Вирок № 65244819, 09.03.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/3604/15-к

Провадження №1-кп/265/30/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Щербіна А.В., за участю секретарів судового засідання - Карпової Н.В., Себко Г.Л., прокурора - Сєдих А.А., обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілих - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження №12015050790000297 від 31 січня 2015 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя, громадянина України, неодруженого, із неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого, а саме: 1) 30.08.2010 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1, 104, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 2) 14.12.2011 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ст.ст.289 ч. 2, 185 ч. 2, 185 ч.3, 70 ч.1, 70 ч.4, 71 ч.1 до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі; 30.04.2014 року звільнений з Прилуцької виховної колонії Чернігівської області, згідно ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2014 року на підставі ст.107 КК України умовно-достроково на 2 роки 7 місяців 18 днів; 3) 11.09.2014 року Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ст.185 ч.3 до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який реєстрації у м.Маріуполі не має та проживає за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України (надалі - КК України), та

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Маріуполя, громадянина України, одруженого, який має на вихованні малолітню дитину - доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, із неповною середньою освітою, працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 та проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку листопада 2014 року близько о 01 год. 00 хв., точні дата та час у ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території будинку АДРЕСА_6, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, розподіливши між собою обов'язки, за якими ОСОБА_1 шляхом вільного доступу проник у приміщення времянки, звідки викрав майно, яке належить ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, а саме: домашній кінотеатр «Sony» «НТР-3288», вартістю 3000 гривень, після чого передав викрадене майно через загорожу ОСОБА_2, який у цей час спостерігав за обстановкою на вулиці, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми спільними діями потерпілій ОСОБА_10 матеріальний збиток на загальну суму 3000 гривень.

Крім того, 27.01.2015 року близько о 01 год. 00 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на території Орджонікідзевського (нині - Лівобережного) району м.Маріуполя, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, розподіливши між собою обов'язки, за якими ОСОБА_2 шляхом застосування сокири видавив пластикове скло у будинку АДРЕСА_7, після чого ОСОБА_1 проник у приміщення вказаного будинку, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, а саме: телевізор «LG», у корпусі білого кольору, діагоналлю 22 дюйми, вартістю 3300 гривень; мікрохвильову піч «Samsung» СЕ1073АR, серійний номер 15917DАZS00392N, у корпусі сріблястого кольору, вартістю 2800 гривень; обігрівач «UFO», у корпусі білого кольору, вартістю 1400 гривень, масляний обігрівач «Рerfezza», у корпусі білого кольору, вартістю 1200 гривень; медіа конвертер «ВD СОМР1004», вартістю 300 гривень; wi-fi роутер, марка не встановлена, вартістю 600 гривень; dvd-плеер «Егgо», вартістю 350 гривень; блендер «Krauf», у корпусі чорного кольору, вартістю 600 гривень; тепло вентилятор «Сатурн», вартістю 300 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинив своїми спільними діями потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 10850 гривень.

Крім того, на початку лютого 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проникли у приміщення будинку АДРЕСА_8, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, а саме: 1 чавунну батарею, яка складається з 7 секцій, вартістю 350 гривень; 2 чавунні батареї, кожна складається з 5 секцій, вартістю 300 гривень за одну одиницю, загальною вартістю 600 гривень; 5 чавунних батарей, кожна складається з 4 секцій, вартістю 200 гривень за одну одиницю, загальною вартістю 1000 гривень; чавунну ванну, вартістю 3500 гривень, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми спільними діями потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 5450 гривень.

Крім того, на початку лютого 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, близько о 01 год. 00 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи на території гаражного кооперативу «Автомотолюбитель №3», розташованого по вулиці Сєдова, 60 А в Орджонікідзевському (нині - Лівобережному) районі м.Маріуполя, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, проникли у приміщення гаражу НОМЕР_1, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_12, а саме: 4 металеві каністри, об'ємом 20 літрів кожна, вартістю 250 гривень за одну одиницю, загальною вартістю 1000 гривень; 80 літрів бензину А-92, вартістю 16 гривень 40 копійок за 1 літр, загальною вартістю 1312 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми спільними діями потерпілому ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 2312 гривень.

Крім того, на початку лютого 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, близько о 01 год. 00 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи на території гаражного кооперативу «Автомотолюбитель №3», розташованого по вулиці Сєдова, 60 А в Орджонікідзевському (нині - Лівобережному) районі м.Маріуполя, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, проникли у приміщення гаражу НОМЕР_2, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_13, а саме: 4 колеса у зборі «Premiorre» R 14x175x65, вартістю 500 гривень за 1 колесо, загальною вартістю 2000 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми спільними діями потерпілому ОСОБА_12 матеріальний збиток на загальну суму 2312 гривень.

Крім того, 09.03.2015 року, близько о 23 год. 30 хв., точний час у ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи на території Орджонікідзевського (нині - Лівобережного) району м.Маріуполя, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, проникли у приміщення будинку АДРЕСА_9, звідки викрали майно, яке належить ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_14, а саме: газову колонку, фірми «Roda JSD 20-А1», білого кольору, в комплекті з газовим шлангом, загальною вартістю 1800 гривень; холодильник «Zanussi», в корпусі молочного кольору, вартістю 10000 гривень; ТВ-тюнер для супутникової антени, вартістю 380 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми спільними діями потерпілому ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 12180 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану із проникненням у житло, інше приміщення.

До встановлених вище обставин та висновків, суд прийшов на підставі наступних доказів.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що не була вдома два дні. Коли повернулася, побачила, що розкриті двері, викрадене майно та документи на житло. Перелік викраденого вказаний у справі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що в кінці січня 2014 року відвідувала будинок батьків та побачила, що у будинок було проникнення, внаслідок якого було викрадено майно: батареї, ванна, газова колонка, пошкоджений холодильник. Вона викликала міліцію. Наполягала на відшкодуванні матеріальної шкоди в розмірі 5450,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., про що подала заяву, по мірі покарання покладалася на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 зазначив, що під час крадіжки його вдома не було. Точну інформацію може повідомити його дружина, яка дізналася про крадіжку від сусіда. Пізніше подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, по мірі покарання покладалася на розсуд суду.

ОСОБА_14, дружина потерпілого ОСОБА_13, в якості свідка під час судового розгляду не допитувалася, оскільки вона не була заявлена у якості свідка з боку сторони обвинувачення, а також не допитувалася у якості свідка під час досудового розслідування.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 винуватим себе в межах пред'явленого обвинувачення визнав повність, підтвердив обставини вчинення злочинів, які викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що крадіжки вчиняли спільно з ОСОБА_1 попередньо їх погоджуючи. Викрадене майно продавали, а отримані гроші ділили порівну. Про вчинення ОСОБА_1 без нього інших злочинів, йому нічого невідомо. Заперечував проти задоволення цивільного позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 У вчиненому щиро каявся, просив суворо не наказувати, оскільки став на шлях виправлення, частково відшкодував потерпілим шкоду, влаштувався на роботу, має на утриманні малолітню дитину.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 винуватим себе в межах пред'явленого обвинувачення не визнав. Заперечував проти вчинення злочинів за обставин, які викладені в обвинувальному акті. Про те, що говорить ОСОБА_2 він нічого не вчиняв, той його оговорює, визнавальні показання на досудовому розслідуванні давав під впливом правоохоронних органів. Вважав, що й ОСОБА_2 ні в чому не винен. Цивільний позов ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не визнав.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що ОСОБА_1 він не знає, а ОСОБА_2 його сусід. Одного разу був в гостях у ОСОБА_2 та побачив багато коробок з технікою. ОСОБА_2 сказав йому, що техніка після весілля. Також ОСОБА_2 запропонував йому продати кінотеатр, але він не зміг та залишив його у себе. Про те, що кінотеатр був викрадений, він дізнався потім. В подальшому він також отримав від ОСОБА_2 телевізор, мікрохвильову піч, обігрівач. Гроші за викрадене майно він віддавав ОСОБА_2 один раз. Також вказав, що викрадені речі, що залишилися у нього, він повернув працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що з ОСОБА_2 вони сусіди, а з ОСОБА_1 знайомі. Зазначив, що літом 2015 року ОСОБА_2 приніс йому пакет з документами та роутером, попросив щоб вони у нього полежали. У пакет він не дивився. В подальшому, від працівників міліції він дізнався про крадіжки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_3 суду пояснив, що в якості захисника був присутній на всіх слідчих діях, у тому числі слідчих експериментах. Заяв від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про застосування до них недозволених методів зі сторони працівників міліції, до нього не надходило. ОСОБА_1, під час слідчих експериментів, все показував добровільно.

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 суду пояснила, що ОСОБА_2 її сусід, ОСОБА_1 вона не знає. Зазначила, що була понятою при проведенні слідчого експерименту. Обвинувачені особисто все показували та розповідали, зокрема як винесли техніку. Працівники міліції їх не примушували. Протокол вона підписувала особисто.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 суду пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 він не знає. Зазначив, що був понятим при проведенні слідчого експерименту. Обвинувачені добровільно все показували та розповідали, зауважень під час слідчого експерименту не було. Працівники міліції насилля не застосовували. Протокол він підписував особисто.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_19 суду пояснив, що був понятим при проведенні слідчого експерименту. Обвинувачені все особисто та добровільно показували. Працівники міліції насилля не застосовували.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснив, що був понятим при проведенні слідчого експерименту. Обвинувачені добровільно все показували. Працівники міліції насилля не застосовували. Протокол він підписував особисто.

Крім того, на думку суду, вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України підтверджується:

- заявою свідка ОСОБА_15 про добровільну видачу домашнього кінотеатру «Sony» «НТР-3288», у корпусі стального кольору, який він придбав у ОСОБА_2 за 200,00 грн.;

- протоколом огляду предмету від 02.04.2015 року, а саме: рахунку №38606 від 31.12.2005 року на придбання телевізора «Sony» та домашнього кінотеатру «Sony» «НТР-3288»;

- протоколом огляду предмету від 02.04.2015 року, а саме: домашнього кінотеатру «Sony», model NO.STR-KS6RORW, serial NO33353186;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_9, проведеного за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_9, проведеного за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року на території гаражного кооперативу «Автомотолюбитель №3», розташованого по вулиці Сєдова, 60 А в Орджонікідзевському (нині - Лівобережному) районі м.Маріуполя, проведеного за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року на території гаражного кооперативу «Автомотолюбитель №3», розташованого по вулиці Сєдова, 60 А в Орджонікідзевському (нині - Лівобережному) районі м.Маріуполя, проведеного за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_6, проведеного за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_6, проведеного за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_8, проведеного за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_8, проведеного за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_7, проведеного за участю ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_7, проведеного за участю ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3;

- заявою ОСОБА_16 про добровільну видачу документів на техніку та роутер «ВD СОМР1004», які він отримав на зберігання від ОСОБА_2;

- протоколом огляду предмету від 02.04.2015 року, а саме: гарантійного талону на мікрохвильову піч «Samsung», гарантійного талону на електричний конвектор «UFO», пам'ятку користувача роутера TP-Link;

- протоколом огляду предмету від 02.04.2015 року, а саме: гарантійного талану на електронні ваги «Elbee», гарантійний талон торгівельної марки «Samsung», електричного конвектора «UFO», пам'ятки користувача TP-Link, пам'ятки користувача на побутову техніку - ноутбук «Asus», документи споживача магазину «Сільпо», пам'ятка користувача роутеру, медіа конвертору «ВD СОМР1004»;

- завою ОСОБА_1 про добровільну видачу масляного обігрівача «Perfezza»;

- протоколом огляду предмету від 24.04.2015 року, а саме: масляного обігрівача «Perfezza»;

- протоколом огляду предмету від 25.03.2015 року, а саме: накладної на придбання газової колонки №ОН-0003399 від 29.05.2014 року;

- заявою ОСОБА_21 про добровільну видачу холодильника «Zanussi», який він придбав у ОСОБА_15;

- протоколом огляду предмету від 02.04.2015 року, а саме: холодильника «Zanussi».

При цьому, суд не приймає до уваги твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування до нього з боку працівників міліції насилля, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження в межах перевірки, проведеної під час судового розгляду та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 Вказані твердження обвинуваченого ОСОБА_1, суд розцінює, як обраний ним спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення.

Таким чином, оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю та їх дії правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.

Потерпілий ОСОБА_11 до суду не з'явився, подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності, на відшкодуванні матеріальної шкоди у розмірі 2312,00 грн. наполягав, моральних претензій не мав, по мірі покарання покладався на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_10 до суду не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.

Потерпілий ОСОБА_12 до суду не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду кримінального провадження був повідомлений належним чином.

