Постанова № 65244438, 07.03.2017, Дружківський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер № 229/4393/16-а

Номер провадження 2-а/229/13/2017

Категорія 87

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2017 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі: головуючого-судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суда м.Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2016 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Дружківського міського суду з адміністративним позовом до Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії .

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 02 липня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до вказаної норми право виходу на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

На час звернення до відповідача його загальний стаж склав 34 роки 6 місяців 24 дні.

На підтвердження пільгового стажу він надав довідку від 14 червня 2016 року за № 879, що посвідчена печаткою відділу кадрів Державного підприємства "Донецька залізниця" Вагоне депо Донецьк код 01076146.

Згідно даної довідки з 01 грудня 1990 року по 26 червня 1991 року він працював слюсарем з ремонту рухомого складу 4 розряду на пункті технічного обслуговування та ремонту пасажирських вагонів;

з 02 липня 2002 року по 22 липня 2003 року він працював слюсарем з ремонту рухомого составу 5 р. електроцеху депо;

з 22 липня 2003 року по 29 березня 2010 року він працював слюсарем з ремонту рухомого складу 5 розряду пункта технічного обслуговування пасажирських вагонів;

з 29 березня 2010 року по теперішній час слюсарем з ремонту рухомого складу 5 р. дільниці технічного обслуговування з програми ТО-1, ТО-2 пасажирських вагонів електроцеху.

01 листопаду 2016 року він отримав письмову відповідь відмову у призначенні пенсії.

В даній відмові відповідач посилається на те, що дана довідка не може бути врахована при призначенні пенсії, оскільки видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Української владі та на даний час не перереєструвалось на підконтрольній території. І саме з цієї підстави у нього відсутній пільговий стаж необхідний для призначення пенсії.

Вважає дії відповідача неправомірними з наступних підстав.

В Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини і головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані та звані "намібійські висновки", які говорять про те, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватись, якщо їх невизнання тягне за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що "держави члени ООН зобовязані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки від імені або щодо Намібії, але, "утой час, як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дії як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів".

Європейський суд з прав людини послідовно розриває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі "Лоізіду проти Туреччини" Європейський суд обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справа "Кіпр проти Туреччини" та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova fnd Russia 23/02/2016 &142) Європейський суд приділив значну увагу аналізу цьому висновку.

Європейський суд констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов"язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного.

Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території згаданої влади, які мають відношення до сказного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами, або міжнародним організаціями, особливо судами. Вирішити інакше, означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Спираючись на сформульований у цій справі підхід, Європейський суд у справі "Мозер прот Республіки Молдова та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної строни (тобто, є окупованою)".

З цих підстав позивач вважає, що неврахування відповідачем довідки №879 від 14 червня 2016 року щодо підтвердження його трудового стажу, порушує його конституційне право на отримання належного пенсійного забезпечення, а саме пенсії.

Крім того, позивач звертає увагу, що відповідач зазначає, що довідки видана підприємством, яке знаходиться на неконтрольованій території, при цьому надає відомості, в яких підприємством-страхувальником (яке здійснювало страхові внески) зазначено підприємство Вагонне депо Донецьк "Державного підприємства "Донецька Залізниця" із кодом 01076146.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача з'явився у судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали суду заперечення на позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_2 дійсно звернувся до відповідача за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до п .а ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з особистою заявою від 02 липня 2016 року №206. До заяви були додані: паспорт, ідентифікаційний код, трудова книжка, військовий квиток, атестат про навчання.

Відповідно до п.а ст.55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", право виходу на пенсію за вислугою років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до ст.62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", основний документ, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Трудова книжка підтверджує наявність трудового стажу роботи, а не спеціального.

З урахуванням вимог ст.48 Кодексу законів про працю України, я кій зазначено, що до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок верення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58:

- п.2.14 у гафі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

- під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у гафі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

- у графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії, посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконується для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов"язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Також у трудовій книжці відсутні відомості про стягнення та інші негативні записи, такі як перебування на лікарняному, у страйку, щодо прогулів, бескоштовній відпустці, що також не вбачається з положеннь інструкції ведення трудових книжок.

Вищезазначені норми в трудовій книжці позивача ОСОБА_2 не відображені.

Окрім того, трудова книжка не має можливості підтвердити пільговий стаж роботи за відсутності посилань на Списки робіт, професій і посад, які дають право на призначення пенсії, посилання на які надають підстави для підтвердження пільгового стажу роботи, на підставі чого необхідно надавати управлінню довідку, якою було б підтверджено пільговий характер роботи.

У разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, визначаються особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників, які передбачені п.20 Постанови Кабінету Міністрів України "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", а саме: для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (номери наказів та дату видачі). Довідка повинна містити дату видачі, реєстраційний номер вихідного документу, підпис відповідальної особи та печатку підприємства. При цьому виправлення (якщо такі мають місце) повинні бути зроблені належним чином.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної оперції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявним в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування.

Позивачем була надана довідка про підтвердження наявного спеціального трудового стажу від 29.06.2016 року №999, видана підприємством, яке, вдповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пінктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження", знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна українській владі.

Згідно п.п.2,3 ст.9 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасов окупованій території України", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт, рішення, документ, виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Такі документи не підлягають реєстрації та виконанню. Саме тому, період роботи з 01.12.1990 року по 14.06.2016 року на підприємстві ДП "Донецька залізниця" вагонне депо Донецьк не враховано до пільгового стажу.

В зв"язку з відсутністю даних, які б підтверджували спеціальний стаж щоб врахувати період роботи з 01.01.2000 року по 30.06.2016 року на підставі індивідуальних відомостей з Реєстру застрахованих осіб також не має можливості.

Враховуючи, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей з реєстру застрахованих осіб позивач ОСОБА_2 не має необхідного спеціального стажу, право на пенсію за вислугою років відповідно до п. а ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відсутнє.

За таких обставин, право на пенсію позивач набуде в 60 років.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював з 01 грудня 1990 року по 26 червня 1991 року слюсарем з ремонту рухомого складу 4 розряду на пункті технічного обслуговування та ремонту пасажирських вагонів;

з 02 липня 2002 року по 22 липня 2003 року він працював слюсарем з ремонту рухомого составу 5 р. електроцеху депо;

з 22 липня 2003 року по 29 березня 2010 року він працював слюсарем з ремонту рухомого складу 5 розряду пункта технічного обслуговування пасажирських вагонів;

з 29 березня 2010 року по теперішній час слюсарем з ремонту рухомого складу 5 р. дільниці технічного обслуговування з програми ТО-1, ТО-2 пасажирських вагонів електроцеху Державного підприємства "Донецька залізниця" Вагоне депо Донецьк.

Трудовий стаж позивача підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 (а.с.8-11).

Згідно рішення № 79 від 30 вересня 2016 року Ясинуватського об"єднанного УПФУ України Донецької області у призначенні позивачу пільгової пенсії відмовлено за відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого чинним законодавством (а.с.12-14).

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо відмови відповідача у призначенні пільгової пенсії відповідно до пункта „б" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з підстав не подання всіх належних документів, які підтверджують наявність пільгового стажу, для призначення пенсії.

Відповідно пункта „б" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", діючого на час звернення до відповідача, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Судом встановлено, що позивач працював на роботах, передбачених Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах з 01 грудня 1990 року по 14 червня 2016 року, що підтверджується записами в трудовій книжці, індивідуальними відомостями про застраховану особу (а.с.8-11,16-19)

Відповідач наведених обставин не заперечує, але, вважає, що позивачу не може бути зараховано спірний період у пільговий стаж, оскільки довідка про період роботи видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Української владі.

Суд, вважає, що позивач набув пільгового стажу за спірний період, тому відмова Ясинуватського об"єднанного УПФУ Донецької області у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірною.

Суд, не може погодитись з доводами представника відповідача, що в призначенні пільгової пенсії треба відмовити, оскільки довідка про період роботи, видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Української владі.

Пунктом "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка . Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 відповідно до якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Трудова книжка є основним документом для підтвердження стажу роботи лише у разі якщо в ній містяться всі необхідні, правильні і точні записи про стаж роботи, у тому числі і той, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пунктом 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що позивачем відповідачу було надано копію трудової книжки, де вказано спірний період роботи, що відноситься до пільгового стажу та довідку підприємства, про підтвердження того, що стаж відноситься до пільгового.

Довідка про підтвердження наявного спеціального трудового стажу від 29 червня 2016 року № 999 видана підприємством, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Україниської владі.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов"язкового державного соціального страхування.

Позивачем були надані індівідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 за період з 2000-2015 рік.

Крім, того, щодо невизнання довідки підприємства, яке знаходиться на території, яка тимчасово непідконтрольна Української владі, суд, вважає, що в Україні визнається та діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини і головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на які надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані та звані "намібійські висновки", які говорять про те, що документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватись, якщо їх невизнання тягне за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що "держави члени ООН зобовязані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки від імені або щодо Намібії, але, "утой час, як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дії як, наприклад, реєстрація народжень, смертей та шлюбів".

Європейський суд з прав людини послідовно розриває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі "Лоізіду проти Туреччини" Європейський суд обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справа "Кіпр проти Туреччини" та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova fnd Russia 23/02/2016 &142) Європейський суд приділив значну увагу аналізу цьому висновку.

Європейський суд констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов"язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного.

Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території згаданої влади, які мають відношення до сказного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами, або міжнародним організаціями, особливо судами. Вирішити інакше, означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Спираючись на сформульований у цій справі підхід, Європейський суд у справі "Мозер прот Республіки Молдова та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної строни (тобто, є окупованою)".

З цих підстав суд вважає, що неврахування відповідачем довідки №879 від 14 червня 2016 року щодо підтвердження трудового стажу ОСОБА_2, порушує його конституційне право на отримання належного пенсійного забезпечення.

Разом з тим, суд, не може задовольнити позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, оскільки призначення пенсії відноситься до компетенції управлінь Пенсійного фонду, тому суди не можуть перебирати на себе функції призначення пенсії.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 17, 52, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закона України "Про пенсійне забезпечення", і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Постанова № 583 від 12 жовтня 1992 р. Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позовні вимоги ОСОБА_2 до Ясинуватського об"єднанного Управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Ясинуватського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 79 від 30.09.2016 р. щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні йому пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Ясинуватське об"єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянути заяву ОСОБА_2 від 02 липня 2016 року про призначення пенсії за віком відповідно пункта „а" ст.55 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу роботи за період з 01 грудня 1990 року по 14 червня 2016 року.

В решті позовних вимог відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання у повному обсязі.На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складання у повному обсязі.

Суддя: А. Л. Гонтар