Ухвала суду № 65244295, 09.03.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

У Х В А Л А

про розгляд питання доцільності продовження тримання під вартою

09 березня 2017 року м. Торецьк Справа № 225/3172/16-к

Провадження №1-кп/225/53/2017

Колегія суддів Дзержинського міського суду Донецької області в складі:

головуючого - судді Геря О.Г.,

суддів - Челюбєєва Є.В., Качаленка Є.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Савченко О.О.,

прокурора - Заскалкіна А.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Логвиненка С.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014160690000073 від 13.11.2014 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, раніше судимого, не одруженого, маючого двох малолітніх дітей, працюючого забійником на ш. Торецька, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.2583 ч.1, 263 ч.1 КК України,

в с т а н о в и л а:

В ході досудового розслідування дійсного кримінального провадження відносно обвинуваченого був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому ухвалами суду продовжувався. Оскільки строк його тримання під вартою, який був продовжений колегією останньою ухвалою, спливає 12.03.2017 року, під час дійсного судового засідання колегії необхідно вирішити питання про доцільність продовження строку дії вказаного запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор, як і раніше, наполягав на тому, що до теперішнього часу ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані судом при продовженні строку дії вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати. Крім цього, тяжкість одного з злочинів, а саме ч.1 ст.2583 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_1, не передбачає законних підстав для застосування стосовно нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Тому заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ще на 2 місяці.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання його підзахисного під вартою, вказавши, що ризики, на які посилається прокурор, у теперішній час перестали існувати, а тому й підстав утримувати ОСОБА_1 під вартою немає.

Обвинувачений у судовому засіданні, підтримавши думку свого захисника, наполягав на тому, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою можливо змінити на більш м'який, оскільки він обвинувачується в вчинені кримінального правопорушення за ч.1 ст.2583 КК України, за яке в теперішній час неможливо притягувати до відповідальності, оскільки відсутнє національне законодавче врегулювання визнання організацій терористичними. Крім цього, перебування під вартою негативно впливає на стан його здоров'я, а також на матеріальне становище його родини.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи в відповідних межах, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно із ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього ж Кодексу.

За пунктом 3 статті 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що є частиною національного законодавства України згідно із Законом «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання під вартою не передбачає покарання в вигляді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи в скоєнні злочину, є обов'язковою, неодмінною умовою законності продовження терміну тримання під вартою, й відповідає реальним вимогам громадського інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, має більшу вагу, ніж право на повагу свободи особи.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.

Колегією суддів в якості ризиків, які виправдовують тримання названу вище особу під вартою, враховує те, що, оскільки дійсне судове провадження не завершене, обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та перешкоджати судовому провадженню іншим чином. Крім цього, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 раніше судимий, обвинувачення по дійсному провадженню пред'явлено в період іспитового строку, встановленого йому за попереднім судовим вироком.

Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені ст.177 КПК України, що враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу під час досудового розслідування та судового провадження, а запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження строку тримання його під вартою, що безпосередньо відповідає характеру суспільного інтересу та завданням кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключною обставиною, згідно з якою лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризику можливого ухилення від суду, який із спливом часу не зменшився.

Керуючись статтями 177, 183, 331 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Продовжити дію запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Бахмутська УВП (№6)» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 07 травня 2017 року включно.

Копії дійсної ухвали направити: прокурору, обвинуваченому - для відома, начальнику Держаної установи «Бахмутська УВП (№6)» - для організації її виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Г о л о в у ю ч и й - с у д д я:

С у д д і: