Ухвала суду № 65241437, 13.03.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3337/16-к

1-кп/703/37/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Калашника В. П.

з участю секретаря Водяної А.М.,

прокурора Красіна В.О.,

адвоката Райнова С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, військовозобов`язаного, раніше судимого:

- 29 листопада 1989 року Смілянським районним судом Черкаської області за ч.3 ст. 181 КК УРСР на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 2 серпня 1990 року тим же судом за ч 2 ст.140, ч.3 ст.85,ч.1 ст.42 КК УРСР на 5 років позбавлення волі;

- 13 жовтня 1995 року тим же судом за ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 100, ч.3 ст. 200, ч.1 ст.42 КК УРСР 1960 року на 6 років позбавлення волі;

- 14 липня 2003 року Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст. 15, ч.3 ч. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 6 жовтня 2003 року Смілянським міськрайонним судом Черкаської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України на 4 роки 6 міс. позбавлення волі;

- 20 серпня 2009 року тим же судом за ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України на7 років позбавлення волі. Звільнений 31 липня 2015 року ухвалою Уманського міськрайсуду Черкаської області на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 9 міс.15 днів,

за ч. 2 ст. 121 КК України,

у с т а н о в и в :

Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2, який обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, перебуває в провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою, оскільки такий витікає 23 березня 2017 року, а розгляд справи ще не завершений, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Обвинувачений, як і його захисник заперечували проти клопотання прокурора і обвинувачений просив врахувати його тяжкий стан здоров'я і замінити йому запобіжний захід, з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що докази у справі судом досліджені, свідки допитані всі ОСОБА_2 завірив суд, що буде вести себе зразково і не ухилятиметься від явки до суду.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, приходить до наступного:

Статею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу

«Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під ватою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винуватість особи не має бути «загальним правилом» і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;

- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні, знищувати, ховати або спотворювати речі чи документи, вчиняти інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання обвинуваченого про заміну запобіжного заходу судом вивчається можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного питання.

Обвинувачений тримаються під вартою близько року.

Кримінальне провадження призначалося до розгляду неодноразово.

А тому, враховуючи викладене, оцінюючи сукупність обставин, а саме: тримання ОСОБА_2 під вартою більше 11 місяців, наявність у нього постійного місця реєстрації і проживання та враховуючи незадовільний стан його здоров'я, який, згідно повідомлення КЗ «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер», неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Дисемінований туберкульоз легень. У зв'язку із чим обвинувачений потребує довготривалого стаціонарного лікування в умовах спеціалізованого лікувального закладу МОЗ України під контролем спеціалістів вузького профілю, а в умови та можливості медичної частини СІЗО не сприяють забезпеченню необхідного лікування.

Подальше перебування ОСОБА_2 в умовах СІЗО може призвести до тяжких наслідків із загрозою для життя обвинуваченого, тому суд вважає за можливе змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який - домашній арешт.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що такий запобіжний захід, як домашній арешт, забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 201, 202, 331 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- заборонити обвинуваченому залишати своє фактичне місце проживання :

АДРЕСА_1, з 18 год. по 09 год.

- за першим викликом чи вимогою з'являтися до слідчого, прокурора та суду.

Роз'яснити обвинуваченому, що згідно ч.5 ст. 181 КПК України, працівники ОВС, з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.

Строк дії ухвали з13 березня 2017 року по 13 травня 2017 року.

Ухвала постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення остаточного рішення, а тому окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення остаточного рішення, а тому окремому оскарженню не підлягає.Ухвала постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення остаточного рішення, а тому окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. П. Калашник