Постанова № 65235404, 09.03.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/575/17

Провадження №3/163/387/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., за участі представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1, розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №0395/205050700/2017 про притягнення до відповідальності за ст.ст. 471, 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, лаборанта Нововолинської міської лікарні, РНОКПП НОМЕР_1, закордонний паспорт серії ЕР №777752, виданий 27.02.2013 року органом 0711, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 12.02.2017 року приблизно о 08 год. 12 хв., слідуючи з ОСОБА_3 в Україну через митний пост «Устилуг» Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля марки «VW TRANSPORTER», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор», переміщуючи в даному автомобілі автозапчастини трьох найменувань, з яких щеплення «kpl. Fi430 MB.Act. 1-3, +loz. Reexus 05-01-00-1076 294121», вагою 3,6 кг, вартістю 8763,26 грн., перевищило встановлену неоподатковувану норму, передбачену ст.374 МК України, по його вазі, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_2 ставиться у вину те, що вона, при тих же обставинах, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, використавши всупереч вимог ст.ст.257, 366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

ОСОБА_2 на розгляд справи в суд не зявилась, про причини неявки не повідомила, хоча при складанні протоколу про порушення митних правил Волинською митницею ДФС належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи в суді.

Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу в суді висловив позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, та, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП, просив накласти на останню стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути витрати митниці за зберігання товару та судовий збір.

Заслухавши думку представника митниці та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, обєктивно доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0395/205050700/2017 від 12.02.2017 року (а.с.1-4); контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» від 12.02.2017 року (а.с.5); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №205050700/2017/000094 від 12.02.2017 року, у якому зафіксовано факт переміщення ОСОБА_2 автозапчастин загальною вагою 53,5 кг (а.с.6); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 12.02.2017 року, у яких остання вказала, що про перевищення переміщуваних нею автозапчастин встановленої норми по вазі вона не знала та вважала, що товар перевозить по нормі (а.с.7); копією TAX FREE FOR TOURISTS від 11.02.2017 за №S08 17006102, оформленого на імя ОСОБА_2, згідно якого вартість переміщуваного нею товару автозапчастин становить 2106,60 польських злотих, що згідно офіційного курсу валют НБУ станом на 12.02.2017 року (100 польських злотих = 670,4864 грн.) складає 14124,47 грн. або 488,82 євро, виходячи з курсу валют 100 євро = 2889,5283 грн. (а.с.10).

Частиною 1 статті 374 МК України визначено, що товари … сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами.

Відповідно до ст.471 МК України,передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, з огляду на викладені норми МК України та встановлені фактичні обставини слід дійти висновку, що ОСОБА_2 своїми діями порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» шляхом переміщення через митний кордон України автозапчастини, яка перевищила дозволену неоподатковувану норму по вазі, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.472 МК України, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

У відповідності до вимог ст. 472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Однак, як вбачається зі змісту протоколу про порушення митних правил, складеного відносно ОСОБА_2, він не відповідає диспозиції вищевказаної норми, оскільки у ньому не сформульовано звинувачення за ст.472 МК України, відповідно й не розкрито об'єктивної сторони даного правопорушення.

Посадовою особою митниці використано формальний підхід та зроблені формальні висновки щодо наявності в діях ОСОБА_2 такого правопорушення, які не ґрунтуються на належних та допустимих доказах. При цьому, такі висновки органу доходів і зборів викладені лише у протоколі про порушення митних правил, з якого неможливо зрозуміти у чому полягає вчинення останньою правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, якими її діями воно вчинено і чим це підтверджується.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_2 в автомобілі слідувала в якості пасажира та, окрім автозапчастин у відповідності до TAX FREE FOR TOURISTS від 11.02.2017 за №S08 17006102, іншого товару не перевозила.

Відповідно до рекомендованого правила 9 спеціального додатку J Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно Закону України від 05.10.2006 року №227-V, потрібно, щоб пасажирам було дозволено усно декларувати товари, які вони перевозять. Однак митна служба може вимагати письмову або оформлену в електронному вигляді декларацію на товари, які перевозяться пасажирами та є об'єктом ввозу або вивозу комерційного характеру, або вартість чи кількість яких перевищують обмеження, встановлені національним законодавством.

Зі змісту протоколу про ПМП слідує, що при проходженні митного контролю та митного оформлення ОСОБА_2 заявила про переміщення нею автозапчастин 3-х найменувань згідно TAX FREE №S08 17006102 загальною вартістю 2106,60 польських злотих.

Отже, з наведеного слід дійти висновку, що ОСОБА_2 під час проходження митного контролю здійснила усне декларування переміщуваного нею товару, при цьому, вимоги щодо письмового декларування товару посадовою особою органу доходів і зборів не ставилось, про що свідчить відсутність у справі письмової митної декларації за встановленою формою або ж протоколу-відмови ОСОБА_2 від її заповнення та подання до митного контролю.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи, за яких ОСОБА_2 в усній формі заявила до митного контролю про переміщуваний нею товар, тим самим, в силу положень ст.257 МК України, здійснила його усне декларування, свідчать про відсутність в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формоюточних і достовірних відомостей про товар, який підлягає обов'язковому декларуванню.

Водночас суд зазначає, що саме по собі переміщення товару смугою митного контролю «зелений коридор» понад дозволену неоподатковувану норму в розрізі вимог ст.257 МК України не може утворювати складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП, яке слід накласти на ОСОБА_2 за ст.471 МК України, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу винної, зокрема те, що вона вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, ступінь її вини у вчиненому, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, і вважає, що відносно останньої слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке не містить альтернативи.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а також враховуючи те, що ввезений товар не заборонений та не обмежений до переміщення через митний кордон України, будь-яких обґрунтованих підстав для його вилучення в порядку ст.511 МК України під час складання протоколу не було, а тому, відповідно, й підстав для стягнення витрат за його зберігання на митному складі у справі немає.

З цих же мотивів, вилучений у ОСОБА_2 товар підлягає поверненню останній після його митного оформлення та сплати митних платежів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушниці слід стягнути судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 522, 527, 528 МК України, п.1 ст.247 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст.ст. 471, 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст.472 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у звязку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Вилучене, згідно протоколу про порушення митних правил №0395/205050700/17 від 12.02.2017 року, щеплення «kpl. Fi430 MB.Act. 1-3, +loz. Reexus 05-01-00-1076 294121», вагою 3,6 кг, - повернути ОСОБА_2 після відповідного його митного оформлення та сплати митних платежів.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_4