Ухвала суду № 65246728, 09.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №334/5093/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Дубина Л.А.

Провадження № 22-ц/778/1120/17 Суддя-доповідач: Кримська О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Кримської О.М.,

суддів: Дашковської А.В.,

Подліянової Г.С.,

секретаря Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2016 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Центральних районних електричних мереж до ОСОБА_3 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Центральних районних електричних мереж звернулося до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначало, що 17.02.2016 року контролерами Центральних районних електричних мереж проведено перевірку дотримання «Правил користування електричною енергією для населення» за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання відповідача.

Так, при перевірці представниками Центральних районних електричних мереж електроустановок та приладів обліку електроенергії у відповідача було виявлено: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку.

За результатом вказаної перевірки, на підставі п. 53 Правил користування електричною енергією для населення складено акт №00139162 від 17.02.2016 року.

На підставі даного акту, та відповідно до п.3.3 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами «Правил користування електроенергією для населення», затверджених Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.06р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за №782/12656, визначено обсяг та вартість не облікованої електроенергії і виписано рахунок у сумі 8 250,05 грн.

Оскільки у добровільному порядку споживачем вказана сума не відшкодована, позивач просив суд стягнути її у судовому порядку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Центральних районних електричних мереж вартість не облікованої електроенергії у розмірі 8 250 грн. 05 коп., та витрати на оплату судового збору у сумі 1 378 грн..

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу,в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення (далі - Правила), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачається, що споживач енергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил.

Статтею 27 цього Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно з п. 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Пунктами 4, 5 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, установлено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності); за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло №1405 від 21.06.2007 року квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.36).

Фактичним підтвердженням правовідносин між споживачем електричної енергії та енергопостачальником є укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» договір про користування електричною енергією №134706241 від 11 червня 2012 року.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України, договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

17 лютого 2016 року працівниками позивача було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією в квартирі, де проживає відповідачка. Перевіркою виявлено самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мережі з порушенням схеми обліку і підключення безоблікового проводу та комутація його з внутрішньо будинковою електропроводкою через двох-полюсний автоматичний вимикач 32А. Точка самовільного підключення - від розривів фазного та нульового проводів за щитком у квартирі. Порушення виконано приховано, контролер не мав можливості при контрольному огляді виявити дане порушення. За цим фактом складено відповідний акт №00139162, від підпису якого ОСОБА_3 відмовилася (а.с.3).

Згідно Методики обчислення обсягу та вартості не облікованої електроенергії було обчислено кількість неврахованої електричної енергії по акту № 00139162 від 17.02.2016 року на суму 8 520,05 грн. за період з 17.02.2013 року по 17.02.2016 року (а.с.4).

Згідно з протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕН від 15.03.2016 року за №19 на підставі складеного акту було прийняте рішення нарахувати збитки в розмірі 8 520,05 грн. (а.с.4/зворот).

Суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 являється споживачем послуг з енергопостачання, порушила Правила користування електричною енергією - здійснила самовільне підключення електропроводки до електричної мережі іншого власника мереж з порушенням схеми обліку, а тому повинна відшкодувати енергопостачальнику вартість не облікованої електричної енергії.

Доводи апеляційної скарги, що позивачем не надано доказів того, що відповідач розкрадав електричну енергію у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживав електричну енергію без засобів обліку не заслуговують на увагу, оскільки п. 48 Правил передбачена відповідальність споживача не тільки за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку, а також і за порушення правил користування електричною енергією.

Посилання апеляційної скарги на те, що позивачем не з'ясовано іншого власника, до електричних мереж якого відбулося підключення, є безпідставними.

Як пояснив представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та як вбачається зі схеми електропостачання споживача, самовільне підключення здійснено до електричних мереж балансоутримувача будинку ( а.с.3).

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів для спростування висновків суду першої інстанції, передбачених статтями 57,58,59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст.309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.М. Кримська

Судді: А.В. Дашковська

Г.С. Подліянова