Ухвала суду № 65245699, 02.03.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/13730/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2017 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів - Кожух О.А., Бисага Т.Ю.,

секретарі - Чучка Н.В.,

з участю: ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2,

і представника Закарпатської обласної колегії адвокатів - Павліченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 вересня 2016 року у справі за позовом Закарпатської обласної колегії адвокатів до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ужгородська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу самочинно встановленого металевого гаражу та металевих опор,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року Закарпатська обласна колегія адвокатів звернулася в суд із даним позовом, мотивуючи тим, що рішенням виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих від 21.03.1956 року №154 обласній колегії адвокатів відведено земельну ділянку розміром 555 кв.м. по АДРЕСА_1 для побудови адміністративного будинку.

Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року справа№1-17/2005 за конституційним поданням 5 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92 пункту 6 розділу «Перехідні положення» ЗК України (справа про постійне користування земельними ділянками) Закарпатська обласна колегія адвокатів є належним постійним користувачем земельної ділянки та за користування якої сплачує земельний податок.

Відповідач без належних підстав користується металевим гаражем розташованим у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_1. Рішень щодо надання відповідачу земельної ділянки для розміщення гаражу Ужгородською міською радою не приймалося, тобто відповідач користується земельною ділянкою під металевим гаражем без правовстановлюючих документів або права користування нею. Дозвіл на тимчасове встановлення гаражу, тимчасових споруд Ужгородська міська рада не надавала. Крім того, представником позивача зазначено, що по периметру двору за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем встановлені металеві опори, які з'єднані дротом. Самовільно встановлений металевий гараж, яким користується відповідач та встановлені металеві опори, перешкоджають відповідачу у користуванні земельною ділянкою, постійним землекористувачем якої є позивач.

Дозвіл на розміщення гаражу Закарпатська обласна колегія адвокатів не надавала.

Оскільки, відповідач у добровільному порядку відмовляється демонтувати металеві гараж та металеві опори, які з'єднані дротом, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 змушені звернутися до суду за захистом порушеного права. В ході розгляду справи позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якому просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 555 кв.м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 постійним користувачем якої є Закарпатська обласна колегія адвокатів, демонтувати і знести за рахунок відповідача ОСОБА_1 самочинно встановлений металевий гараж і металеві опори, що встановлені по периметру двору, розташованих за вказаною адресою та стягнути судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22 вересня 2016 року уточнену позовну заяву Закарпатської обласної колегії адвокатів до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Ужгородська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування самочинно встановленого металевого гаражу та металевих опор задоволено.

Усунено перешкоди у користуванні Закарпатською обласною колегію адвокатів земельною ділянкою, шляхом демонтування за власний рахунок ОСОБА_1 самочинно встановленого металевого гаражу позначеного на схемі земельної ділянки під «літерою Д» та металевих опор, що встановлені по периметру двору за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Закарпатської колегії адвокатів сплаченого ними суми судового збору в розмірі 487,20 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника Закарпатської обласної колегії адвокатів - Павліченко О.В., яка просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Встановлено, що рішенням виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящих від 21.03.1956 року №154 обласній колегії адвокатів відведено земельну ділянку розміром 555 кв.м. по АДРЕСА_1 для побудови адміністративного будинку.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.07.2011 року, приміщення 1-го поверху загальною площею 81,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Закарпатській обласній колегії адвокатів.

Рішення щодо передачі земельної ділянки у власність Закарпатській обласній колегії адвокатів за адресою: АДРЕСА_1 не приймалось.

Закарпатська обласна колегія адвокатів, як землекористувач, сплачує земельний податок за дану земельну ділянку, що стверджується квитанціями про оплату таких.

Відповідно до довідки від 24.01.2003 року грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 користувач Закарпатська обласна колегія адвокатів, площею 450 кв.м. складає - 65 120,52 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі №5-рп/2005 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або користування, визнані неконституційними

Оформлення права постійного користування відповідно до норм Земельного Кодексу України, на землю, яка фактично перебуває у користуванні позивача не є обмеженим у часі.

За приписами рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року у справі №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) визначено, що стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Особи, які свого часу набули у встановленому законодавством порядку право постійного користування земельною ділянкою, мають право продовжувати користуватися нею, і не ґрунтуються на нормах законодавства вимоги до таких осіб оформити право власності або ж укласти договір оренди на таку земельну ділянку.

Таким чином, Закарпатська обласна колегія адвокатів є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 яка їм була відведена для побудови адміністративного будинку.

Відповідно до експлікації із технічної характеристики будівлі та прилеглої до земельної ділянки складених 14.06.2001 року на земельній ділянці у дворі будинку АДРЕСА_1 значиться три гаражні приміщення під літерами «Б», «Г», «Д».

Відповідно до генерального плану-схеми земельної ділянки АДРЕСА_1 від 20.11.1992 року відсутнє гаражне приміщення під літ. «Д».

Встановлено, що металевим гаражем, позначеним на схемі під літ. «Д» користується ОСОБА_1 і даний факт стверджений нею і в суді апеляційної інстанції.

На підтвердження правомірності встановлення тимчасового металевого гаражу під літ. «Д» у АДРЕСА_1 відповідач посилається на розпорядження глави міської управи про надання дозволу ОСОБА_4 на встановлення металевого гаражу.

Згідно до архівного витягу розпорядження глави міської управи від 21.06.1993року №269 дозволено ОСОБА_4 установити тимчасовий збірний металевий гараж на дві автомашини у дворі будинку АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 дозволено установити тимчасовий збірний металевий гараж на дві автомашини, а не на два окремих тимчасових зібраних металевих гаражів, кожна з яких на одну автомашину.

В матеріалах справи відсутні дані про надання ОСОБА_1 земельної ділянки для розміщення спірного гаражу, щодо надання їй дозволу на тимчасове встановлення гаражу, тимчасових споруд на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 і суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідачем не доведено факту правомірності володіння частиною земельної ділянки, на якій розміщений металевий гараж під літ. «Д» і який нею використовується без належних підстав, та займає самовільно земельну ділянку, на якій знаходиться гараж і металева конструкція є самочинно встановлена.

Посилання ОСОБА_1 на те, що після смерті батька, вона отримала гараж у спадщину і користується ним, не підтверджується жодним належним доказом про отримання такого у спадщину.

У відповідності до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян, або осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

За таких обставин, суд першої інстанції встановив, що позивач є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 яка була їм відведена для побудови адміністративного будинку, доказів, щодо надання спірної земельної ділянки відповідачу у власність або користування відсутні, дозволів відповідачу на встановлення тимчасової конструкції (гаража) не видавалось, відповідач користується самовільно зайнятою земельною ділянкою за даною адресою, під гаражем, і самочинно встановлений металевий гараж позначений на схемі земельної ділянки під літ. «Д» та металеві опори, які встановлені по периметру двору перешкоджають позивачу та обмежують його права на користування земельною ділянкою, а тому суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Рішення суду є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не має.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку позовної давності позивачем для звернення з даним позовом до суду, судова колегія до уваги не приймає, оскільки позовна давність не поширюється на вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, так як такі є тривалими і існують на час пред'явлення позову.

Посилання ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 в апеляційній інстанції на довідки, видані ГУДВС у Закарпатській області, щодо розміщення земельної ділянки, за яку позивач сплачує податки, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а не АДРЕСА_1 та на кадастрові номери земельних ділянок не може бути взято до уваги, оскільки факт користування чи право власності на земельні ділянки стверджується належними доказами, які посвідчують це право, а відповідачем не надано доказів щодо правомірності користування земельної ділянки та дозволи на встановлення тимчасової конструкції (гаража).

Керуючись ст.ст. 307, 308, 311-315 ЦПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області Собослой Г.Г.