Ухвала суду № 65250717, 13.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

13 березня 2017 року№ 876/1312/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Бруновська Н. В., перевіривши апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Апелянт звернувся з апеляційною скаргою на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії протиправними.

Ухвалою судді Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано термін 30 днів з моменту отримання даної ухвали для усунення виявлених недоліків.

Виявлені недоліки необхідно було усунути шляхом подання протягом 30 днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням в ній обґрунтування причин пропуску цього строку.

Як видно із матеріалів справи, копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2017 року апелянт отримав 10.02.2017 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором за № 7900512315174.

09.03.2017 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання пенсійного органу із обґрунтуванням причин пропуску строку апеляційного оскарження. Підставою пропуску строку є відсутність у апелянта на момент подачі первинної скарги необхідних асигнувань на рахунках.

Проте, суддя визнає наведені підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними виходячи із наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що 26.10.2016 року апелянт подав апеляційну скаргу на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2016 р.

Проте, у зв'язку із недотримання особою яка подала апеляційну скаргу вимог ч.6 ст.187 КАС України, апеляційну скаргу ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2016 року залишено без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір".

10.01.2017 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.09.2016 р. повернуто особі, що подала апеляційну скаргу.

18.01.2017 року пенсійний орган повторно подав апеляційну скаргу на оскаржене рішення суду.

ч. 2 статті 88 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір".

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У своєму рішення Європейський суд з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Суд зазначає, що ця справа стосується не екстраординарного перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду в порядку нагляду чи за нововиявленими обставинами, а відновлення провадження через значний період часу шляхом поновлення строку на ординарне апеляційне оскарження.

Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити судовий збір, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.

Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, аналіз норми національного Законодавства в сукупності із практикою Європейського суду з прав людини дає підстави дійти висновку, що відсутність в минулому при поданні апеляційної скарги у бюджетної установи коштів передбачених для сплати судового збору, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, не є обґрунтованою та поважною підставою для поновлення строку повторного апеляційного оскарження рішення суду яке набрало законної сили.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на вказане, станом на 13.03.2017 року апелянт недоліків апеляційної скарги у строк встановлений ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2017 року не усунув, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 189 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 вересня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії протиправними.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду.

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Бруновська Н. В.