Вирок № 65240804, 13.03.2017, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/996/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2017 року смт.Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді одноособово Комзюк А.Ф., при секретарі Колодич Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань кримінальне провадження №12015180190000731 про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Крупенко Ю.А., потерпіла ОСОБА_3, представник потерпілої ОСОБА_4, обвинувачений ОСОБА_2, захисник ОСОБА_13

в с т а н о в и в:

19 грудня 2015 року близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_2 прибув до житлового будинку ОСОБА_6, що в АДРЕСА_2 де на грунті особистих неприязних відносин наніс кілька ударів руками по обличчю ОСОБА_3 та вийшов з будинку. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, коли ОСОБА_3 вийшла з будинку та підійшла до автомобіля, умисно наніс каменем один удар в обличчя останньої від якого вона втратила свідомість та впала на землю. Внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді двох ран половини обличчя, синців повік обох очей, садна колін, синця лівого стегна, струс головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 дав показання, що в той день із своєю цивільною дружиною ОСОБА_6 та донькою був у своєї матері. Близько 15 години до ОСОБА_6 передзвонили її батьки, що хочуть бачити внучку, вона пішла додому. Близько 16 години приїхав до ОСОБА_6. В хаті були батьки, священник та ОСОБА_6. Оскільки конфлікти з батьками ОСОБА_7 були раніше, відразу почалася сварка. Щоб уникнути бійки, він вибіг з будинку. За ним з ножем у руках вибіг батько ОСОБА_7 та почав погрожувати. Слідом бігла потерпіла і кричала. Стверджує, що тілесних ушкоджень потерпілій не наносив, вона перечепилася та впала. Навпаки, в той вечір його побили і він звернувся за медичною допомогою. Винуватим себе не визнає, злочину не вчиняв.

Винуватість обвинувачуваного ОСОБА_2 у вчиненні злочину підтверджується показаннями потерпілої, свідка, іншими доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_3 показала суду, що 19 грудня 2015 року було свято села, вона з чоловіком попросили священника поговорити з їхньою дочкою ОСОБА_6. Поїхали в смт.Рокитне , були в будинку та розмовляли з дочкою. Коли зайшов у хату ОСОБА_2 відразу почалася сварка, обвинувачений почав битися. Коли ОСОБА_2 виходив з будинку, вона у слід кинула вазу, ваза розбилась об двері. Чоловік та священник пішли за обвинуваченим слідом на вулицю, вона залишилась в будинку. Через кілька хвилин вона також пішла на вулицю, обвинуваченого не бачила. В той час, коли вона підійшла до автомобіля , з кущів вибіг ОСОБА_2 та кинув каменем їй у обличчя. Вона впала та втратила свідомість. Потім, її відвезли в лікарню. В той же день звернулася у поліцію. З обвинуваченим перебувають у неприязних відносинах, просить його покарати, цивільний позов задовольнити.

Представник потерпілої ОСОБА_4 вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена матеріалами кримінального провадження. Своїми діями обвинувачений завдав потерпілій фізичних і моральних страждань, їй завдано матеріальної та моральної шкоди. Просить призначити обвинуваченому покарання у виді двох років обмеження волі, та стягнути на користь потерпілої 12912 гривень матеріальної шкоди, 55000 гривень моральної шкоди, 13000 гривень витрати на правову допомогу та 1378 гривень витрати по сплаті судового збору.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що 19 грудня 2015 року близько 17 години приїхали в смт.Рокитне до дочки. З ними був священник ОСОБА_9. Вони розмовляли з дочкою, до будинку вскочив обвинувачений, дружина почала з ним сваритися, почалася бійка. Потім дочка крикнула обвинуваченому щоб втікав, і той побіг на вулицю. Він із священником пішли слідом. Коли сідали в машину, обвинувачений вибіг із-за кущів та кинув каменем у дружину, вона впала. Дружину завіз у лікарню, потім у поліцію.

Свідок ОСОБА_6 показала, що в той день приїхали батьки із священником, були в будинку. Коли в будинок зайшов ОСОБА_2, мати почала з ним сваритись. Потім, мати вдарила ОСОБА_2 по голові. Коли ОСОБА_2 вийшов на вулицю, батько із священником пішли слідом. Що відбувалося на вулиці не бачила. Стверджує, що ОСОБА_2 не наносив тілесних ушкоджень її матері.

Свідок ОСОБА_10 показала суду, що свідком події не була, зі слів ОСОБА_6 відомо, що її мати ОСОБА_3 вдарила її сина ОСОБА_2 по голові. Вони звернулися за медичною допомогою та в поліцію. Стверджує, що її син не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

Згідно заяви від 19.12.2015 року, ОСОБА_3 просить прийняти міри до ОСОБА_2, який 19.12.2015 року близько 18.30 у смт.Рокитне по вул.Піонерській наніс їй тілесні ушкодження та просить видати направлення на судово-медичну експертизу (а.с.85).

