Рішення № 65237166, 07.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1425/16-ц Головуючий у І інстанції Пінкевич Н. С.Провадження № 22-ц/780/1170/17 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 56 07.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

07 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Голуб С.А., Гуля В.В.

при секретарі - Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 09 жовтня 2015 року між ним, як замовником, та ФОП ОСОБА_3, як виконавцем, підрядником, було укладено договір про проектування та виготовлення сходів, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов'язання протягом 24-х робочих днів з моменту сплати попередньої оплати виготовити сходи та доставити їх для монтажу, а протягом наступних шести робочих днів - здійснити монтаж. 11 жовтня 2015 року він здійснив попередню оплату у розмірі 50% від суми договору - 10 000 грн. Строк виготовлення та встановлення сходів збіг 23 листопада 2015 року, проте станом на момент звернення із даним позовом роботи не виконані. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням виконати взяті на себе зобов'язання, проте останній так і не виконав свій обов'язок, тому уточнивши свої вимоги позивач просив, стягнути з ФОП ОСОБА_3 на свою користь пеню за прострочення виконання зобов'язання за період з 23 листопада 2015 року по 06 грудня 2016 року в розмірі 227 400 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Не погоджуючись із позовом відповідач ФОП ОСОБА_3 подав зустрічний позов про зобов'язання виконати умови договору, посилаючись, що пунктом 4.3 договору сторони погодили порядок оплати: 1 етап - передоплата, яка складає 50% від суми договору і вноситься в момент укладання договору; 2 етап - 10%, сплачується перед тонуванням та лакуванням виробу у колір, вказаний замовником, виконавець повідомляє замовника про готовність виробу до тонування/лакування не пізніше ніж за 1 робочий день; 3 етап - 40% виплачується у момент підписання сторонами акту здавання-приймання робіт. Ним було зроблено виріб, передбачений договором, та встановлено його на об'єкті за адресою проживання ОСОБА_2, проте останній порушує умови договору та не сплачує кошти у розмірі 10% для тонування/лакування виробу. Тому, просив зобов'язати ОСОБА_2 виконати умови договору та сплатити виконавцю 10% від вартості робіт, що складає 2000 грн., у задоволенні первісного позову відмовити.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 виконати умови договору та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 на виконання умов договору 2000 грн., та судовий збір у розмірі 1378 грн.

Не погоджуючись з таким ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом не взято до уваги, що повідомлення про готовність виробу до фарбування/лакування він не отримував, а отже підстав до сплати ним 10% суми договору не наступило. Також зазначив, що на момент фарбування виріб повинен був готовий повністю, а не частинами які відповідач виготовляв та фарбував аж до середини червня 2016 року та все одно частина поруччя так і залишилась неготовою. Тому просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, а у задоволенні зустрічного відмовити.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом при розгляді справи було встановлено, що 09 жовтня 2015 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір підряду за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити сходи, відповідно до розмірів, наведених у додатку №1 до договору, з клеєного масиву бука/ясеня з 1-го на 2-ий поверх, обладнати його поручнем, доставити та здійснити монтаж у приватному будинку за адресою АДРЕСА_1. (п.1.1 -1.3 договору).

При цьому виконавець взяв на себе зобов'язання виготовити та доставити виріб на об'єкт не пізніше 24-х робочих днів з моменту сплати попередньої оплати. Монтаж виробу має бути виконано протягом наступних шести робочих днів з моменту доставки виробу на об'єкт (п.2.1. договору).

Розділом 4 договору визначена вартість виконання таких робіт у розмірі 20000 грн.

За умовами пункту 4.3 договору сторони погодили порядок оплати наступним чином: 1 етап - передоплата від суми складає 50% вноситься в момент укладання договору; 2 етап - 10% сплачується перед тонуванням та лакуванням виробу у колір, вказаний замовником, виконавець повідомляє замовника про готовність виробу до тонування/лакування не пізніше ніж за 1 робочий день; 3 етап - 40% виплачується у момент підписання сторонами акту здавання-приймання робіт.

11 жовтня 2015 року, позивачем було проведено попередню оплату вартості замовлення в сумі 10000 грн.

Таким чином, при укладанні цього договору від 09 жовтня 2015 року сторонами було погоджено строк виготовлення та доставки виробу на об'єкт не пізніше 12 листопада 2015 року, та протягом наступних шести робочих днів монтаж виробу, тобто строк виконання робіт погоджено до 23 листопада 2015 року.

Звертаючись до суду з позовом у лютому 2016 року позивач вказував на те, що він належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, провів попередню оплату замовлених послуг в розмірі 10000 грн., однак у визначений договором строк відповідач замовлення не виконав, на день подачі позову до суду виріб повністю не виготовлений відповідачем, частини поручня не доставлені та не встановлені.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог позивача ОСОБА_2 та задовольняючи зустрічні вимоги ФОП ОСОБА_3, виходив з того, що позивачем ОСОБА_2 не виконано зобов'язання за Договором підряду, а саме не сплачено вартість робіт перед тонуванням та лакуванням виробу.

Проте погодитись з висновками суду не можна, зважаючи на таке.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно зі ст. ст.526,530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 2 ст. 883 ЦК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд дійшов правильного висновку, що між сторонами склалися правовідносини, які виникають з договору підряду.

Разом з тим, виходячи з наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Так, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про те, що відповідач ФОП ОСОБА_3 виконав взяті на себе зобов'язання та повідомив про виготовлення сходів, посилаючись на те, що позивач 30 листопада 2015 року обрав колір сходів.

Судова колегія вважає, що обрання позивачем кольору сходів не свідчить про те, що відповідач повідомив про їх виготовлення, оскільки акту про закінчення цього етапу робіт, складено не було, будь-яких інших доказів відповідачем на підтвердження виконання ним договірних зобов'язань щодо виготовлення та монтажу виробу у строк обумовлений умовами договору укладеного між сторонами надано не було.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується фактично відповідачем ФОП ОСОБА_3, останній порушив строки виконання умов договору підряду, оскільки в строк обумовлений договором, а саме до 12 листопада 2015 року не виготовив та не доставив виріб на об'єкт, та до 23 листопада 2015 року не почав монтаж виробу і лише у січні 2016 року розпочав монтаж сходів.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи.

У відповідності до п.6.1 Договору підряду, укладеного між сторонами за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Отже, невиконання виконавцем роботи згідно договору відповідно до положень ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує на те, що за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи ( послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

У той же час, колегія суддів вважає, що при визначенні розміру штрафних санкцій (пені) необхідно врахувати положення ст. 551 ЦК України, а також те, що сума визначена позивачем значно перевищує розмір вартості робіт, що був обумовлений сторонами при укладенні договору.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах у справі № 6-100цс14 від 03 вересня 2014 року та у справі № 6-1120цс15 від 04 листопада 2015 року.

Позивач просить стягнути пеню з відповідача за прострочення виконання умов договору від 09 жовтня 2015 року за період з 23 листопада 2015 року по 06 грудня 2016 року в розмірі 227 400 грн., при цьому обумовлена сторонами вартість робіт становила - 20 000 грн., а фактично було сплачено - 10 000 грн.

Враховуючи, що розмір пені розрахований позивачем значно перевищує розмір вартості робіт за договором від 09 жовтня 2015 року укладеним між сторонами, колегія суддів вважає, що пеня за прострочення виконання умов договору від 09 жовтня 2015 року підлягає до стягненню з відповідача, проте її розмір підлягає зменшенню до 5 тисяч грн., оскільки на думку колегії суддів саме така сума буде розмірною обставинам справи.

При цьому судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки договором підряду не передбачено відшкодування моральної шкоди, тому підставі для відшкодування моральної шкоди в розрізі даних правовідносин, з урахуванням ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні.

Що стосується задоволення судом зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про зобов'язання ОСОБА_2 виконати умови договору, колегія суддів вважає, що висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом саме про зобов'язання відповідача виконати умови договору та сплатити йому 10% вартості робіт за 2 етап роботи тонування та лакування виробу, при цьому вимоги про стягнення коштів позивач не заявляв.

Матеріалами справи встановлено, та ФОП ОСОБА_3 не спростовано, що на час розгляду справи в суді, замовника не було повідомлено про виготовлення в повному обсязі сходів разом з поручнем.

Крім того, договором підряду передбачено, що в разі затримки розрахунків з вини замовника, останній виплачує пеню у розмірі 0,2% за кожень день прострочення від величини необхідних виплат. Сплата стороною, яка порушила зобов'язання, штрафних санкцій, не звільняє її від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором (п.п.6.2,6.4).

В суді апеляційної інстанції сторонами також не заперечувалось що фактично в повному обсязі виріб не виготовлений, оскільки частина поручня не встановлена і на час розгляду справи в апеляційному суді, тому підстав для задоволення зустрічних позовних вимог немає.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 розташованого в АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2, проживаючого в АДРЕСА_1, пеню за прострочення виконання умов договору від 9 жовтня 2015 року у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 1157,52 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :