Рішення № 65247420, 07.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/818/16-ц Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р. Провадження № 22-ц/789/175/17 Доповідач - Міщій О.Я.Категорія - 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

при секретарі - Шмигельська І.З.

розглянувши у відкритому судовому засідані в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" на заочне рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 07.09.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 р. ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що 06.04.2016 р. між ним та ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" укладено договір фінансового лізингу № 004438 з додатками, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався придбати та передати у користування предмет лізингу - трактор марки "Хingtai XT 244". Згідно із додатком № 1 до договору, вартість предмета лізингу визначена в сумі 5725,19 дол. США, що еквівалентно 150000 грн. на дату підписання договору і складаються з авансового платежу у розмірі 50 % від вартості предмету лізингу в сумі 2862,60 дол. США, щомісячного платежу в розмірі 238,55 дол США, адміністративного платежу в розмірі 10 % від вартості предмета лізингу в сумі 572,52 дол. США, комісійної винагороди лізингодавця за передачу предмета лізингу 4 % (171, 76 дол. США). На виконання правочину позивачем було сплачено відповідачу 15000 грн.

Позивач зазначив, що умови вказаного договору фінансового лізингу не відповідають вимогам закону, є несправедливими та порушують його права, як споживача, в розумінні Закону України "Про захист прав споживачів".

Крім того, ОСОБА_3 вказував на те, що у відповідача всупереч ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" відсутня ліцензія на право здійснення фінансових послуг, а також оскаржуваний правочин, в порушення вимог ст. 799 ЦК України нотаріально не посвідчувався, тому просив визнати договір фінансового лізингу недійсним, стягнувши в його користь адміністративний платіж у розмірі 15000 грн.

Заочним рішення Збаразького районного суду від 07.09.2016 р. позов задоволено. Визнано недійсним договір фінансового лізингу № 004438 від 06.04.2016 р. укладений між ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" та ОСОБА_1 Стягнуто із ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" на користь ОСОБА_1 15000 грн. сплаченого адміністративного платежу за договором фінансового лізингу № 004438 від 06.04.2016 р. та 1102,42 грн. судових витрат по справі.

Ухвалою Збаразького районного суду від 22.11.2016 р. заяву ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" про перегляд заочного рішення по вказаній справі залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач вказав, що договір фінансового лізингу № 004438 повністю відповідає вимогам законодавства України не обмежує права позивача, нотаріальне посвідчення вказаного договору не вимагається, а під час укладення договору фінансового лізингу був відсутній правовий механізм для отримання відповідачем ліцензії.

ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" зазначило, що у справі відсутні докази щодо недійсності договору фінансового лізингу, а в рішенні суд не зазначив в чому саме полягає порушення прав споживача, зокрема, при визнанні несправедливими п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 3.4, 5.4 та 7.3 договору.

Відповідач також не погодився з висновком суду про несправедливість для споживача ст. ст. 12 та п.п. 10.5, 10.15, та 10.14 договору фінансового лізингу від 06.04.2016 р.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що умови договору фінансового лізингу є несправедливими і порушують права споживача. Крім того, договір нотаріально не посвідчений, а відповідач не отримав ліцензії для здійснення фінансових послуг.

Однак, з таким висновком суду повністю погодитись неможливо.

Судом встановлено, що 06.04.2016 р. між ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу № 004438, згідно умов якого лізингодавець зобов'язався придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно, а саме трактор марки "Хіngtai XT 244", вартість якого становить 5725,19 дол. США, що еквівалентно 150000 грн. на дату підписання договору.

Додатком № 1 до вказаного договору, визначено графік сплати авансового платежу, а додатком № 2 до договору визначено вартість предмета лізингу - 5725,19 дол. США, що еквівалентно 150000 грн. на дату підписання договору.

Згідно п.1.7 договору фінансового лізингу - предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: адміністративного платежу; авансового платежу; комісії за передачу предмета лізингу; у разі наявності, сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п.9.4 ст.9 даного договору, або різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п.9.6 ст.9 даного договору.

Згідно квитанції № 8300610003 від 06.04.2016 р., ОСОБА_1 Сплатив ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" 15000 грн. адміністративного платежу згідно договору фінансового лізингу № 004438 від 06.04.2016 р. (а.с.23).

Даний договір був укладений у простій письмовій формі.

Задовольняючи позовні вимоги у частині визнання недійсним договору фінансового лізингу, суд першої інстанції не врахував вимоги закону щодо нотаріальної форми укладення такого договору та наслідки укладення договору без дотримання його нотаріальної форми.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Оскільки сторони при укладенні договору фінансового лізингу не дотрималися нотаріальної форми договору, яка є обов'язковою, тому такий договір є нікчемним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року, п.4, п.5, судам відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 ЦК, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом (ч.2 ст.215 ЦК України).

Разом з цим суд першої інстанції не врахував дані вимоги та задовольнив позов, визнавши нікчемний правочин недійсним, тому у цій частині рішення суду слід скасувати та відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року справа № 6-2766цс15, від 18.01.2017 р. справа № 6-648цс16, яка в силу вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

ОСОБА_1 заявив позовні вимоги про стягнення коштів у зв'язку з тим, що правочин не був нотаріально посвідчений.

У відповідності з вимогами ст. 216 ЦК України суд першої інстанції правильно вирішив позов, стягнувши з відповідача 15000 грн., тому підстав для задоволення апеляційної скарги у цій частині немає.

Керуючись ст. ст.307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш Авто" задовольнити частково.

Заочне рішення Збаразького районного суду від 07.09.2016 р. скасувати у частині визнання недійсним договору фінансового лізингу, ухваливши в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Лізингова компанія "Ваш Авто" про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 06.04.2016 р.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Я. Міщій