При цьому, суд вважає, що під час судового розгляду, не було доведено факт вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємного викрадання чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у житло за таких обставин: на початку лютого 2015 року, точна дата під час досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, шляхом ривку вхідної двері, проник у приміщення будинку АДРЕСА_8, звідки викрав майно, яке належить ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, а саме газову колонку, вартістю 1100 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми діями потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на вищезазначену суму. До вказаного висновку суд дійшов виходячи з того, що по вказану злочину, обвинувачення ґрунтувалося лише на показаннях самого ОСОБА_1, які він давав під час досудового розслідування та від яких він відмовився під час судового розгляду. Інших доказів на підтвердження обставин вчинення вищевказаного злочину ОСОБА_1 з боку сторони обвинувачення суду під час судового розгляду на надано. Отже суд вважає, що ОСОБА_1 за цим епізодом підлягає виправданню.

Також, на думку суду, під час судового розгляду, не було доведено факт вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємного викрадання чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, поєднаного із проникненням у житло за таких обставин: 10.03.2015 року, близько о 00 год. 30 хв., точний час у ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу проник у приміщення будинку АДРЕСА_9, звідки викрав майно, яке належить ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_14, а саме: металева гиря, вагою 24 кг., вартістю 300 гривень; 2 металеві гантелі, вагою по 10 кг. кожна, вартістю 100 гривень за одну одиницю, загальною вартістю 200 гривень; плита чавунна, у зборі, вартістю 550 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_13 матеріальний збиток на суму 1050,00 грн. До вказаного висновку суд також дійшов виходячи з того, що по вказану злочину, обвинувачення ґрунтувалося лише на показаннях самого ОСОБА_1, які він давав під час досудового розслідування та від яких він відмовився під час судового розгляду. Інших доказів на підтвердження обставин вчинення вищевказаного злочину ОСОБА_1 з боку сторони обвинувачення суду під час судового розгляду на надано. При цьому, суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_22 про добровільну видачу металевої гирі блакитного кольору вагою 24 кг. та двох гантелей, вагою по 10 кг. кожна, які вона придбала у хлопця на ім'я ОСОБА_1 та відповідний протокол огляду, оскільки доказів того, що хлопець на ім'я ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_1 одна й та сама особа, суду не надано. Отже суд вважає, що й за цим епізодом ОСОБА_1 також підлягає виправданню.

Крім того, в середині червня 2015 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходячись на території парка «Веселка» в районі кінотеатру «Союз» по проспекту Перемоги в Орджонікідзевському (нины - Лівобережному) районі м.Маріуполя, незаконно придбав (отримав) від не встановленої в ході досудового слідства особи корпус бойової наступально осколкової ручної гранати РГД - 5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2), після чого діючи умисно, усвідомлюючи, що вказані предмети є бойовими припасами і на право їх зберігання необхідно передбачений законом дозвіл, незаконно переніс (носив) бойову наступальну осколкову ручну гранату РГД -5 та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2) до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де став незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.

02.07.2015 року в період часу з 02 год. 30 хв. до 03 год. 00 хв., в ході огляду двору АДРЕСА_1, в присутності двох понятих, працівниками міліції були виявлені та вилучені предмети, які згідно висновку експерта №891 від 06.07.2015 року є корпусом бойової наступальної осколкової ручної гранати РГД - 5 та уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ (УЗРГМ-2), які безперешкодно з'єднуються між собою та утворюють наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка являється вибуховим пристроєм, відноситься до боєприпасів, які ОСОБА_2 діючи умисно, незаконно придбав, носив та зберігав у дворі будинку 20 по вулиці Павленко в Орджонікідзевському (нині - Лівобережному) районі міста Маріуполя, без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.263 КК України.

До встановлених вище обставин та висновків, суд прийшов на підставі наступних доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю, підтвердив, що від знайомого отримав гранату та став її зберігати у себе вдома, щиро каявся.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_2, на думку суду, підтверджується:

- заявою ОСОБА_2 від 02.07.2015 р. про надання згоди на огляд житла за адресою: АДРЕСА_1;

- протоколом огляду місця події від 02.07.2015 року за адресою: АДРЕСА_2;

- висновком експерта НДЕКЦ №891 від 06.07.2015 року;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.07.2015 року, проведеного за участю ОСОБА_2

Таким чином, оцінивши зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведена повністю та його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також те, що матеріальна шкода потерпілим не відшкодована.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочинуу стані алкогольного сп'яніння.

Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 зараз відбуває покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11.09.2014 року у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_1 злочину, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який посередньо характеризується за місцем проживання, перебуває на обліку у лікаря-психіатра, у лікаря-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, працевлаштувався.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, часткове відшкодування матеріальної шкоди та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_2 злочинів, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, яке є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Водночас, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому також вважає за можливим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання із випробуванням, та покласти на нього додаткові обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Крім того, в рамках кримінального провадження, потерпілою ОСОБА_6 у кримінальному провадженні до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обгрунтування позову ОСОБА_23, з урахуванням уточнень від 06.11.2015 року, зокрема зазначила, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у неї було викрадено наступне майно: телевізор - монітор LG, корпусі білого кольору, діагональ 24 дюйма, вартістю 5000,00 грн.; мікрохвильова піч Samsung CE1073AR, серійний номер №15917DAZS00392N, вартістю 8500,00 грн.; обігрівач УФО, вартістю 2000,00 грн.; wi-fi TP-LINK модель №TL-WR740N, вартістю 600,00 грн.; dvd-плеер ERGO, вартістю 600,00 грн.; блендер Krauf, вартістю 1500,00 грн.; настінне кріплення для телевізору, вартістю 600,00 грн.; тепловентилятор Сатурн, вартістю 300,00 грн.; металева тачка, вартістю 600,00 грн.; зарядний пристрій для мобільного телефону Samsung galaxy 3, вартістю 100,00 грн.; пляшка Мартіні, об'ємом 1 літр, вартістю 150,00 грн.; три пачки сигарет More, вартістю по 50,00 грн. за одиницю, загальною вартістю 150,00 грн.; документи на право власності на суму 2500,00 грн. Крім того, й була завдана моральна шкода, яку вона оцінила у розмірі 20000,00 грн. Посилаючись на ст.ст.127, 128 КПК України, просила стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 22600,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн., а всього 42600,00 грн.

В подальшому, під час судового розгляду, потерпілою ОСОБА_6 була надана розписка від 08.05.2015 року про отримання нею від ОСОБА_2 в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином 10000,00 грн. З урахуванням цієї розписки, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що сума цивільного позову становить 32600,00 грн., з яких моральна шкода в розмірі 12600,00 грн., матеріальна шкода в розмірі 20000,00 грн., просила стягнути її солідарно.

Потерпілою ОСОБА_7 у кримінальному провадженні до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також був заявлений цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди. В обгрунтування позову ОСОБА_7 зокрема зазначила, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у неї було викрадено наступне майно: газова колонка «Termaxi JSD», вартістю 1100,00 грн.; 1 чавунна батарея, яка складається з 7 секцій, вартістю 350 гривень; 2 чавунні батареї, кожна складається з 5 секцій, вартістю 300 гривень за одну одиницю, загальною вартістю 600 гривень; 5 чавунних батарей, кожна складається з 4 секцій, вартістю 200 гривень за одну одиницю, загальною вартістю 1000 гривень; чавунну ванну, вартістю 3500 гривень. Посилаючись на ст.ст.127, 128 КПК України, просила стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 5450,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., а всього 10450,00 грн., тобто з кожного по 5225,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частина 1 ст.1177 ЦК України передбачає. що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 1 ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.1 ст.1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до матеріалів справи, під час досудового розслідування встановлено, що вартість 1 чавунної батареї, яка складається з 7 секцій становить 350,00 грн.; 1 чавунна батарея з 5 секцій становить 300,00 грн.; 1 чавунна батарея з 4 секцій становить 200,00 грн.; ванни на 170 л. 3500,00 грн.; телевізору - монітору LG, діагональ 24 дюйма 3300,00 грн.; мікрохвильової печі Samsung CE1073AR 2800,00 грн.; обігрівача УФО 1400,00 грн.; wi-fi TP-LINK модель №TL-WR740N 600,00 грн.; dvd-плеер ERGO 350,00 грн.; блендер Krauf 600,00 грн.; настінне кріплення для телевізору 600,00 грн.; тепловентилятору Сатурн 300,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Доказів, які б спростовували вищевказані вартісні показники викраденого майна, з боку потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що цивільний позов ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а саме: відшкодуванню підлягає доведена матеріальна шкода в розмір 9950,00 грн., та моральна шкода в розмірі 5000,00 грн., оскільки саме цей розмір суд вважає справедливим, яка повинна бути стягнута з обвинувачених солідарно.

При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вже добровільно відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_6 в розмірі 10000,00 грн., про що останньою надана відповідна розписка.

Також, задоволенню підлягає цивільний позов ОСОБА_7, а саме: відшкодуванню підлягає доведена матеріальна шкода в розмір 5450,00 грн., та моральна шкода в розмірі 5000,00 грн., оскільки саме цей розмір суд вважає також справедливим. При цьому, завдана шкода підлягає стягненню в дольовому порядку, яка про це просила потерпіла ОСОБА_7, тобто по 5225,00 грн. з кожного обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь держави судові витрати за проведення Науково - дослідним експертно-криміналістичним центром ГУМВС України в Донецькій області експертизи в сумі 768,00 грн. (висновок експерта №891 від 06.07.2015 р.)

Речові докази: документи на домашній кінотеатр «НТР-3288» - повернути потерпілій ОСОБА_10, як особі, що володіла ними на законних підставах, домашній кінотеатр «Sony», який складається з 3 динаміків (колонок), сабвуфера, ресиверу - залишити ОСОБА_10, як особі, що володіла ним на законних підставах; гарантійний талону на мікрохвильову піч «Samsung» CE1073AR, гарантійний талон електричного конвектору «UFO» іонізатор, пам'ятку користувача до «WI - FI» роутеру TP-Link, документи на побутову техніку та медіа конвертер «ВD СОМР1004», масляний обігрівач «Perfezza» - залишити ОСОБА_6, як особі, що володіла ними на законних підставах, металеву тачку - повернути ОСОБА_6; чек про придбання газової колонки «Roda JSD 20-A1», холодильник «Zanussi», металеву гирю блакитного кольору вагою 24 кг., дві гантелі, вагою по 10 кг. кожна, залишити ОСОБА_13, як особі, що володіла ними на законних підставах, металеву каністру, об'ємом 20 літрів - залишити ОСОБА_1; металевий лом - знищити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до покарання призначеного ОСОБА_1 за новим вироком у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки шість місяців частково приєднати невідбуту частину покарання призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2014 року у вигляді одного року позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років шість місяців у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення цього вироку, тобто з 09 березня 2017 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк перебування в установі попереднього ув'язнення у зв'язку з участю у судовому розгляді по вказаному кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дня позбавлення волі з 02 жовтня 2015 року по день набрання цим вироком законної сили.

Виправдати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за епізодом вчинення крадіжки газової колонки у лютому 2015 року за адресою: вул.Панфілова, 90 у м.Маріуполі та за епізодом вчинення крадіжки 10.03.2015 року за адресою: вул.Лазо, 129А у м.Маріуполі.

2. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі, встановивши йому випробувальний термін - три роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений органу з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в орган з питань пробації.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 9950 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень та моральної шкоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, а всього 14950 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 9950 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень та моральної шкоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, а всього 14950 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) гривень. В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 5450 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень та моральної шкоди в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, а всього 10450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят) гривень, тобто 5225 (п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень з кожного обвинуваченого.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді витрат на проведення експертизи в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень.

5. Речові докази: документи на домашній кінотеатр «НТР-3288» - повернути потерпілій ОСОБА_10, як особі, що володіла ними на законних підставах, домашній кінотеатр «Sony», який складається з 3 динаміків (колонок), сабвуфера, ресиверу - залишити ОСОБА_10, як особі, що володіла ним на законних підставах; гарантійний талону на мікрохвильову піч «Samsung» CE1073AR, гарантійний талон електричного конвектору «UFO» іонізатор, пам'ятку користувача до «WI - FI» роутеру TP-Link, документи на побутову техніку та медіа конвертер «ВD СОМР1004», масляний обігрівач «Perfezza» - залишити ОСОБА_6, як особі, що володіла ними на законних підставах, металеву тачку - повернути ОСОБА_6; чек про придбання газової колонки «Roda JSD 20-A1», холодильник «Zanussi», металеву гирю блакитного кольору вагою 24 кг., дві гантелі, вагою по 10 кг. кожна, залишити ОСОБА_13, як особі, що володіла ними на законних підставах, металеву каністру, об'ємом 20 літрів - залишити ОСОБА_1; металевий лом - знищити.

6. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А.В.Щербіна