Згідно висновку експерта №427 від 15.01.2016 року, при судово-медичному обстеженні на тілі ОСОБА_3 відмічені дві рани лівої половини обличчя, синці повік обох очей, садна колін, синець лівого стегна. Крім того, при знаходженні на стаціонарному лікуванні в Рокитнівській лікарні діагностовано струс головного мозку. Вид та морфологічні властивості ушкоджень свідчать про утворення приблизно за 5-7 діб до судово-медичного огляду від щонайменше двохразової дії тупих предметів в ділянку обличчя та одноразову дію в ділянку ніг.

Отримані ОСОБА_3 травми обличчя та голови за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Садна та синець ніг до легких тілесних ушкоджень.

Зазначений комплекс ушкоджень голови, зважаючи розташування, форму, розміри ран, цілком міг утворитися за обставин на які вказала обстежувана - від удару кинутим каменем, синець та садна ніг цілком могли утворитися при падінні останньої на площині (а.с.108-109).

Згідно протоколу слідчого експерименту від 03.03.2016 року, потерпіла ОСОБА_3 відтворила обставини нанесення їй тілесних ушкоджень. Дані протоколу слідчого експерименту повністю узгоджуються з її показаннями, даними у судовому засіданні.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 03.03.2016 року, свідок ОСОБА_11 відтворив обставини нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень його дружині ОСОБА_3 Дані протоколу слідчого експерименту повністю узгоджуються з його показаннями, даними у судовому засіданні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 зазначає, що стороною обвинувачення не доведено факту нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень для ОСОБА_12. Зазначені обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6. Навпаки, в той день побили ОСОБА_2 і він звернувся за медичною допомогою. Просить виправдати ОСОБА_2 за недоведеністю та відмовити у задоволенні цивільного позову.

Згідно ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Посилання сторони захисту на те, що тілесні ушкодження потерпіла могла отримати при самопадінні належними доказами не підтверджені.

Судом встановлено, діям обвинуваченого, передувала словесна суперечка між ним та потерпілою, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, що склалися на той момент, і саме внаслідок таких обставин ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

До показань обвинуваченого ОСОБА_2 що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілій, суд відноситься критично та розцінює, як дані з ціллю захисту та бажанням уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вказані показання є суперечливі, не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються зібраними, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, його дії кваліфіковані вірно.

Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину; відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин; особу винного, який по місцю проживання характеризуються добре (а.с.139), раніше не судимий (а.с.141), має на утриманні малолітню дочку (а.с.46), та приходить до висновку про призначення покарання необхідного, достатнього для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у межах санкції ч.2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи винним у умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, має нести відповідальність за завдану шкоду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення 12912,00 грн. майнової шкоди суд задовольняє частково на суму 1924,94 гривень, оскільки шкода у зазначеному розмірі підтверджена документально (а.с.28-29).

При вирішенні цивільного позову про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), з урахуванням характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням у кожному конкретному випадку інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість та істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, потерпілій ОСОБА_3 була заподіяна моральна шкода, оскільки вона отримала легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров'я, що призвело до моральних та душевних страждань, порушено буденне життя, створено моральний, побутовий та психологічний дискомфорт, відновлення якого потребувало певного часу. Моральну шкоду потерпіла оцінила в розмірі 55000,00 гривень. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості розмір моральної шкоди суд вважає явно завищеним. З урахуванням обставин справи таку шкоду суд оцінює у розмірі 4000,00 гривень.

В силу вимог ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Згідно ч.3 цієї статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Рокитнівською ЦРЛ Рокитнівської районної ради понесено витрати на лікування ОСОБА_3 в сумі 5038,65 грн.(а.с.43). Зазначені витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Крім того, відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілої витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 гривень, що підтверджується документально (а.с.25,65,66).

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371,373-374 КПК України, суд ,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_4 1924,94 гривень(одна тисяча дев'ятсот двадцять чотири гривні 94 копійки) майнової шкоди, 4000,00 (чотири тисячі гривень) моральної шкоди, 13000,00 (тринадцять тисяч гривень) витрат на правову допомогу та 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Рокитнівської районної ради (34200, Рівненська область, смт.Рокитне, вул.Незалежності,13, р/р 31412544700321 в ГУ ДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 37673506, код надходжень 24060300) витрати за перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні в розмірі 5038,65 (п'ять тисяч тридцять вісім гривень 65 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок).

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя /підпис/ З оригіналом вірно.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області А.Ф.Комзюк