Ухвала суду № 65238549, 09.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/347/17

Номер справи місцевого суду: 504/4412/14-к

Головуючий у першій інстанції Іванчук В. І.

Доповідач Потанін О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Потаніна О.О.,

суддів: Гончарова О.О., Мандрика В.О.

при секретарі Лупу О.С.

за участю прокурора: Каражелязко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.11.2016 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дмитрівка Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не працюючого, неодруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого призначити йому покарання за ст. 121 ч.2 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі.

Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської області державної адміністрації (р/р 35420201024194 код ОКПО 01998526 МФО 828011 ГУДКСУ в Одеській області) вартість лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в розмірі 16 240 грн.00 коп.

Стягнуто із обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 23 000 грн. 00 коп.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без зміни - тримання під вартою.

та б ВСТАНОВИЛА:

Як зазначено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

12.10.2014 року біля 13.00 год., ОСОБА_2, знаходячись у дворі домоволодіння по АДРЕСА_2, де тимчасово проживає без реєстрації, в ході сварки з ОСОБА_3, з яким спільно розпивав спиртні напої, навмисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, використовуючи дерев'яну палицю, що була в будинку, наніс останньому множинні удари в область голови та по тілу, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, множинних забоїв і саден голови, тулуба та кінцівок.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1-4/2015 від 04.03.2015 року виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: тонкі субдуральні крововиливи, осередкові субарахноідальні крововиливи на зовнішній поверхні правих скроневої і тім'яної часток, на серединній поверхні лівих лобової та тім'яної часток, великі крововиливи в тканини правих скроневої і тім'яної часток, за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та могли бути спричинені 12.10.2014 року.

Смерть ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими ушкодженнями у вигляді закритої черепно-мозкової травми і настала внаслідок розвиненого набряку головного мозку.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить вирок районного суду скасувати, як незаконний та необґрунтований, невірна кваліфікація правопорушення, смерть ОСОБА_3 сталася через 2 місяці після скоєння злочину, суд неодноразово відмовляв йому в клопотання, які він заявляв в судовому засіданні, показання свідків та потерпілої не вірні.

Заслухавши доповідача, прокурора, якій вважав, що апеляційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення, а вирок суду - без змін, як такий, що відповідає вимогам закону, вивчивши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушені (злочині) визнав частково, при цьому пояснив, що 12.10.2014 року до його тимчасового місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1, прийшов ОСОБА_3 та громадянин ОСОБА_5, з якими він вживав алкогольні напої, а саме: три літри вина та одну літру горілки. Потім сталась сварка між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, тому що ОСОБА_5, почав звинувачувати ОСОБА_3 у крадіжці його грошей, які знаходились в кишені ОСОБА_5.

ОСОБА_5 першим вдарив ОСОБА_3 ногою в груди, інших ударів від ОСОБА_5 він не пам'ятає. Від удару ОСОБА_3 не впав, продовжував стояти, але потім вибіг на подвір'я, за ним вибіг ОСОБА_5. Він також вийшов за ними. Будучи в стані алкогольного сп'яніння, взяв палку від швабри та хотів нею побити ОСОБА_3, прогнати його з двору. Мотиву бити ОСОБА_3 в нього не було, чому взяв палку пояснити не може.

Вийшовши на вулицю він почав бити ОСОБА_3 по різним частинам тіла, удари також були нанесені в голову. ОСОБА_3 закривався від ударів та присів на землю. Було ним нанесено близько п'яти ударів по тілу ОСОБА_3. Потім він почав кричати на нього, щоб йшов з двору, але ОСОБА_3 з двору не пішов, продовжував сидіти. Після цього він пішов до хати та ліг спати, що зробив з палкою не пам'ятає. ОСОБА_3 більше не бачив. У ОСОБА_3 була кров на обличчі, яка йшла з рани на голові.

Коли він спав в будинку, приходив житель села ОСОБА_6, який почав питати навіщо вони побили ОСОБА_3, та почав розпитувати, що взагалі трапилось. Він відповів ОСОБА_6, що дуже погано пам'ятає, що трапилось, злякався та вибіг на вулицю, але ОСОБА_5 та ОСОБА_3, там вже не було.

Зустрівся з ОСОБА_5 вже у відділку міліції, родичі ОСОБА_3 розпитували, хто його побив. Коли був в лікарні, то бачив ОСОБА_3 без свідомості, лежачого. Злякався цієї ситуації та намагався тікати, але його спіймали та привели до відділу міліції.

Впевнений в тому, що ОСОБА_5 також наносив удари ОСОБА_3 палкою. Також після бійки бачив в руках у ОСОБА_5 гроші, в сумі тридцяти п'яти гривень, які як казав ОСОБА_5 в нього вкрав ОСОБА_3.

На досудовому слідстві він давав не правдиві покази, оскільки ОСОБА_5 є чоловіком його сестри, та в них є діти, яких він пожалів та вз'яв вину за вчинений злочин на себе.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина в інкримінованому йому кримінальному правопорушені (злочині) знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджується доказами, дослідженими судом, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні показала, що 12.10.2014 року було свято «День села». Вона знаходилась на роботі та повернулась додому у вечері, її сина ОСОБА_3 вдома ще не було, вона вважала, що він пішов на свято. Що її сина побили, вона не знала. Дізналась про це тільки о 2 год. 30 хв. ночі, коли зателефонувала її донька, яка сказала, що ОСОБА_3 побили в будинку, де тимчасово проживав ОСОБА_2. Вони одразу поїхали до цього будинку.

В будинку світла не було. Коли вони зайшли до будинку, то побачили, що ОСОБА_3 лежить головою до дверей у коридорі будинку на спині, светра на ньому не було, біля голови у нього була калюжа крові, почала до нього говорити, але він ніяк не реагував. Потім почала шукати людей, які б допомогли ОСОБА_3 погрузити в машину, щоб завести його додому, син був весь у будяках.

Після цього вона попередила керівництво де працював син, що його на роботі не буде, його сильно побили та він знаходиться в лікарні. По дорозі зустріла ще одного свого сина, якому розповіла про те, що сталось. Він поїхав за ОСОБА_2 та ОСОБА_5, питав їх, за що вони побили брата, але ОСОБА_2 з ОСОБА_5 казали, що вони ОСОБА_3 не били. ОСОБА_7 сказав, що буде шукати гроші на лікування ОСОБА_3. Сина в лікарню не одразу завезли, не було машини.

Коли сина привезли до Комінтернівської лікарні, ОСОБА_2 також був там. Він був дуже наляканий та намагався тікати, його відвезли в міліцію.

Ігор у важкому стані був доставлений обласну Одеську лікарню, йому зробили аналізи та поклали до реанімації, він був без свідомості. Коли прийшов до тями, його перевели до іншої палати, він нічого не розумів, не міг сам їсти, його годували, на питання «хто його побив?» не міг нічого відповісти. У нього в горлі була спеціальна трубка, краще йому не ставало.

Потім почала збирати ОСОБА_3 документи на оформлення пенсії. Коли привезли сина з лікарні додому, йому краще не ставало, він попросив, щоб до нього викликали батюшку, який його сповідав. Через кілька днів син помер.

Вранці до того як сталась ця подія, її син був тверезий. Він працював по найму, оскільки в 90-х роках потрапив в аварію, після якої вже не міг повноцінно працювати.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 23 000 гривень підтримує у повному обсязі, просить суд його задовольнити.

- показами свідка ОСОБА_8, яка показала в судовому засіданні, що є сусідкою обвинуваченого ОСОБА_2, в той день,12.10.2014 року, бачила як він разом з ОСОБА_7 ходили дома у ОСОБА_2. Було свято «День села», на вулиці гучно грала музика. Десь вечером почула, що з двору, де проживає ОСОБА_2 лунають крики, нецензурна лайка, та щось кілька разів гупнуло. Сказала чоловікові, що йде на вулицю подивитись, що трапилось, вважала, що це ОСОБА_2 з ОСОБА_7 напились та влаштували між собою бійку.

Вийшовши на вулицю побачила, що ОСОБА_2 стоїть з палкою в руках, по чому він нею бив, вона не бачила, тільки чула звуки. ОСОБА_3 присів навшпиньки, в дворі були бур'яни. ОСОБА_2 кричав, намагався вигнати ОСОБА_3 з двору. Потім ОСОБА_2 пішов до хати.

Потім о другій годині ночі, до них у двері подзвонив Куц, який був разом зі своєю дружиною, та повідомив, що в будинку у ОСОБА_2 лежить ОСОБА_3 увесь в крові, просив викликати швидку допомогу та зателефонувати матері ОСОБА_3.

Також їй відомо, що коли до будинку ОСОБА_2 привезли маму ОСОБА_3, вони спочатку забрали його додому, а потім завезли до лікарні, ОСОБА_3 лежав у реанімації у важкому стані.

- показами свідка ОСОБА_5, який показав суду, що 12.10.2014 року він прийшов додому до ОСОБА_2, який в той час був дома не сам, а з ОСОБА_3. Вони пили вино. Він прийшов до ОСОБА_2 з пляшкою горілки, та разом з ними почав вживати алкогольні напої. Коли горілка закінчились вирішив купити ще пляшку, але коли почав брати з кармана гроші, помітив, що з правого карману зникли тридцять гривень. Коли оглянув кармани ОСОБА_3, знайшов там свої гроші, почалась сварка. Після того як виникла сварка з приводу вкрадених грошей, він вдарив ОСОБА_3 один раз в живіт, а ОСОБА_2 вибіг за ОСОБА_3 на вулицю, і в дворі побив ОСОБА_3 палкою. Під час бійки, яка продовжувалась на вулиці, а саме в дворі, ОСОБА_2 кричав на ОСОБА_3, та погрожував йому. ОСОБА_2 наносив ОСОБА_3 удари палкою по руках та плечах, а також міг нанести удари по життєво важливих органах, оскільки ОСОБА_2 себе не контролював, пояснити за що він так б'є ОСОБА_3 не міг. Намагався їх розборонити, але все було марно, тоді він пішов до будинку, а коли знову вийшов на вулицю, бачив як ОСОБА_3 лежав на землі, а ОСОБА_2 стояв над ним з палкою. Після цього він пішов до магазину де замовив собі та випив 100 грам горілки. Раніше також розповідав, що удари ОСОБА_3 наносив ОСОБА_2, свої покази не змінював.

- показами свідка ОСОБА_9, яка показала суду, що ОСОБА_2 є сестрою. Померлого ОСОБА_3 знала як жителя села. 12.10.2014 року вона прокинулась, впоралась по господарсту та пішла на роботу. Коли повернулась у вечері додому її чоловіка дома не було, він разом з іншими чоловіками знаходився на водокачці, а потім ходив до ОСОБА_2, та повернувся додому у вечері. В той день її чоловік був одягнений у теплу куртку. Прийшовши додому він розповів їй, що ОСОБА_3 у нього витяг гроші, а ОСОБА_2 за це побив ОСОБА_3 палкою. Коли чоловік повернувся додому, вона оглядала його речі, але на них ніяких слідів не бачила.

Також про те, що сталось говорили жителі села. Сусідка ОСОБА_2- ОСОБА_8 повідомила їй, що між її братом та ОСОБА_3 була бійка. Вважає, що її чоловік не може оговорювати ОСОБА_2

-показами свідка ОСОБА_10, яка показала суду, що обвинувачений ОСОБА_2 є її племінником. Бійку, яка сталась 12.10.2014 року, вона не бачила, хто кого бив, вона також не знає.

Того вечора до неї прийшла мати ОСОБА_3 та просила їй допомогти, оскільки її сина побили, та його треба було завезти до лікарні. Коли з чоловіком прийшла до будинку, де був ОСОБА_3, вона побачила, що він лежить в коридорі біля дверей на підлозі на спині, увесь побитий. Її чоловік разом з мамою ОСОБА_3, поклали ОСОБА_3 на покривало та винесли з будинку до машини. ОСОБА_3 важко дихав, нічого не говорив.

Також, зі слів жителів села чула, що ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 в той вечір разом випивали. Потім сталась бійка. ОСОБА_2 був дуже п'яний, та коли вони забирали ОСОБА_3 десь знаходився в будинку. ОСОБА_2 та ОСОБА_9 викликали до відділку міліції, вони давали пояснення.

- показами свідка ОСОБА_11, який показав суду, що померлому ОСОБА_3 він є братом. В селі говорили, що 12.10.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сталась бійка, ОСОБА_9 також там був. Коли він дізнався про це поїхав до брата. Побачив його в дуже важкому стані, він був дуже побитий, більш всього постраждала голова, брат зміг сказати, що це зробив ОСОБА_2. Одразу ж поїхав за ОСОБА_2 та за ОСОБА_9, щоб вони пояснили, як це могло статись та показати, в якому стані знаходиться ОСОБА_3, а також казав що після цього поїдуть до відділку міліції. Коли знаходились в лікарні ОСОБА_2 почав тікати, не хотів давати пояснення дільничному, його спіймали та завезли до відділку. ОСОБА_9 пішов шукати гроші для лікування ОСОБА_3, тому що він сам сказав, що у ОСОБА_2 їх немає, та ОСОБА_2 не зможе нічого відшкодувати, та нічим допомогти.

Як йому відомо раніше між його братом та ОСОБА_2 бійок не було. Які алкогольні напої в той вечір вони пили, йому також не відомо.

- показами свідка ОСОБА_12, який показав суду, що 12.10.2014 року як йому стало відомо, що у дворі ОСОБА_2 сталась бійка. Почув крики на вулиці, нецензурну лайку, це був голос ОСОБА_2, який кричав на ОСОБА_3, інших голосів не чув. Вирішив вийти на вулицю та подивитись, що трапилось, але нікого вже не було.

О другій годині ночі подзвонили у двері, коли він вийшов, то побачив молодих людей, які просили викликати швидку допомогу, тому що ОСОБА_3 було дуже погано. Потім хтось сказав, що швидку допомогу викликати більше не треба, бо затефонувала родичам ОСОБА_3, які сказали, що за ним зараз приїдуть.

Наступного дня до них приїхали представники міліції, і він разом з дружиною давали покази як свідки. Його дружина чула, що ОСОБА_2 виганяв з двору ОСОБА_3, кричав на його грубою нецензурною лайкою. Сам він мало знав ОСОБА_2, та про нього нічого не чув.

- показами свідка ОСОБА_13, який показав суду, що восени 2014 року, він йшов по вулиці, почув крики та нецензурну лайку. Побачив, що в дворі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бились. ОСОБА_2 наносив удари по тілу ОСОБА_3 палкою, по спині, а ОСОБА_3 не відбивався. Як він зрозумів, то ОСОБА_2 був дуже п'яний, бо коли ОСОБА_2 впав, то ОСОБА_9 підійшов до нього та забрав палку, якою він бив ОСОБА_3, кричав на нього. Коли ОСОБА_2 бив ОСОБА_3, ОСОБА_9 поряд не було, він підійшов пізніше. ОСОБА_3 був сильно побитий, весь в синяках, голова була розбита, на вулиці ОСОБА_3 знаходився в дубльонці, яка була розстібнута. Також зателефонували сестрі ОСОБА_3, щоб вона приїхала за ним та забрала його додому.

