Рішення № 65245438, 10.03.2017, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1482/16-ц

Провадження № 2/304/56/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Амаровича В. П.,

при секретарі Ковач М.Ф.,

з участю відповідачки ОСОБА_1,

представника відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 24 травня 2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві. Оскільки відповідач ОСОБА_1 умови вказаного договору належним чином не виконувала, у неї станом на 30 вересня 2016 року виникла заборгованість у загальному розмірі 33148,95 грн., з яких: 3193,40 грн. заборгованість за кредитом; 24800,84 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3100,00 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1554,71 грн. штраф (процентна складова), тому позивач просить стягнути таку у судовому порядку.

У судове засідання представник позивача не зявився, подав клопотання, у якому просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Відповідачка та її представник відповідача в судовому засіданні заперечили щодо позивних вимог, мотивуючи, що в матеріалах справи відсутній договір про надання банківський послуг, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на який посилається позивач в позовній заяві, а також відсутні докази збільшення кредитного ліміту для відповідачки.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, як на підставу своїх вимог посилається на анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 24 травня 2006 року, яка складає між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 договір про надання банківських послуг.

За доводами позивача, анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 24 травня 2006 року, яка разом із Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ПАТ КБ «ПриватБанк»» та ОСОБА_1 договір про надання банківських послуг.

Ухвалою Перечинського районного суду від 20 лютого 2017 року зобовязано ПАТ КБ «ПриватБанк» надати копію кредитного договору від 24 травня 2006 року укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», на який посилається позивач як на підставу позову.

07.03.2017 року до Перечинського районного суду від ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшла копія заяви-анкети б/н від 24.05.2006 року, яка є нечитабельною, а вимога суду щодо надання копії кредитного договору не виконана.

Крім того, в позовній заяві вказана сума заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 3900,00 грн., а в анкеті-заяві сума кредитного ліміту зазначена в розмірі 1500,00 грн.. Позивач зазначає, що підписання кредитного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту. Однак, дана згода в разі відсутності кредитного договору, є неправомочною. Також ненадані докази про збільшення кредитного ліміту для відповідачки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки, позивач належними та допустимими доказами в порядку ст. ст. 58-60 ЦПК України не довів факту укладення між ним та ОСОБА_1 24 травня 2006 року договору про надання банківських послуг, а розрахунок заборгованості, доданий до позовної заяви, не може вважатися письмовою формою договору в розумінні ст. 1047 ЦК України і, як наслідок, слугувати самостійною підставою для стягнення заборгованості, а будь-яких інших правових підстав звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду для захисту прав та свобод останнього матеріали справи також не містять, тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 16, 527 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 58-60, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_4