Постанова № 65243034, 24.02.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/83/17

Справа № 760/12450/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі : - Казакова М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування вимоги заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просив скасувати вимогу заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. щодо винесення вимоги від 07.07.2016 №14618-0-33-16/20-1/9 стосовно виконання в повному обсязі виконавчого листа №760/2291/16-а від 10.05.2016, що видав Солом'янський районний суд м. Києва про зобов'язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на адресу Міністерства оборони України надійшла вимога заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. від 07.07.2016 №14618-0-33-16/20-1/9, в якій було зазначено про зобов'язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Зазначає, що підставою винесення Вимоги стала заява стягувача ОСОБА_3 від 16.06.2016 року за виконавчим провадженням №51199863 про виконання боржником рішення суду не в повному обсязі, а саме лише у розмірі 133800,00 грн. та необхідності накладення штрафу на боржника.

Позивач посилається, що Міністерством оборони України, тобто боржником за виконавчим провадженням №51199863, ще не виплачувалася (не перераховувалася) одноразова грошова допомога, та офіційно не повідомлялося ОСОБА_3 про суму нарахування виплати, а тому є не зрозумілим, який документ послужив підставою вважати, що стягувачу призначено суму у розмірі 133800,00 грн., як зазначено в оскарженій Вимозі.

Крім того зазначає, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України (структурний підрозділ Міністерства оборони України, який відповідальний за виконання постанови від 23.05.2016 про відкриття виконавчого провадження №51199863) 18.05.2016 №248/3/6/2284 повідомлено відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про початок виконання рішення суду у справі №760/2291/16-а за позовом ОСОБА_3, проте виконання зазначеного судового рішення потребує певного часу, тобто Міністерство оборони України не ухиляється від виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. і дана Вимога є неправомірними та підлягають скасуванню, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду свої письмові заперечення, а також просив розглядати справу у його відсутності. В своїх запереченнях представник відповідача посилається на те, що оскільки на теперішній час рішення суду Міністерством оборони України в повному обсязі не виконано, а тому дії державного виконавця по винесенню вимоги від 07.07.2016 № 14618-0-33-16/20-1/9 щодо виконання в повному обсязі рішення суду, вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) та є правомірними.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику (добровільно) самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження 51199863 по виконанню виконавчого листа № 760/2291/16-а від 10.05.2016, що видав Солом'янський районний суд м Києва, про зобов'язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги внаслідок настання II групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

23.05.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення, проте рішення суду Міністерством оборони України в строк, наданий державним виконавцем для самостійного виконання, не виконано.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) сторони зобов'язані письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

З матеріалів справи вбачається, що до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_3 від 16.06.2016 про виконання боржником рішення суду не в повному обсязі та необхідності накладення штрафу на боржника.

Як зазначено в заяві стягувача, Солом'янським районним судом міста Києва у справі №760/2291/16-а встановлено наступні обставини:

«02 вересня 2014 року позивача первинно визнано з 02 вересня 2014 року інвалідом II групи у зв'язку із пораненням, контузією та захворюванням, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК від 02 вересня 2014 року серії 10ААВ №919245.

Таким чином, з 02 вересня 2014 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від №975 від 25.12.2013 року (надалі - Порядок) у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи»;

«...одноразова грошова допомога повивачу повинна була бути призначена та виплачена у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності»;

«...на відповідача повинен бути покладений обов'язок саме нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності».

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно п. 2 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 14.07.2016 року № 55, ОСОБА_3 призначено грошову допомогу внаслідок настання II групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, в сумі 133800 грн.

Кошти в сумі 133800 грн. були перераховані ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням Сумського ОВК від 06.09.2016 № 756.

Відповідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами) у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 1218,00 гривень.

Таким чином, спірна сума, яка має бути виплачена ОСОБА_3 дорівнює 243600,00 грн. (1218,00 грн. х 200 = 243600,00 грн.).

У той же час, недонарахована боржником стягувачу сума складає 109800 грн. (243600 грн. - 133800 грн. = 109800 грн.).

З огляду на вищевикладене вбачається, що рішення суду на теперішній час Міністерством оборони України в повному обсязі не виконано.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, оскільки рішення суду Міністерством оборони України не виконано в повному обсязі, державним виконавцем керуючись статтями 5, 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) на адресу боржника було надіслано вимогу від 07.07.2016 № 14618-0-33-16/20-1/9, якою зобов'язано Міністерство оборони України виконати в повному обсязі виконавчий лист № 760/2291/16-а від 10.05.2016, що видав Солом'янський районний суд м Києва, про що письмово повідомити державного виконавця.

На теперішній час рішення суду Міністерством оборони України в повному обсязі не виконано.

Враховуючи викладене, дії державного виконавця по винесенню вимоги від 07.07.2016 № 14618-0-33-16/20-1/9 щодо виконання в повному обсязі рішення суду вчинені з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) та є правомірними, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову Міністерства оборони України в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 14, 122, 159-163, 167, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Міністерства оборони України, відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Головуючий: