Ухвала суду № 65234001, 06.03.2017, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

УХВАЛА

Іменем України

Справа №133/745/16

06.03.2017

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді Сороки Д. В.

за участю секретаря Назарчук А.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_2 , заінтересовані особи : ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася в суд із скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_2 , заінтересовані особи : ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якій просить визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 , щодо непередачі арештованого майна боржника ОСОБА_4 на реалізацію, по виконавчому провадженню №42415416, відкритому 07.03.2014 з зобов'язаням головного державного виконавця відділу ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження №42415416 відкрите 07.03.2014 року, виконати всі необхідні дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_4, а саме встановити вартість арештованого майна боржника, шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності та передати на реалізацію нерухоме майно належне боржнику ОСОБА_4, без дозволу органу опіки та піклування Козятинської міської ради, а саме житловий будинок та земельну ділянку на якій він розташований, що знаходитиься за адресою: Вінницяька область м. Козятин, вул. Л.Українки,10.

В обґрунтування зазначеної скарги зазначила, що в провадженні головного державного виконавця Козятинського МРУЮ у Вінницькій області Василюка В.І. знаходиться виконавче провадження №42415416 від 07.03.2014 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 194961 грн., відкрите на підставі виконавчого листа № 133/563/13-ц, виданого Козятинським міськрайонним судом Вінницької області 23.01.2014. 17 червня 2014 року державним виконавцем Василюком А.І. на майно боржника ОСОБА_4, а сааме: житловий будинок загальною площею 97,1 кв.м.(житлова площа 57,4 кв.м) розташований в м.Козятині по вулиці Л.Українки 10 та на земельну ділянку площею 0,0564 га, що розташована в м.Козятині по вулиці Л.Українки, 10 (цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) було накладено арешт. Боржником ОСОБА_4 до матеріалів виконавчого провадження було долучено ксерокопію домової книги на вищезазначений будинок, згідно якої в будинку зареєстровані троє малолітніх дітей,а сааме: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

23.09.2015 головний державний виконавець Козятинського МУЮ ОСОБА_2 звернувся з поданням до органу опіки та піклування Козятинської міської ради, яким відповідно до постанови КМУ від 24.09.2008 № 866 є виконавчий комітет Козятинської міської ради Вінницької області , для надання дозволу на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_4, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою м.Козятин, вулиця Л.Українки, 10, який на праві приватної власності належить останній. Проте, відповідно до довідки управління державної міграційної служби Вінницької області ОСОБА_4 з 17.10.1995 до теперішнього часу зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (лісництво). В будинку по вулиці Л.Українки 10, м.Козятин, ОСОБА_4 ніколи не проживала,оскільки в даному будинку на протязі тривалого часу проживає ОСОБА_1 зі своєю сім'єю.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду від 23 серпня 2013 року, в порядку забезпечення позову було накладено арешт на вищевказаний будинок. Після винесення рішення суду (від 05.12.2013 року, про стягнення з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 194961 грн.) боржниця ОСОБА_4, 13.12.2013 штучно, з метою унеможливити реалізацію свого будинку, для погашення боргу перед ОСОБА_1 ,зареєструвала в своєму будинку, що розташований в м.Козятині по вулиці Л.Українки, 10, сторонніх осіб, які не є членами її родини, а саме: своїх малолітніх племінників - ОСОБА_6 2004 р;н. та Кубій- Дар'ю Олексіївну, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також їхню матір ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, які з дати реєстрації та до теперішнього часу там жодного дня не проживали. Крім цього боржниця ОСОБА_4 знаючи, що на її майно - будинок за адресою: м.Козятин, вулиця Л.Українки, 10 накладено арешт та усвідомлюючи, що на власний розсуд розпоряджатись даним будинком вона вже не має права, 10.09.2014 року зареєструвала в своєму будинку малолітнього сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Фактичним місцем проживання громадянки ОСОБА_3 та її малолітніх дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7»ї Олексіївни є будинок, розташований в селі Махаринці Козятинського району . Фактичним місцем проживання громадянки ОСОБА_4 та її малолітнього сина ОСОБА_8 є будинок, розташований за адресою с.Іванківці (лісництво) Козятинського району.

30.09.2015 року на адресу ВДВС надійшла відповідь органу опіки та піклування Козятинської міської ради від 24.09.2015 року, якою відмовлено у надані згоди на реалізацію арештованого будинку ОСОБА_4, оскільки згідно домової книги в будинку боржника зареєстровані малолітні діти та відповідно до ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Станом на сьогоднішній день рішення суду залишається не виконаним. 17 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась з клопотанням до головного державного виконавця Козятинського МРУЮ ОСОБА_2 з тим, щоб він вжив всіх заходів щодо виконання рішення суду та передав на реалізацію майно боржника ОСОБА_4,а саме: житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований що в м.Козятині по вулиці Л.Українки 10, без дозволу органу опіки та піклування. 5 квітня 2016 року на її адресу надійшла відповідь ДВС на вищевказане клопотання, згідно з якою клопотання розглянуте, однак з даної відповіді не вбачається чи підлягає воно задоволенню. Таким чином, має місце бездіяльність головного державного виконавця Козятинського МРУЮ ОСОБА_2 щодо виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_9 просить задовольнити скаргу, підтвердив обставини зазначені вище та додав, що при примусовому виконанні рішення суду не потрібна згода органу опіки та піклування при реалізаціїї будинку у процесі виконання рішення суду, оскільки це не є правочином, а є виконання рішення суду та посилається на правові позиціїї викладені в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України у справах №№ 6-4569 св від 29.01.2014року, № 6-3495 св від 28.05.2014 року та № 6-8741 св 15 від 08.07.2015 року та на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду України в справі № 6-323 цс 16 від 16.03.2016 року , яка згідно ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для усіх судів України .

Державний виконаввець ОСОБА_2 скаргу не визнав, та подав письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких державним виконавцем направлено запити до квартального комітету №3 (22.07.2014р.) та до міграційної служби (14.08.2014р.) з метою встановлення осіб, які зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ОСОБА_4 надала домову книгу для прописки і реєстрації)громадян, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_7. Згідно домової книги в будинку зареєстровано троє неповнолітніх дітей.

23.09.2015 відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець звернувся з запитом до органу опіки та піклування Козятинської міської ради про надання дозволу на реалізацію будинку в якому проживають неповнолітні діти.

30.09.2015 надійшла відповідь з Козятинської міської ради, якою відмовлено у реалізації арештованого майна, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. Якщо дозвіл на реалізацію нерухомого майна, а саме будинку за адресою: м.Козятин,вул. Л.Українки,10 не надано, державний виконавець в порядку ст.373 ЦПК України звертається до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Причини та обставини для зміни способу виконання рішення суду -це в даному випадку відмова органу опіки та піклування надати дозвіл на звернення стягнення на будинок за адресою: м. Козятин, вул. Л.Українки,10.

26.10.2015 ухвалою Козятинського міськрайонного суду ( справа №133/2772/15-ц) відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду.

В зв'язку з тим, що в будинку в м.Козятині по вул. Л.Українки,10 зареєстровані неповнолітні діти, тому на дане майно звернути стягнення неможливо, а іншого майна належного боржнику ОСОБА_4, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, то 26.11.2015р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.І ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження".

Отже твердження, що діти, які зареєстровані в будинку по вул.Л.Українки, 10 в м.Козятині Вінницької області не мають права користування даним будинком є неправомірним та незаконним. Вони не можуть реалізувати своє право користування даним будинком та проживати в ньому через неправомірні, незаконні дії скаржника ОСОБА_1 Через неправомірні дії ОСОБА_1 сім"я ОСОБА_4 позбавлена права користуватись своїм житлом. Іншого будинку для проживання ОСОБА_4 не має. А тому реалізація житлового будинку по вул.Л.Українки,10 суттєво вплине на права неповнолітніх дітей.

Під час здійснення примусового виконання рішення суду в ході виконавчого провадження ВП № 42415416 державним виконавцем Василюком А.І. дотримані вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 ( надалі - Інструкція) від 02.04.2012р. (звернення до органу опіки і піклування, звернення до суду..).

Він вважає, що діяв відповідно до мивог Закону України "Про виконавче провадження " та Інструкції з організаціїї примусового виконання рішень та Порядку реалізації арештованого майна , де передбачено, що при наявності малолітніх чи неповнолітніх дітей у будинку, який підлягає реалізаціїї, потрібна згода органу опіки та піклування.

Заінтересована особа ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилися, але представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 надіслала до суду заяву , в якій просить слухати справу без її та ОСОБА_4 участі, скаргу не визнає та просить відмовити в її задоволенні.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про день та час розгляду скарга, про що свідчить розписка про отримання нею судової повістки , яка знаходиться в матеріалах справи.

Неявка заінтересованої особи по справі - ОСОБА_3 не перешкоджає розглядові даної скарги.

Суд, заслухавши пояснення представника скаржника, головного державного виконавця Василюка А.І., дослідивши письмові докази, приходить на наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 05.12.2013 по справі № 133/563/13-ц з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 було стягнуто 194961 грн.

На підставі рішення суду 23.01.2014 було видано виконавчий лист, який було звернуто до виконання в відділ державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції та 07.03.2014 року по даному виконавчому листу було відкрито виконавче провадження (т.1 а.с.5)

17 червня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_4, а саме: на житловий будинок загальною площею 97,1 кв.м.(житлова площа 57,4 кв.м), розташований в м.Козятині по вулиці Л.Українки ,10, та на земельну ділянку площею 0,0564 га, що розташована в м. Козятині по вулиці Л.Українки, 10 (цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) ( т.1 а.с.6-7).

10.09.2014 року ОСОБА_4 зареєструвала в своєму будинку малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, після чого до матеріалів виконавчого провадження долучила ксерокопію домової книги на будинок, згідно якої в будинку по вулиці Л.Українки, 10 в м. Козятині зареєстровані троє малолітніх дітей, а саме : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

23.09.2015 головний державний виконавець Козятинського МУЮ ОСОБА_2 звернувся з поданням до органу опіки та піклування Козятинської міської ради Вінницької області, яким відповідно до постанови КМУ від 24.09.2008 № 866 є виконавчий комітет Козятинської міської ради Вінницької області, для надання дозволу на реалізацію арештованого майна боржника ОСОБА_4, а сааме: житлового будинку, що розташований за адресою: м.Козятин, вулиця Л.Українки, 10, який на праві приватної власності належить останній.

30.09.2015 на адресу ВДВС надійшла відповідь органу опіки та піклування Козятинської міської радиВінницької області від 24.09.2015 , якою відмовлено у надані згоди на реалізацію арештованого будинку ОСОБА_4, оскільки згідно домової книги в будинку боржника зареєстровані малолітні діти та відповідно до ст.12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Станом на сьогоднішній день рішення суду залишається не виконаним.

Слід зазначити, що відповідно до довідки управління державної міграційної служби Вінницької області (яка міститься в матеріалах виконавчого провадження) ОСОБА_4 з 17.10.1995 до теперішнього часу зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (лісництво).

В будинку по вулиці Л.Українки ,10 в м.Козятині ОСОБА_4 (як і інші зареєстровані в ньому особи) ніколи не проживали, оскільки в даному будинку з моменту введення його в експлуатацію проживає ОСОБА_11 зі своєю сім'єю.

Фактичним місцем проживання громадянки ОСОБА_3 та її малолітніх дітей : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, є будинок, розташований в селі Махаринці по вул. 9 Травня,46 Козятинського району Вінницької області .

Фактичним місцем проживання громадянки ОСОБА_4 та її малолітнього сина ОСОБА_8 є будинок, розташований за адресою: с.Іванківці (лісництво) Козятинського району ВІнницької області.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» , діти - члени сім'ї наймача або власника жилого примицення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Отже, з даної статті вбачається, що діти-члени сім'ї наймача мають право користування лише займаним приміщенням, а в даному випадку в будинку в м.Козятині по вулиці Л.Українки ,10 боржниця ОСОБА_4 та інші зареєстровані в ньому особи ніколи не проживали.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям (ч.4 цієї статті).

Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зі змісту ст.ст.39,52,61,62 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що примусова реалізація майна за рішенням суду не є правочином, а є виконанням рішення суду.

Тобто, згода органу опіки та піклування на реалізацію будинку у процесі виконання рішення суду не потрібна (вказана позиція викладена в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України в справах №№ 6-45696св13 від 29.01.14, 6-3495 св14 від 28.05.14,6-8741св15 від 08.07.2015 ).

В постанові Верховного Суду України в справі № 6-323цс16 від 16.03.2016 , викладена правова позиція, про те, що при виконанні рішення суду та проведенні прилюдних торгів попередній дозвіл органів опіки та піклування на відчуження нерухомого майна не потрібний. Згідно зі ст.360-7 ЦПК України дана правова позиція є обов'язковою для усіх судів України.

Відповідно до інструкції з організації примусового виконання рішень, а саме: пункту 4.5.7., у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 27 грудня 2011 року № 153, житловий будинок розташований в м .Козятині по вулиці Л.Українки буд.10 належить ОСОБА_4, тобто її малолітній син та племінники права власності на зазначений будинок не мають.

Отже, реєстрація дитини у житловому приміщенні (за відсутності у дитини права власності або іншого речового права на приміщення) не є умовою набуття нею права на проживання в ньому, якщо там не проживають її батьки або особи, які їх замінюють.

Як встановлено рішенням Козятинського міськрайоннного суду Вінницької області від 05 грудня 2013 року , залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 23 січня 2014 року , в травні 2011 року в будинок вселилась саме ОСОБА_1І.з членами своєї сім"ї ( обставина не підлягає доказуванню в силу приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України). Сама ж ОСОБА_4 в суді, як першої, так і апеляційної інстанції визнавала, що ні вона, ні батьки малолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з часу завершення будівництав у 2012 році у будинку в м. Козятині Вінницької області по вул. Л. Українки,10 не проживали і не проживають .

Отже, якщо зазначені діти не мають права власності та права користування будинком належним боржниці ОСОБА_4,що в м. Козятині Вінницької області по вулиці Л.Українки ,10, то навіть в контексті інструкції з організації примусового виконання рішень згода органу опіки та піклування при передачі на реалізацію будинку ОСОБА_4 не потрібна, оскільки реалізація зазначеного будинку з прилюдних торгів жодним чином не вплине на їхні права.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановленого звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна, разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянка, що належить боржнику. Відповідно до акту державного виконавця від 03.09.2014 у боржника ОСОБА_4 ліквідного майна на яке можливо звернути стягнення, за місцем її проживання не має, а тому при таких обставинах державний виконавець має керуватись саме статтею 63 Закону Украши «Про виконавче провадження».

Пунктом 4.5.3. інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 передбачено, що реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 № 42/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Украши 19.07.99 за № 480/3773 (із змінами), та відповідно до тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції Украши від 27.10.99 № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 745/4038 (із змшами), Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків Украши від 13.03.95 № 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.95 за № 79/615 (із змінами).

Відповідно до п.3.2 Тимчасового Положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5, спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

За умовами ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувач має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Враховуючи вищевикладене , суд приходить до висновку, що існує бездіяльність головного державного виконавця відділу ДВС Козятинського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 , щодо не передачі арештованого майна боржника ОСОБА_4 на реалізацію, по виконавчому провадженню №42415416, відкритому 07.03.2014 , а тому скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

.

Керуючись ст.387 ЦПК України, -

У Х В АЛ ИВ :

Скаргу задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Вінницької області ОСОБА_2 , щодо непередачі арештованого майна боржника ОСОБА_4 на реалізацію, по виконавчому провадженню № 42415416, відкритому 07.03.2014.

Зобов'язати головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Козятинського міськрайонного управління юстиції Віфнницької області ОСОБА_2, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження № 42415416 від 07.03.2014 , виконати всі необхідні дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_4, а саме: встановити вартість арештованого майна боржника, шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності та передати на реалізацію нерухоме майно належне боржнику ОСОБА_4, без дозволу органу опіки та піклування Козятинської міської ради Вінницької області , а саме : житловий будинок та земельну ділянку, на якій він розташований, що знаходяться за адресою: Вінницька область, місто Козятин, вулиця Л.Українки ,10.

Повний текст ухвали буде виготовлено 10.03.2017.

Ухвала може бути оскаржено до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом п"яти днів з дня отримання сторонами повного тексту ухвали .

Суддя: підпис

З ори гіналом вірно:

Суддя

Секретар

Дата документу 06.03.2017 року