертифікатах до них є невідповідність в зазначених даних, а саме:

- в товарно-транспортних накладних №644/3 від 16.08.2016р. та №6454/3 від 16.08.2016р. вказано пункт навантаження с.Капітаново Луганської області, а в карантинному сертифікаті зазначено, що станція відправлення є м.Кремінна Луганської області;

- в товарно-транспортній накладній №628/3 від 12.08.2016р. зазначено автомобіль: КАМАЗ ВВ40516 ВМ, а в карантинному сертифікаті вказано, що спосіб транспортування автомобіль №ВВ0516ВМ.

До письмових пояснень від 23.01.2017р. позивачем було додано копії податкових накладних від 02.08.16р., від 03.08.16р., від 05.08.16р., від 05.08.16р., від 06.08.16р., від 08.08.16р., від 12.08.16р., від 16.08.16р., та звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку 26001051825437, згідно до яких у період з 01.08.2016р. по 31.08.2016р. між ТОВ «Техлісресурс» та позивачем, а також між ТОВ «Ексіменерго» та Позивачем мали місце розрахунки за лісоматеріали, у тому числі і після опису та арешту спірного майна.

На підтвердження факту перебування спірного майна на зберіганні у відповідача 1 позивачем надано договір зберігання від 01.03.2016р. (т.1 а.с. 61), за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок механік (Поклажедавець) передає, а Товариство з додатковою відповідальністю Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання майно, зазначене в додатках до договору, які є невідємною частиною даного договору (п.1.1. Договору).

В п.1.2.Договору зазначається, що право власності на майно до Зберігача не переходить, майно не може бути задіяне в господарському обороті Зберігача або бути передано ним третім особам.

Передача майна на зберігання, а також повернення майна Поклажодавцю оформлюється двостороннім актом приймання-передачі, який є невідємною частиною даного договору. В акті вказується найменування майна, кількість переданого майна, заставна вартість майна (п.3.1. Договору).

Датами передання майна на зберігання та повернення його, вважаються дати відповідних актів приймання-передачі (п.п.3.4., п.3.5.).

За умовами п.п. 3.6., 3.7. договору транспортування майна на/зі зберігання, а також вантажо-вивантажувальні роботи здійснюються силами та за рахунок Поклажодавця (позивач по справі)

В розділі 4 Договору описаний розмір плати за зберігання й порядок розрахунків.

Відповідно до пунктів 4.1.,4.2. Договору, за одну добу плата за зберігання майна становить 5,00 гривень, у т.ч. ПДВ 0,83грн. У випадку зміни розміру плати за зберігання майна сторони підписують додаткову угоду до договору, яка є невідємною частиною договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Зберігача протягом 180-ти календарних днів з дати підписання акту здачі-прийняття робіт, якщо інше не зазначене в додатках до даного договору.

Також, на підтвердження своїх доводів, щодо знаходження деревини на зберіганні у відповідача 1, позивач суду надав: ОСОБА_36 приймання-передачі майна на зберігання від 05.08.2016р., від 12.08.2016р., від 16.08.2016р., від 17.08.2016р.; ОСОБА_36 від 01.08.2016р. звіряння залишків майна, яке перебуває на зберіганні за договором №36 від 01.03.2016р. (т.1.а.с. 67-71).

Враховуючи положення договору поставки, договору зберігання, значний обсяг майна, а також факт знаходження підприємства Позивача у місті Маріуполі, судом неодноразово вимагалися пояснення сторін та підтверджуючі документи, щодо того, ким саме та яким чином відбувалось виконання сторонами умов договору, зокрема отримання деревини від перевізника, перевантаження її до складу відповідача 1, та видача її зі складу відповідача 1 для завантаження у вагони, які начебто було надано ТОВ «Ексіменерго».

В поясненнях, наданих в ході судового засідання представник Відповідача 1 повідомив, що працівниками відповідача 1 такі послуги не надавались. Інші відомості сторонами не надано.

За умовами наданого позивачем договору поставки №0400101 від 04.01.2016 року ТОВ Торгівельний будинок механік (Постачальник) зобовязався в порядку та на умовах цього договору передати у власність ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» (Покупець), а покупець зобовязався прийняти і оплатити лісоматеріали, кількість, найменування, вартість , строки поставки і т.п. визначаються у специфікаціях (т. 1 а.с. 34-35).

Суду були надані специфікації №1,2 від 01.03.2016р. до договору поставки №0400101 від 04.01.2016 року, за якими ТОВ Торгівельний будинок механік здійснює поставку ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» товару: «рудстойка, сосна діаметром 8-13, 10-16, 14-18, 16-22, длина 2-4м (т.1 а.с. 36-37).

Як зазначає Позивач, при укладанні Договору №040101 поставки від 04.01.2016 р. сторони домовились про те, що Позивач накопичує лісоматеріали у кількості вагонних норм та поставляє їх ТОВ «Ексіменерго» ПЕК на контрольованій Україною території в місці, розташованому поблизу лінії зіткнення та залізничної станції, на якій ТОВ «Ексіменерго» ПЕК акредитовано по Укрзалізниці як вантажовласник/вантажовідправник.

В підтвердження замовлення ТОВ «Ексіменерго» ПЕК, як вантажовідправника, рухомого залізничного складу для перевезення лісоматеріалів в період 16-17 серпня 2016 року, по станції Кривий Торець регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», за договором поставки №0400101 від 04.01.2016 року позивачем суду був наданий договір на транспортне обслуговування , укладений між ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» та ТОВ «Ексіменерго» ПЕК від 07.06.2016 року; рахунок ТОВ «Транспортно-експедиційна компанія «Енерготранс» на оплату послуг залізничного транспорту за другу декаду серпня 2016 року та користування вагонами УЗ; Розрахункову відомість за перевозку вагонів, які прибули під загрузку ліса за другу декаду серпня 2016 року; відомість №1 плати за користування вагонами по станції Полева за другу декаду серпня 2016 року по вантажовласнику ТОВ «Ексіменерго» (т.2 а.с. 127-137).

