Постанова № 65250317, 30.11.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. 9 год.32 хв.Справа № 2-а-3528/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод", м. Берислав до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Бериславський машинобудівельний завод" звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 13.05.10 № 0000132310/1, яким було зменшено бюджетне відшкодування по податку на додану вартість на суму 21512 грн. Податкове повідомлення-рішення прийнято за висновками акту перевірки від 20.04.10 № 100/231/00211004 про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" за період серпень 2009 року. На підставі вказаного акту було встановлено порушення підпункту 7.7.2, пункту 7.7 статті 7, пп. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) щодо завищення податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню з бюджету. За висновком податкової інспекції суму бюджетного відшкодування, яка задекларована заводом, неможливо підтвердити, оскільки при проведенні зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника продукції було виявлено, що контрагенти позивача не знаходяться за юридичною адресою та їх перевірити неможливо. Позивач зазначає про те, що на момент видачі податкових накладних і на теперішній час безпосередній постачальник заводу - ПП "Неоліт" є працюючим підприємством, платником податків, зареєстрований платником ПДВ, мав право видавати податкові накладні, ніяких зауважень до форми складання податкових накладних в акті перевірки не зазначено, придбання товарів підтверджено податковими накладними, платіжними документами. Всі вимоги, які встановлені ст. 7 Закону про ПДВ відносно порядку формування податкового кредиту та отримання права на бюджетне відшкодування позивачем були виконанні. ДПІ не має права вимагати від позивача, як добросовісного платника податків, контролювати сплату податків контрагентом по договору, тим більше по другому та третьому ланцюгам поставки. При проведенні перевірки фахівцями ДПІ не встановлено порушень з боку позивача бухгалтерського обліку, не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів при здійсненні господарських операцій з контрагентами позивача. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, відповідач же покладає такий обов'язок на позивача, хоч ПП "Неоліт" задекларував в повному обсязі податкові зобов'язання з операцій продажу позивачу продукції. Представники позивача просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Бериславському районі Херсонської області (відповідач) проти позову заперечує, посилається на те, що ВАТ "Бериславський машзавод" в серпні 2009 р. заявив до відшкодування з бюджету податок на додану вартість у сумі 106787 грн. На дату перевірки вказана сума податку не відшкодована підприємству на розрахунковий рахунок. При перевірці питання правильності заявлення до відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2009 р. з метою перевірки достовірності формування податкового кредиту до інших ДПІ по основних постачальниках зроблено запити на проведення зустрічних перевірок по постачальникам товарів (робіт, послуг), а саме: по підприємству ПП "Неоліт" до Костянтинівської ОДПІ, яка повідомила, що ПП "Неоліт" не є виробником продукції. Перевірити постачальників по ланцюгу до виробника податкова інспекція не має можливості через відсутність підприємств за юридичною адресою та ненадання відомостей про контрагентів. Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України "Про ПДВ", бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку. Відповідно до п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону про ПДВ суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто, Законом чітко передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету. Якщо постачальника продукції по ланцюгу неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку позивачем по ланцюгам постачання. Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування ПДВ згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Представники відповідача в судове засідання 30.11.10 не прибули, подавши заяву про перенесення слухання справи у зв'язку із знаходженням інспектора Добрянської О.А. у відпустці. Суд вважає, що неявка представника відповідача відбулась без поважних причин, оскільки у розгляді справи приймали участь два представника ДПІ, і у випадку хвороби одного з представників, ДПІ має можливість направити в судове засідання іншого представника. Також суд приймає до уваги, що в судове засідання 19.11.10 жоден з представників ДПІ також не прибув, посилаючись на знаходження інспектора Добрянської О.А. у відпустці до 30.11.10. Таким чином, неявка в судове засідання представника ДПІ з неповажних причин не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Відкрите акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у Бериславському районі Херсонської області. Податкове повідомлення-рішення , яке є предметом спору, прийнято за висновками акту перевірки від 20.04.10 № 100/231/00211004 про результати невиїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" за період серпень 2009 року. Позивач в декларації за серпень 2009 року заявив до відшкодування з бюджету податок на додану вартість в сумі 106787 грн. ДПІ виявлено, що одним з постачальників продукції (олово, бабіт, цинк, свинець, метал, ферофосфор, нікель катодний, ферохром, феросиліцій, феромарганець, феромолібден) для позивача в липні-серпні 2009 року було приватне підприємство "Неоліт", за податковими накладними якого позивачем було віднесено до податкового кредиту липня 2009 року та до суми бюджетного відшкодування декларації серпня 2009 року суми податку 12601 грн. 75 коп. та 8910 грн.

До Костянтинівської ОДПІ (за місцем реєстрації постачальника) направлено запит про проведення зустрічної перевірки по ПП "Неоліт", ОДПІ повідомлено, що підприємство не є виробником поставленого товару, а придбав його частково у ТОВ "ПГ "Авітек" відповідно до податкової накладної № 404/019 від 09.07.09 на суму 71898,66 грн., в т.ч., ПДВ 11983,11 грн., частково у ТОВ "ВКФ "Технопромінвест" відповідно до п/н №371 від 07.05.09 на суму 101178 грн., в т.ч., ПДВ 16863 грн.

ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька повідомлено, що підприємство ТОВ "ПГ "Авітек" не є виробником поставленого товару, а придбав його у підприємства ТОВ "Компанія Дахон" м. Донецьк. Перевірити ТОВ "Компанія Дахон" неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується актом про результати перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню від 12.01.2010р. №2/23-411/36442587. Отже, ДПІ не має можливості отримати документальне підтвердження декларування ПДВ та сплати податку в бюджет по ланцюгу до виробника по взаєморозрахунках з постачальником 3-ї ланки ТОВ "Компанія Дахон". Таким чином, перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2009р. в розмірі 12601,75 грн.

До ДПІ у Кіровському районі м. Донецька направлено запит про проведення зустрічної перевірки ТОВ ВКФ "Технопромінвест". Матеріали зустрічної перевірки даного платника свідчать про те, що підприємство не є виробником поставленого товару, при цьому інформаціяпро постачальників товару в акті не викладена, відсутні будь-які вказівки на причини відсутності такої інформації. Податкова інспекція, не знаючи постачальника по ланцюгу, не має можливості отримати документальне підтвердження декларування сплати ПДВ в бюджет по ланцюгу до виробника по взаєморозрахунках з постачальниками 3-ї ланки. В ході перевірки встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2009р. в розмірі 8910 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Вказані постачальники по ланцюгу зареєстровані платниками податку на додану вартість, звітували та сплачували податки у періодах здійснення поставок позивачу.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За нормами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п/п. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Всі податкові накладні у позивача були в наявності, вартість придбаних товарів оплачена в грошовій формі, віднесено до складу валових витрат.

Безпосередній постачальник позивача ПП "Неоліт" є підприємством, з яким позивач має тривалі господарські стосунки, в тому числі і на день розгляду справи, це підприємство сплачує податки, подає податкову звітність, знаходиться за юридичною адресою, здійснення господарських операцій з яким підтверджуються відповідними платіжними та іншими первинними документами (договорами, накладними). Податкові накладні, видані позивачу цим постачальником, відповідно до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", містять всі необхідні реквізити.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наявність у позивача належно оформлених податкових накладних, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Для того, що дійти до висновку про неправомірне формування платником податкового кредиту, податковому органу необхідно довести, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності. З іншої сторони, суд вважає, що відсутність у податкових органів можливості перевірити з точки зору чи відобразили всі подальші постачальники по ланцюгу в податковому обліку здійснення господарських операцій з контрагентами позивача та сплатили з операцій поставки податки, також не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування.

Позивач надав також суду транспортні накладні, які підтверджують фактичне отримання товарів від ПП "Неоліт", сертифікати якості, докази оприбуткування товарів та їх використання у виробничому процесі. В цьому спорі ДПІ не довела належними доказами наявність порушень податкового законодавства зі сторони позивача, відсутні достатні докази того, що постачальники позивача не сплатили податки в повному обсязі у періоді поставки продукції. ДПІ не надало доказів того, що дані підприємства не звітували до податкових органів з показниками податкових зобов'язань з ПДВ. Позивач надав суду витяг з офіційного веб-сайту ДПА України платників ПДВ, з якого вбачається, що ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Технопромінвест" є платником ПДВ і станом на 19.11.10, ТОВ "Компанія Дахон" позбавлено статусу платника ПДВ внаслідок ліквідації платника податку за власним бажанням тільки 18.05.10. Ліквідація за рішенням самого підприємства можливо тільки після проведення відповідної перевірки податковим органом, на обліку в якому знаходиться дане товариство. Якщо товариство "ВКФ "Технопромінвест" не надало документів про своїх постачальників, то саме до нього повинні бути прийняті податковим органом відповідні заходи - позапланова перевірка, адміністративний арешт активів, зупинення операцій на р/рахунку, та інше, доказів вжиття будь-яких заходів суду не надано.

ДПІ не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в первинних бухгалтерських та податкових документах позивача, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. ДПІ ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не заперечує реальний характер угод, які укладались позивачем.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ.

Твердження ДПІ про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є сплата податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача судом до уваги не приймається, оскільки якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування. Невиконання позивачем вимог закону при формуванні податкового кредиту судом не встановлено.

За таких обставин спірне рішення не відповідає діючому законодавству, оскільки прийнято без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, відповідно до якої у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним такого рішення. Позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" задовольнити. Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області від 13.05.10 № 0000132310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 21512 грн.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" (м. Берислав, вул. 25 Жовтня, 73, код ЄДРПОУ 00211004) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 грудня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.1