Рішення № 65245550, 03.03.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4932/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Монич О.В.,

при секретарі Пассер М.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ужгород цивільну справу за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України до ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Начальник Чопського прикордонного загону підполковник ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи.

Свій позов мотивує тим, що 29 лютого 2016 року на телеканалі ICTV в телепрограмі «Дістало» вийшов сюжет під назвою «Генерал-аферист,» в якому ОСОБА_3 шляхом дачі інтервю поширила відомості, які не відповідають дійсності та ганьблять ділову репутацію Чопського прикордонного загону.

Зокрема, у вказаному сюжеті йшла мова про розподіл службового житла, в 40 квартирному будинку за адресою м. Чоп, вул. Петефі, 5. ОСОБА_3 зазначила, що її чоловік майор ОСОБА_5 проходить службу в Чопському прикордонного загоні на посаді начальника вогневої підготовки відділення підготовки персоналу відділу персоналу, брав участь в проведенні АТО, та має статус учасника бойових дій.

Також, зазначала, що її сімя проживає в приміщенні за адресою: м. Чоп, Вул. Туряниці, 4/10, Ужгородського району, яке не має статусу «житлове» та знаходиться в непридатному для проживання стані.

ОСОБА_3 зазначала, що надати статус «житлове» приміщенню за адресою м. Чоп, Вул. Туряниці, 4/10, Ужгородського району зареєструватись майору ОСОБА_5, та зареєструвати за вказаною адресою членів сімї йму заважає керівництво прикордонного загону, яке вчиняє всілякі в цьому перешкоди. ОСОБА_6, 5, Ужгородського району запропонували квартиру № 53, яку потім незрозумілим чином розподілили заступника начальнику штабу Чопського прикордонного загону. За отримані квартири люди нібито платили по 3000 доларів США і саме тому їх сімя і не отримала вказане житло. Після неодноразових звернень сімї ОСОБА_5 запропонували ще гіршу квартиру, ніж та, в якій вони проживають зараз. ОСОБА_3 зазначила, що курівництво Чопського прикордонного загону вживає всіх заходів не для «покращення» житлових умов сімї ОСОБА_3, а для їх «погіршення». Належне житлове забезпечення отримує лише керівництво загону.

Позивач вважає, що дані факти не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію Чопського прикордонного загону. Відповідач безпідставно звинувачує керівництво Чопського прикордонного загону у здійсненні корупційної діяльності, яка суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам військовослужбовців загону.

Просить суд зобовязати ОСОБА_3 публічно спростувати неправдиву інформацію викладену 29.02.2016 р. на телеканалі ICTV в телепрограмі «Дістало» в сюжеті під назвою «Генерал-аферисти».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3в судовому засіданні позов не визнав пояснивши, що інтервю яке ОСОБА_3В, надала телеканалу ICTV є правдивим, достовірним та відповідає дійсності. Крім того зазначив, що позивач не вказує конкретні речення, які необхідно спростувати.

Заслухавши представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що 29 лютого 2016 року на телеканалі ICTV в телепрограмі «Дістало» вийшов сюжет під назвою «Генерал-аферист», дк ОСОБА_3 дала інтервю в яокму йшла мова про розподіл службового житла, в 40 квартирному будинку за адресою м. Чоп, вул. Петефі, 5. ОСОБА_3 зазначила, що її чоловік майор ОСОБА_5 проходить службу в Чопському прикордонного загоні на посаді начальника вогневої підготовки відділення підготовки персоналу відділу персоналу, брав участь в проведенні АТО, та має статус учасника бойових дій, зазначала, що її сімя проживає в приміщенні за адресою: м. Чоп, Вул. Туряниці, 4/10, Ужгородського району, яке не має статусу «житлове» та знаходиться в непридатному для проживання стані.

ОСОБА_3 зазначала, що надати статус «житлове» приміщенню за адресою м. Чоп, Вул. Туряниці, 4/10, Ужгородського району зареєструватись майору ОСОБА_5, та зареєструвати за вказаною адресою членів сімї йму заважає керівництво прикордонного загону, яке вчиняє всілякі в цьому перешкоди. ОСОБА_6, 5, Ужгородського району запропонували квартиру № 53, яку потім незрозумілим чином розподілили заступника начальнику штабу Чопського прикордонного загону. За отримані квартири люди нібито платили по 3000 доларів США і саме тому їх сімя і не отримала вказане житло. Після неодноразових звернень сімї ОСОБА_5 запропонували ще гіршу квартиру, ніж та, в якій вони проживають зараз. ОСОБА_3 зазначила, що курівництво Чопського прикордонного загону вживає всіх заходів не для «покращення» житлових умов сімї ОСОБА_3, а для їх «погіршення». Належне житлове забезпечення отримує лише керівництво загону.

Згідно зіст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно дост. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зіст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно дост. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, Пленум ВСУ у своїйПостанові від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"(надалі Постанова) розяснив, що суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до абзацу другого п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", якщо суд ухвалює рішення про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні, за необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

Відповідно до п. 25постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. № 1, спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Позивач просить суд зобовязати ОСОБА_3 публічно спростувати неправдиву інформацію викладену 29.02.2016р. на телеканалі ICTV в телепрограмі «Дістало» в сюжеті під назвою «Генерал-аферисти», водночас не вказано в який спосіб має бути спростована інформація та не конкретизована яку саме інформацію необхідно спростувати.

Крім того, в судовому засіданні судом відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України позивачу було розяснено його право заявити вимоги до телеканалу ICTV. Однак, позивач цим правом не скористалася, відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на принципах змагальності сторін та відповідно до ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на принципах диспозитивності. Суд розглядає цивільні справи виключно в межах тих вимог, які заявлені стороною, особа яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Оскільки в даному випадку позивач не заявив жодних вимог до телеканалу ICTV, не конкретизував інформацію, яка на його думку порочить ділову репутацію позивача, суд приходить до висновку що в задоволенні заявлених вимог до ,ОСОБА_3 слід відмовити.

На підставі наведеного суд відмовляє у задоволення позову.

Керуючись ст.ст.10, 11, 28, 29 30, 33 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Держаної прикордонної служби України до ОСОБА_3 про захист ділової репутації юридичної особи відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_7