Квитанція про прийняття вантажу до перевезення, оформлена відповідно до Статуту залізниці та правил оформлення перевізних документів, до суду не надана.

Відповідач 1 в своїх письмових поясненнях від 27.02.2017р. зазначив, що майно, яке перебувало у вагонах не було включено до акту опису й арешту майна, а також не було передано на зберігання.

14.02.2017р. ОСОБА_2 міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №51491635, було складено акт державного виконавця, в якому зазначено, що за адресою: Донецька область, місто Торецьк, вул.Фестівальна, б.1, майно, що було описане 17.08.2016 року відсутнє на тому місці , де його було описано первинно, відсутні вагони на яких було описано майно (сировина деревина сосни, довгіття; на окремій ділянці, де розташовувалося вугілля (описане) відсутнє взагалі (т.3 а.с. 6-10).

За поясненнями представника відповідача 1 від 27.02.2017р. та доданими до них запереченнями до акту державного виконавця від 14.02.2017р., відповідачем-1 визнається факт переміщення майна, за для його збереження. Причина відсутності вагонів представником відповідача 1 пояснюється тим, що вагони йому не належать, а майно, яке в них знаходилось, до акту опису не включено.

Згідно до наданої відповідачем 2 у письмових поясненнях від 21.02.2017р. інформації, що узгоджується із відомостями єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців (usr.minjust.gov.ua), позивач, відповідач, ТОВ «Ексіменерго» мають одних бенефіціарних власників (контролерів) - ОСОБА_38(УКРАЇНА, АДРЕСА_1, 83112) та - ОСОБА_39, УКРАЇНА, ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ, МІСТО ДОНЕЦЬК, КИЇВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ АРТЕМА. БУДИНОК 204А, КВАРТИРА 70, 83112), та відповідно до визначень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» є повязаними особами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, недоведеними обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи факт наявності або відсутність порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, на захист яких подано позов, суд зазначає наступне:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Підставами для визнання права на звільнення майна з-під арешту можуть бути: право власності на описане майно або право володіння ним. При цьому, для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав, тобто вони мають бути відповідним чином доведені в суді.

Абзац 3 пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачає, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Таким чином, обєктом доказування є факт належності майна, включеного до акту арешту та опису майна Позивачеві.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В підтвердження наявності права власності на майно - довгіття рудничне, соснове у кількості 194,68м.кв. загальною вартістю 165478,00грн. позивач наводить накладні ТОВ «Техлісресурс» до договору поставки від 01.03.2016р., товарно-транспортні накладні, карантинні сертифікати Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України,тощо.

Суд вважає не доведеним позивачем факт належності йому спірного майна, оскільки:

-Деревина, що є предметом договору поставки № 010301 від 01.03.16р. (довгіття рудничне) та майно, що включено до акту опису та арешту майна зафіксоване на фотододатках до акту (дошки, брус, матеріали обробки деревини тощо ) не є тотожнім;

-договір зберігання містить економічну необґрунтовану вартість зберігання майна (5 гривень за добу не залежно від кількості), та враховуючи, що Відповідач 1 є діючим вугледобувним підприємством, яке в своїй діяльності використовує деревину, а відсутність окремого складського обліку та фактичного відокремлення власного майна та майна на зберіганні, а також факт самостійного розпорядження спірним майном, зафіксований в акті держвиконавця від 12.02.2017р., приводить суд до висновку, що використання майна здійснювалось відповідачем 1 на власний розсуд;

-Суду не надано докази фактичного виконання умов договору зберігання, зокрема яким чином та якими особами здійснювалося завантаження/розвантаження, складування майна на склад Відповідача 1, а умовами договору зберігання цей обовязок покладено на позивача, місцем знаходження якого є м. Маріуполь.

Враховуючи викладені обставини, а також факт повязаності позивача, відповідача 1 спірними бенефіціарними власниками (контролерами), суд вважає, що договір зберігання, акти прийняття майна на зберігання та договори щодо постачання майна ТОВ «Ексіменерго» з використання території Відповідача 1 як перевалочної бази, підписані представниками відповідача 1, позивача та ТОВ «Ексіменерго» не з метою створення реальних правових наслідків, а для формальної зміни титулу спірного майна, з метою його приховання від органів державної виконавчої служби та ухилення від виконання рішень суду.

Викладене зумовлює висновок суду про відмову в задоволені позовних вимог про визнання права власності за ТОВ Торгівельний будинок Механік на довгіття рудничне, соснове у кількості 194,68м.к. загальною вартістю 165478,00грн., яке знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Клебан-Бик, вул.Набережна, б.1а, склад ТДВ Орендне підприємство Шахта імені ОСОБА_1 Московської.

У звязку з тим, що суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні вимоги позивача про визнання права власності за ТОВ Торгівельний будинок механік на довгіття рудничне, соснове у кількості 194,68м.кв., вимога позивача про виключення з опису та звільнення з під арешту вказаного майна, також задоволенню не підлягає.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на те, що, під час розгляду справи, обставини на які посилався позивач в обґрунтування позовних вимог не знайшли свого підтвердження, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 42, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок механік, м.Маріуполь відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2017 року.

Головуючий суддя К.С. Харакоз

Суддя Л.В. Ніколаєва

Суддя Ю.С. Мельниченко