Ухвала суду № 65247360, 13.03.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

13.03.2017 Справа №607/14800/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 Н.В. подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом визнання за позивачем права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки при пред'явленні зазначеного позову позивачем не сплачено судового збору за вимогу майнового характеру та не подано квитанцію про сплату судового збору.

Разом з позовною заявою позивач подала заяву про відстрочку сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України, обґрунтовуючи вказане клопотання тим, що її майновий стан не дозволяє вчасно сплатити судовий збір. Окрім того, у позовній заяві позивач вказує, що на даний час не може встановити вартість вказаної квартири у звязку з недопущенням відповідачем до квартири ні позивача, ні експерта, а експертної оцінки у неї немає. В подальшому, при розгляді судом даного позову, існує ймовірність домовленості у визначенні вартості квартири між сторонами або передбачає подання клопотання про призначення судом експертизи з метою встановлення реальної ринкової вартості квартири, у звязку з чим виникла необхідність у відстрочці сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до розяснень, викладених у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України №10 від 17 жовтня 2014 року, відповідно до ст.8 Закону №3674-VI та ст.82 ЦПК України, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі позивачем ОСОБА_1 не надано.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривня 20 копійок) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 гривень).

При цьому, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи те, що позивач у позовній заяві вказала ціну позову 625000 гривень, при цьому зазначаючи, що це не є дійсна вартість квартири, оскільки станом на день подання позову таку вартість неможливо встановити у звязку з чиненням відповідних перешкод відповідачем у доступі до квартири, суд прийшов до переконання, що позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, вказаної у позовній заяві, а саме 6250 гривень, з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

З цих підстав ухвалою судді від 23 грудня 2016 року в задоволенні клопотанняОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишено без руху і надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали судді від 23 грудня 2016 року про залишення позовної заяви без руху 23 грудня 2016 року надіслано позивачу ОСОБА_1 за адресою, вказаною нею у позовній заяві. Однак, як слідує з поштового повідомлення, зазначене поштове відправлення повернулося до суду без вручення одержувачу. Як слідує з відмітки на поштовому конверті, яким позивачу надсилалася вказана копія ухвали, зазначена поштове відправлення повернуте до суду за закінченням терміну зберігання, тобто ОСОБА_1 на поштове відділення за її отриманням не зявилася.

Таким чином, зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви позивачем усунені не були.

З цих підстав, беручи до уваги, що недоліки, про необхідність усунення яких зазначено в ухвалі від 23 грудня 2016 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя без руху позивачем не виправлені, позовна заява відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 121 ЦПК України підлягає поверненню позивачу з правом її повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 2, 4, 5 ст.121, ст. 210, п. 3 ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ст. 296 ЦПК У країни,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя вважати неподаною, та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддяОСОБА_3