Ухвала суду № 65239631, 10.03.2017, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4136/16-ц

Провадження № 2/553/285/2017

У Х В А Л А

Іменем України

10.03.2017м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючої судді Крючко Н.І.

при секретарі - Босяк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунально - виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування , -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року позивач ОСОБА_2 обласне комунально - виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за опалення місць загального користування в сумі 2853,91 грн. та судового збору.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про зупинення провадження у справі до часу постановлення рішення Конституційним судом України за конституційним поданням Верховного Суду України від 02.06.2016 року № 201-2208/0/8-16, в обґрунтування даного клопотання вказував, що він заперечуючи проти позову, наголошував на тому, що розрахунок суми заборгованості наданий позивачем розрахований виходячи із розміру тарифу, який був встановлений в порушення чинного законодавства. При цьому, заявник вказував, що позивач має обґрунтувати свої вимоги та надати суду документи, щодо правильності розрахунків і застосування тарифів на відповідні послуги.

Відповідачем в обґрунтування даного клопотання в судовому засіданні наголошувалось на тому, що реалізація обовязку його, як відповідача сплачувати спожиті житлово комунальні послуги лежить у прямій залежності від обовязку держави встановити у передбаченому порядку і спосіб, уповноваженим органом відповідні тарифи, але як вказувалось відповідачем цього зроблено не було.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2016 року № 10 «Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності частин першої і другої статті 11 закону України «Про природні монополії», абзацу 5 ч.1 статті 12 ЗУ «Про електроенергетику», п.4 ч.1 статті 3 ЗУ «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу 8 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» ( щодо повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг»), Указу Президента України від 27.08.2014 року № 694 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг», Указу Президента України від 10.09.2014 року № 715 «Про затвердження положення про Національну комісію, щодо здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг» положенням частини першої ст.. 8, ч.2 ст. 19, ч.1 ст.106, п.п. 3,9,9-1,9-2 ч.1 ст. 116 Конституції України» Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України із відповідним поданням від 02.06.2016 року № 201-2208/0/8-16, у якому просить Конституційний суд України перевірити повно важність і легітимність утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг. Субєкт права на конституційне подання наголошує на неконституційність формування складу вказаного державного регулятора. Наслідком цього є незаконність встановлення вказаним державним органом тарифів на житлово комунальні послуги.

Відповідач в судовому засіданні вказував на те, що результати розгляду Конституційним судом України вказаного конституційного поданння мають суттєве значення для розгляду цієї цивільної справи, оскільки впливають на правомірність і обґрунтованість розрахунки суми боргу, тому на задоволенні вказаного клопотання наполягав.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти даного клопотання.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що вказане клопотання підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом даного спору є розмір заборгованості за житлово комунальні послуги у відповідності до встановлених державним органом тарифів.

Відповідно до ч.1 п. 4 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі задовольнити, а провадження по вищевказаній цивільній справі - зупинити до часу постановлення рішення Конституційним судом України за конституційним поданням Верховного Суду України від 02.06.2016 року № 201-2208/0/8-16.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 201, 208 -210 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження по цивільній справі - задовольнити.

Провадження у справі за позовом Полтавського обласного комунально - виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення місць загального користування зупинити до часу постановлення рішення Конституційним судом України за конституційним поданням Верховного Суду України від 02.06.2016 року № 201-2208/0/8-16.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції може бути подано до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Особи, які були відсутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали суду можуть подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_3