Ухвала суду № 65233504, 15.02.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

15 лютого 2017 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Сімоненко В.М., Лященко Н.П., Романюка Я.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року в справі за позовом приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» про визнання зобов'язань припиненими у зв'язку з їх повним виконанням, зобов'язання вчинити дії,

встановила:

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року, позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» задоволено. В зустрічному позові ОСОБА_5, ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_4 відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У лютому 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року, з підстав передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 355 ЦПК України - неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права - положень статті 99 Конституції України, статей 48, 60 та 169 Цивільного кодексу Української РСР та вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підтвердження неоднаковості застосування зазначених норм матеріального права заявниця посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2015 року й постанову Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року.

Одночасно ОСОБА_4 подала клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року з підстави пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, посилаючись на поважність причин його пропуску, зокрема, отримання нею 10 січня 2017 року ухвали Верховного Суду України від 23 грудня 2016 року про відмову в допуску до провадження за її заявою про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції.

Частиною 4 статті 356 ЦПК України передбачено, що у разі пропущення строку, встановленого частинами першою - третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява. Питання про поновлення строку вирішується колегією суддів під час вирішення питання допуску справи до провадження.

Клопотання ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки доводи заявниці не свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року з підстави пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України та неможливість вчинення нею відповідних дій у передбачені Законом строки.

Разом з тим, заява в частині перегляду судового рішення суду касаційної інстанції з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України подана в межах, передбаченого статтею 356 ЦПК України строку, наведені заявницею доводи містять ознаки, які є підставою для перегляду судового рішення, зазначену справу слід допустити до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року з підстави пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України відмовити, заяву в цій частині залишити без розгляду.

Відкрити провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» про визнання зобов'язань припиненими у зв'язку з їх повним виконанням, зобов'язання вчинити дії з підстави пункту 4 частини 1 статті 355 ЦПК України.

Витребувати матеріали цивільної справи за позовом приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» про визнання зобов'язань припиненими у зв'язку з їх повним виконанням, зобов'язання вчинити дії з Дарницького районного суду м. Києва.

Зупинити виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2014 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 жовтня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 серпня 2016 року до закінчення провадження у зазначеній справі.

Направити копію ухвали Дарницькому районному суду м. Києва.

Надіслати копії ухвали, особам які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.М. Сімоненко

Н.П. Лященко

Я.М. Романюк