Раніше між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також виникали сварки та бійки. ОСОБА_9 є родичем ОСОБА_2, чоловіком його сестри.

- показами свідка ОСОБА_14, який показав суду, що ОСОБА_2 є племінником його дружини.

12.10.2014 року до них прийшла сусідка та просила їй допомогти, тому що її сина побили, треба завести його додому.

Коли приїхали на місце, то побачили, що ОСОБА_3 лежить в коридорі будинку, він був живий. Поклали його на ковдру, винесли на вулицю, поклали його в машину, та завезли додому.

Як йому відомо раніше між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бійок не було. Також в селі казали, що ОСОБА_2 був не один. Про те, що сталось йому відомо з чуток, сам він нічого не бачив та не чув.

- показами свідка ОСОБА_6, який показав суду, що 12.10.2014 року, він йшов додому по вул. Шкільній, та побачив, що ОСОБА_2 стояв п'яний над ОСОБА_3, та пинав його ногою, кричав на нього, що вб'є його. Не втрутився в бійку, через те, що вона виникла між дуже п'яними людьми.

Пізніше він знову зустрів ОСОБА_9, почав у нього розпитувати, що трапилось та де ОСОБА_3, на що ОСОБА_9 махнув рукою та пішов. ОСОБА_2 також бачив на вулиці біля двору. Не бачив чи тіло ОСОБА_3 заносили до будинку.

Про те, що трапилось, він розповів своїй дружині та запропонував їй зайти до будинку ОСОБА_15 перевірити, що там трапилось.

Коли зайшли до будинку, помітили, що ОСОБА_3 лежав на підлозі в коридорі будинку, там було темно. Щоб роздивитись увімкнули ліхтарик, який раніше взяли з собою. Біля ОСОБА_3 була калюжа крові. ОСОБА_2 спав в іншій кімнаті будинку, розбудивши його, сказав, щоб він встав та подивився, що вони наробили. ОСОБА_2 вибіг з будинку та пішов, просив зателефонувати родичам ОСОБА_3.

- показами свідка ОСОБА_16, яка показала суду, що вона була разом з чоловіком, коли до них підійшов ОСОБА_9, в якого вони спитали де ОСОБА_2. Потім пішли до ОСОБА_2 додому, та побачили, що в будинку в коридорі, на підлозі весь в крові лежить ОСОБА_3. ОСОБА_2 знаходився в іншій кімнаті. Чоловік підійшов до нього, спитав, що він зробив, але ОСОБА_2 крикнув, що нічого він не робив, вибіг з хати та пішов. Потім вони пішли до Семенових, просити, щоб ті викликали швидку допомогу для ОСОБА_3, та потім пішли по своїх справах.

Як їй відомо ОСОБА_2 п'є, влаштовує сварки та бійки, постійної роботи немає, працює по найму, дружини в нього немає.

- показами свідка ОСОБА_17, яка показала суду, що 12.10.2014 року було свято «День села». Вона була на роботі в магазині. Знає про те, що трапилось зі слів. Того дня до неї в магазин приходив ОСОБА_9, один раз до обіду, другий раз після обіду, та купував алкогольні напої. ОСОБА_9 був випивший, приходив до магазину один, пошкоджень на ньому вона не бачила. Коли її допитували як свідка, вона дала такі ж покази. В селі казали, що ОСОБА_3 сильно побили, казали, що це міг бути ОСОБА_2 або ОСОБА_9.

-показами свідка ОСОБА_18, який показав суду, що в той день,12.10.2014 року він поїв телят, а потім пішов додому. Знаходився від двору ОСОБА_2 на відстані 150-200 метрів. Бачив, що ОСОБА_2 знаходився на подвір'ї будинку, в якому стані він не міг встановити, саму бійку також не бачив. Ніхто його не залякував, гроші за неправдиві покази не пропонував.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується:

- протоколом прийняття заяви у ОСОБА_4 по факту спричинення її сину ОСОБА_3 тілесних ушкоджень від 13.10.2014 року;

- протоколом огляду місця події від 13.10.2014 року з фото таблицею до нього, в ході якого була оглянута присадибна ділянка та домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 згідно якого була оглянута закинута земельна ділянка разом з будовою нежилого будинку на земельній ділянці, де було виявлено та вилучено светр коричневого кольору з плямами речовини бурого кольору, виявлений на подвір'ї, ліворуч від входу до будинку; рушник з плямами речовини бурого кольору, виявлений на дерев'яній колоді на подвір'ї будинку; фрагмент дерев'яної палиці, виявлений біля входу до будинку;

- довідкою КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» про виявлення у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень: ЗМЧТ, забою головного мозку тяжкого ступеню;

- протоколом огляду предмету від 14.10.2014 року з додатком - фото таблицею до нього, в ході якого оглянуто деряну палицю, светр, рушник махровий;

- заявою від ОСОБА_2 від 14.10.2014 року, в якій він повідомив керівництво Комінтернівського РВ про вчинення ним злочину, нанесення ОСОБА_3 тілесного ушкодження, який був небезпечним для життя з момент заподіяння;

- заявою ОСОБА_2с. про добровільне надання слідчому власного одягу від 14.10.2014 року, в якому він був одягнений під час вчинення злочину;

- висновком експерта № 863 від 07.11.2014 року, згідно якого на дерев'яній палиці, светері, полотенці, вилучених в ході огляду місця пригоди виявлено кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В за системою АВО, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_3, оскільки відповідно до довідки 24593 від 21.10.2014 року ООКЛ кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемагглютинином анті-В за системою АВО ;

- висновком експерта № 865 від 14.11.2014 року, згідно якого на светері ОСОБА_2 виявлено кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В за ізосерологічною еретроцитною системою АВО, що не виключає її походження від потепілого ОСОБА_3, оскільки відповідно до довідки 24593 від 21.10.2014 року ООКЛ кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемагглютинином анті-В за системою АВО ;

- висновком експерта № 868 від 14.11.2014 року, згідно якого на светері ОСОБА_19 виявлено кров людини групи А з ізогемагглютинином анті-В за ізосерологічною еретроцитною системою АВО, що не виключає її походження від особи з встановленою груповою характеристикою, в том числі від потепілого ОСОБА_3, оскільки відповідно до справки 24593 від 21.10.2014 року ООКЛ кров ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемагглютинином анті-В за системою АВО ;

- висновком експерта № 298 від 09.12.2014 року, згідно якого у ОСОБА_3, були виявлені наступні пошкодження: закрита черепно-мозкова травма, а саме ушиб головного мозку тяжкого ступеня, внутрімозковий крововилив з проривом в желудочкову систему головного мозку, суба рахноідальний крововилив, а також множинні ушиби і садна голови, тулуба і кінцівок ;

- характеристикою Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 14.10.2014 року згідно якої ОСОБА_2 характеризується негативно ;

- довідкою Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 14.10.2014 року стосовно ОСОБА_2, згідно якої ОСОБА_2 постійного місця мешкання не має, мешкає у покинутих будинках;

Даючи оцінку позиції обвинуваченого ОСОБА_2, який не визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, суд виходить з того, що досліджені докази по справі повністю підтверджують його вину у скоєному кримінальному правопорушенні, оскільки дані факти жодним чином не виправдовують обвинуваченого, а невизнання своєї вини є способом його захисту і обумовлено прагненням пом'якшити відповідальність за скоєний ним злочин.

Також суд враховує те, що під час судового засідання, яке відбулось 06.02.2015 року ОСОБА_2 після надання показів свідком ОСОБА_10, сказав, що він перебував під дією алкогольних напоїв, не міг контролювати себе, точно не пам'ятає, що робив, але вважає, що міг нанести декілька ударів ОСОБА_3.

Палка, якою побив ОСОБА_3 знаходилась в хаті, з неї потрібно було зробити швабру для миття підлоги. Чи бив палкою ОСОБА_3, ОСОБА_19, він не пам'ятає, та чи була у ОСОБА_19 в руках палка він також не пам'ятає.

Суд критично відноситься до показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_18, оскільки про дані події ОСОБА_18 надав не чіткі покази, а свої покази ОСОБА_6 змінив, вони не відповідають показам, які були надані ним першочергово слідчому під час допиту.

Також на протязі всього судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 намагався довести суду, що покази потерпілої та свідків не є допустимими, оскільки з них не встановлено чи скоїв він даний злочин, заявляючи при цьому ряд клопотань та посилаючись на те, що їм не відомо саме від чиїх дій у ОСОБА_3 виникли тілесні ушкодження, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 неодноразово зазначав, що є неконфліктною людиною, ніколи перший не вчиняє сварок, не кидається в бійку, та не зловживає алкогольними напоями.

Згідно ч.1 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Покази учасників суд отримує усно. На цих підставах суд не може не приймати до уваги доказів обвинуваченого ОСОБА_2, свідків та потерпілої, викладених в протоколах допитів недопустимими доказами, оскільки суд бере до уваги всі свідчення, які були надані обвинуваченим, потерпілою та свідками як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду справи.

Крім того дані обставини жодним чином не впливають на ступінь доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_2, та не виправдовують його у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Оцінюючи вищевикладене, суд першоъ інстанції приходить до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані судом за ст.121 ч.2 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд врахував суспільну небезпеку і характер вчинених ним кримінального правопорушеня, тяжкість скоєного, враховує негативну характеристику обвинуваченого ОСОБА_2 за місцем проживання, те, що він раніше не судимий, немає постійного місця роботи, згідно довідки Дмитрівської сільської ради від 14.10.2014 року, обвинувачений ОСОБА_15 немає постійного місця проживання, мешкає у покинутих будинках/а.п. 189/, на даний час на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря нарколога з 06.09.2002 року по 13.02.2004 рік, згідно листа КУ «Комінтернівська ЦРЛ» від 22.12.2014 року, та скоїв умисне кримінальне правопорушення (злочин), який відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно до ст.12 КК України, тому суд прийшов до висновку, що його перевиховання можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в рамках санкції.

Обговорюючи доводи апеляції обвинуваченого, що під час досудового і судового слідства було допущено ряд норм процесуального права, і що суд першої інстанції не взяв до уваги , ці твердження носять голослівних характер.

В ході досудового слідства суд першої інстанції ретельно перевірив всі докази по справі і обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість обвинуваченого в скоєномих злочинах.

Приведені в вироку суду докази перевірені в установчому порядку, свідчать про наявність вини обвинуваченого і їх законність і обґрунтованість не визиває сумнівів.

Посилання на те, що смерть потерпілого сталась через два місяця після скоєного і не може бути підставою для такого тяжкого звинувачення, колегія суддів не може приймати до уваги з урахуванням того, що згідно заключення судово-медичної їксперизи смерть потерпілого пов'язана з нанесенними ушкодженнями і травмами при побитті по голові.

Колегія суддів даючи оцінку доводам апеляції ретельно перевіривши обставини по справі і прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку о правильності кваліфікації і призначеної міри покарання.

Порушень норм КПК які б потягли зміну чи скасування вироку не встановлено.

При таких обставинах колегія суддів прийшла до висновку, що призначене судом першої інстанції покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та скасуванню чи зміні не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок в Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.11.2016 року відносно ОСОБА_2 за ст. 121 ч.2 КК України - без змін.

Ухвала може бути оскарженою в касаційному порядку у строк 3 місяці.

Судді: Гончаров О.О. Мандрик В.О. Потанін О.О.

З оригіналом згідно суддя: Потанін О.О.