Постанова № 65233767, 09.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 489/3428/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Губницький Д.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника відповідача Тертичної А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправними дій та рішення відповідача від 13 червня 2016 року № 45/2 щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Миколаївської області від 22 квітня 2016 року № 18/88 вих. 16, а також зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року (із змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, на підставі вказаної довідки від 22 квітня 2016 року, згідно якої заробітна плата складає 9172 грн. 03 коп., та здійснити відповідні виплати з 1 грудня 2015 року.

В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва та отримує пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». 17 травня 2016 року позивач звернулась до Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки прокуратури Миколаївської області від 22 квітня 2016 року № 18-88 вих. 16. Проте, рішенням відповідача від 13 червня 2016 року за № 45/2 позивачу відмовлено у названому перерахунку. На думку позивача, названі дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії є протиправними.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку раніше призначеної пенсії та скасовано рішення Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 13 червня 2016 року за № 45/2. Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (із змінами і доповненнями, що діяли на час призначення їй пенсії), виходячи з розрахунку 72% від середнього заробітку, згідно довідки прокуратури Миколаївської області від 19 квітня 2016 року № 18/81 вих-16, та здійснити відповідні виплати з 8 січня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, начальник Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Так, на думку апелянта, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що на дату звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва та з 14 травня 2007 року отримує пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

17 травня 2016 року позивач звернулась до Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про перерахунок пенсії згідно довідки прокуратури Миколаївської області від 22 квітня 2016 року № 18-88 вих. 16.

Рішенням відповідача від 13 червня 2016 року за № 45/2 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок пенсії надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасовано при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

Проте, з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитись не можна.

Так, відповідно до частин 1 та 4 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Працівникам, які не мають вислуги 20 років, якщо стаж служби в органах прокуратури становить не менше 10 років, після досягнення чоловіками 55 років при страховому стажі 25 років і більше, а жінками - 50 років при страховому стажі 20 років і більше, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах з розрахунку 80 відсотків місячного заробітку за 20 років вислуги. За кожний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків і 20 років для жінок пенсія збільшується на один відсоток місячного заробітку, з якого вона обчислюється.

Згідно ч. 12 названої статті Закону (у вказаній вище редакції) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 ст. 50-1 Закону (у вказаній вище редакції) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Таким чином, наведеними нормами було передбачено право осіб, які отримують пенсію згідно Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, а також було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Проте, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту названої статті Закону викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Вказані зміни Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися, а тому є чинними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013, на яку посилається ОСОБА_2 у позовній заяві, були врегулюванні лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації, зокрема, працівникам прокуратури, і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Крім того, 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, згідно Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, чинної на момент звернення позивача до Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на час звернення позивача до Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва із заявою від 17 травня 2016 року про перерахунок пенсії, норми законодавства, які визначали право позивача на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Кабінетом Міністрів України умови та порядок проведення такого перерахунку визначенні не були.

Апеляційний суд також враховує, що Конституційний Суд України в п. 2.2 рішення від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

В рішенні Конституційного Суду України від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 визначено, що згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту. Здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України. Як і політика ціноутворення, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, і забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Крім того, в п. 2 рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII є чинним, а також те, що відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій покладено на Кабінет Міністрів України, беручи до уваги наведені вище правові позиції Конституційного Суду України, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання позивача на звуження її прав та соціальних гарантій є помилковими, оскільки саме Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, а наслідки внесення змін до законодавства, що врегульовували правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням працівників прокуратури, не відносяться до компетенції відповідача.

Із врахуванням викладеного, на час звернення позивача до Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про перерахунок пенсії були відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_2, що виключає можливість задоволення заявлених по справі позовних вимог.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 8 листопада 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови складено 10 березня 2017 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко