Рішення № 65248204, 10.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1741/15-ц Провадження № 2-др/795/6/17 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Циганко М.О. Доповідач - Боброва І. О.

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року позов ОСОБА_6 задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 3600 грн авансу, 2830,40 грн витрачених на придбання матеріалів для проведення ремонту будинку, а також 243,60 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року змінено в частині розміру стягнутих витрат на проведення ремонтних робіт. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с.162).

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2016 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 відмовлено (а.с.182).

Постановою Верховного Суду України від 07.09.2016 частково задоволено заяву ОСОБА_5 Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2016, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 10 грудня 2015 року та рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат на проведення ремонтних робіт скасовано. Справа в цій частині направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.209).

Ухвалою Верховного Суду України від 30.11.2016 виправлено описку у постанові Верховного Суду України від 07.09.2016 (а.с.227).

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 04 січня 2017 року рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 2830 грн 40 коп. витрачених на матеріали для проведення ремонту будинку скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення 12711 грн як відшкодування вартості проведених витрат на поліпшення 1/2 частини житлового будинку, що розташований по провулку Північному, 22 в м. Прилуки Чернігівської області відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати понесені при подачі апеляційної скарги в сумі 121,8 грн.

20 лютого 2017 року ОСОБА_5 звернулась до Апеляційного суду Чернігівської області із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій вказала на необхідність вирішення питання про стягнення з ОСОБА_6 судових витрат, понесених заявником при зверненні до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ та до Верховного Суду України.

Вислухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви.

Відповідно до ст. 88 ч.1 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Положеннями ст.220 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення вправі за заявою особи, яка бере участь у справі, ухвалити додаткове рішення, якщо в судовому рішенні не було вирішено питання про судові витрати.

Згідно з розясненнями, викладеними у п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах, якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання. Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

Як вказувалося вище, після ухвалення рішення Апеляційним судом Чернігівської області від 10 грудня 2015 року, справа за ініціативою ОСОБА_5 переглядалася двічі, а саме 18.01.2016 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ та 07.09.2016 Верховним Судом України. Дані про суму сплаченого судового збору при подачі касаційної скарги в матеріалах справи відсутні. При подачі заяви до Верховного Суду України ОСОБА_5 сплатила 633,36 грн (а.с.197-а та 170). Така сума судового збору була визначена ухвалою судді ВСУ від 22.02.2016 (а.с.197).

При ухвалені рішення Апеляційним судом Чернігівської області від 04 січня 2017 року питання розподілу судових витрат було вирішено частково, а саме: були стягнуті судові витрати на оплату судового збору при подачі апеляційної скарги ОСОБА_5 в сумі 121 грн 80 коп..

З огляду на те, що питання про компенсацію судових витрат понесених в судах вищестоящих інстанцій не розглядалося, наявні підстави для ухвалення додаткового рішення щодо витрат по сплаті судового збору при зверненні ОСОБА_5 до ВСУ .

Стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума в розмірі 633,36 грн, що підтверджена оригіналами платіжних документів на а.с.170 та 197-а.

Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про судові витрати понесені ОСОБА_5 при подачі касаційної скарги від 28.12.2015 (а.с.191) в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. 88, 220 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати понесені при подачі до Верховного Суду України заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.01.2016 в сумі 633 (шістсот тридцять три) грн 36 коп.

В задоволенні заяви ОСОБА_5 в частині ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених при подачі касаційної скарги від 28.12.2015 - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: