Ухвала суду № 65250405, 13.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 823/2041/16

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

13 березня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки в розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 р. позов задоволено частково.

На зазначену постанову суду відповідачем подано 02.03.2017 року апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017року.

Копію оскаржуваного рішення відповідач отримав 20.02.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано.

Натомість, апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Відтак, умовою звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Викладені в клопотанні доводи не підтверджуються жодними доказами та не свідчать про неможливість сплати обов'язкового платежу при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Також суд звертає увагу на те, що обмежене фінансування бюджетної установи яка діє як суб'єкт владних повноважень не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року.

Крім того, згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи вищенаведені доводи, суд не вбачає підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору до ухвалення рішення по справі.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складала 1378 грн.

Загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: 551,2*110% = 606,32 грн.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки в розрахунку,- залишити без руху.

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі - 606,32 грн.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.