Ухвала суду № 65231977, 27.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.04.2015Справа № 910/7726/15-г

За заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /далі - заявник/ №09-10896/15 від 15.04.2015 року про роз'яснення судового рішення та встановлення способу і порядку його виконання

у справі № 910/7726/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосіпан" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку»

про визнання договору укладеним

Суддя Цюкало Ю.В.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Костюченко І.В. - за довіреністю від 14.10.2014р.

від відповідача-2: Рудалєва Л.В. - за довіреністю від 11.02.2015р.

від третьої особи: Еседуллаєва Л.М. - за довіреністю від 31.03.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосіпан» (далі - позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1) про зобов'язання укласти договір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2015р. порушено провадження у справі № 910/7726/15-г, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку» та розгляд справи призначено на 20.04.2015р.

02.04.2015р. до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову у якій викладено позовні вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України (далі - відповідач-2) про зобов'язання укласти договір.

Дана заява подана з дотриманням вимог ст. 22 ГПК України та прийнята судом.

Також, 02.04.2015 до суду від позивача надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, яке за результатами розгляду судом задоволено частково. Так, суд ухвалив: заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб реалізовувати та здійснювати будь-які дії щодо виконання рішення про припинення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський Банк Розвитку»; заборонити Національному банку України приймати рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку»; заборонити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) та Національному банку України вчиняти будь-які дії щодо ліквідації Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку».

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з заявою, у якій просить суд роз'яснити ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову та встановити спосіб і порядок законного її виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2015 року розгляд заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.04.2015 року про роз'яснення судового рішення та встановлення способу і порядку його виконання призначено на 27.04.2015 року.

Розглянувши подану заяву та додані до неї матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача-1, який наполягав на роз'ясненні ухвали Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року про забезпечення позову та встановлення способу і порядку її виконання, представника відповідача-2, який вказав, що зазначена ухвала є зрозумілою і не потребує роз'яснення або встановлення порядку її виконання, представника третьої особи, який залишив вирішення вказаного питання на вирішення суду, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Згідно з п.17 Постанови №6 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення», здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідно до п. 7.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому, відповідач-1 просить суд роз'яснити ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову та встановити спосіб і порядок законного її виконання по суті на тій підставі, що, на його думку, вона суперечить закону.

В свою чергу, незгода сторони по справі із законністю судового рішення або ухвали не є підставою для вчинення процесуальних дій, передбачених ст.ст. 89, 121 ГПК України.

Крім того, суд відзначає, що зі змісту ст. 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на які посилається відповідач-1, не вбачається, що вони розповсюджуються на спірні правовідносини, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду. Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.

Згідно вимог ст. 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб.

Рішення Національного банку України, його службовців можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення законності таких рішень.

Оскарження рішення або дії Національного банку України не зупиняє їх виконання. Забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України про застосування до банків та інших осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до закону, заходів впливу, санкцій, відкликання (позбавлення) відповідних ліцензій, виданих Національним банком України, не допускається.

Із змісту вказаних правових норм вбачається, що вони стосуються виключно порядку оскарження рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України і встановлюють заборону зупинення виконання судом прийнятих вказаними державними органами рішень саме у випадку їх оскарження, що кореспондує положенням ст. 117 КАС України.

В свою чергу, чинним законодавством України не встановлено загальної заборони щодо забезпечення судом позову шляхом заборони прийняття рішень Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Національним банком України та їх подальшого виконання, яка стосувалася б, зокрема, господарських спорів, що виникають при укладанні господарських договорів, можливість укладення яких поставлено законом в залежність від прийняття та виконання вказаними органами відповідних рішень.

Враховуючи все наведене, керуючись ст.ст. 86, 89, 121 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №09-10896/15 від 15.04.2015 року про роз'яснення судового рішення та встановлення способу і порядку його виконання - відмовити.

2. Копію даної ухвали направити позивачу у справі № 910/7726/15-г.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Дата виготовлення повного тексту ухвали - 30.04.2015

Суддя Ю.В. Цюкало