Постанова № 65241740, 13.03.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/184/17 Справа № 712/1207/17-п Головуючий по 1 інстанції Бащенко С. М. Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2017 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2017 р. відносно ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а :

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.02.2017 р.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, -

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі десять тисяч двісті гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягненням судового збору на користь держави у розмірі 320 грн.

Як вбачається з протоколу про адмінправопорушення, ОСОБА_3 28.01.2017 р. о 00.00 год. в м. Черкаси по вул. Чигиринській керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі ставить питання про його скасування та закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в його діях.

При цьому вказує, що він не порушував вимоги чинного законодавства, оскільки не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

Причиною його відмови проїхати із працівниками поліції до наркодиспансеру стало те, що на час його зупинки в автомобілі знаходився лікар ОСОБА_4, якого він віз додому до своєї трьохмісячної дитини, яка раптово захворіла.

Після того, як лікарем його дитині була надана медична допомога, він поїхав в ЧОНД та пройшов обстеження, однак на вказану довідку суддя суду першої інстанції уваги не звернув.

Заслухавши думку апелянта ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу , просили її задовільнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується матеріалами справи, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №142961 від 28.01.2017 року, відповідно до якого, ОСОБА_3 28.01.2017 р. о 00.00 год. в м. Черкаси по вул. Чигиринській керував автомобілем НОМЕР_1 (нал. ОСОБА_6) з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності свідків (а.с. 1);

- даними пояснень ОСОБА_7 від 28.01.2017 р. та ОСОБА_8 від 28.01.2017 р., де зазначено, що водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_3, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с. 2);

- даними рапорту інспектора роти № 1 батальйону УПП в м. Черкасах майора поліції ОСОБА_9, згідно якого 28.01.2017 р. під час виконання ним своїх службових обов'язків в складі екіпажу № 117 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, близько 00.01 год. в м. Черкаси по вул. Чигиринській, було зупинено автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 Під час спілкування з ним виникла підозра, що він перебуває під впливом наркотичних засобів, та йому було запропоновано пройти освідування на встановлення ступеню алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на що останній в присутності свідків відмовився (а.с. 3).

Аналогічними показаннями, які ОСОБА_9 надав апеляційному суду, та згідно яких ОСОБА_3 під час його зупинки працівниками поліції не повідомляв про хворобу доньки .

Відповідно п.2.5. ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 з приводу того, що він не перебував ні в стані алкогольного, ні наркотичного сп'яніння, а лише відмовився їхати до лікаря-нарколога, оскільки поспішав і не мав на це часу є непереконливими, оскільки ОСОБА_3, у відповідності до вимог п. 2.5. ПДР України та ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто до відповідальності за відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а не за керування транспортним засобами особою в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння, будь-яких виключень щодо непритягнення до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння про які йдеться у апеляційній скарзі апелянта Закон не містить. Крім того, як вбачається з показань , що містяться в протоколі про адмінправопорушення, ОСОБА_3 власноручно зазначив, що «їхати в лікарню відмовляюсь, про всі наслідки відмови попереджений, з порушенням згідний» ( а.с. 1)

За таких обставин, районний суд дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні стягнення на ОСОБА_3 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 один рік.

Як встановлено апеляційним судом, в абзаці 1 мотивувальної частини постанови районного суду було допущено помилку та зазначено, що ОСОБА_3 керував автомобілем « з явними ознаками алкогольного сп»яніння», тому у вказаний абзац слід внести зміни, замість слова «алкогольного» зазначити - « наркотичного» сп»яніння .

В решті постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2017 року - залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

В абзац 1 мотивувальної частини постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - внести зміни, замість слова «алкогольного» зазначити « наркотичного» сп»яніння .

В решті постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2017 року - залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. А. Соломка