Постанова № 65231268, 07.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/22464/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Жук Г.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю

представників сторін :

від позивача: Хіміч Б.С.

від відповідача: Жовтун О.В.

розглянувши

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 19.12.2016 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-

БУД"

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 910/22464/16 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-

БУД"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили заборонено Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на припинення, відключення, обмеження від електропостачання Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, б. 9, кім. 414, ідентифікаційний код 34998726).

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, б. 9, кім. 414, ідентифікаційний код 34998726)

Боржник: Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305)

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 року у справі № 910/22464/16 і відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 р. Публічному акціонерному товариству "Київенерго" відновлено строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 року у справі № 910/22464/16, прийнято її до розгляду, порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.

Розпорядженням головного спеціаліста відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/398/17 від 02.02.2017 р. справу № 910/22464/16, у зв'язку із перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.02.2017 р., справу № 910/22464/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Дідиченко М.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

02.02.2017 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

03.02.2017 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

06.02.2017 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.02.2017 р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

06.02.2017 р. в судове засідання представник відповідача не з'явився.

Керуючись статтею 69 Господарського процесуального кодексу України представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів. Розгляд справи було відкладено на 20.02.2017 р.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/583/17 від 17.02.2017 р. справу № 910/22464/16, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.02.2017 р., справу № 910/22464/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2017 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

20.02.2017 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді Баранця О.М. на лікарняному.

У зв'язку із виходом 27.02.2017 р. головуючого судді Баранця О.М. з лікарняного, розгляд справи № 910/22464/16 призначено на 07.03.2017 року.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-53/821/17 від 07.03.2017 р. справу № 910/22464/16, у зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.03.2017 р., справу № 910/22464/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Жук Г.А., Пашкіна С.А.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем і в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно якої учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

За приписами ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого суду, зокрема щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову.

Встановлене законодавством апеляційне оскарження судових рішень є складовою права кожного на судовий захист, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Таким чином, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 р. про задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає перегляду в апеляційному порядку.

Представником позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 14.02.2017 року, яке є безпосередньо пов'язаним з вирішенням питання про забезпечення позову у даній справі.

Дане клопотання відхилено колегією суддів. Суд апеляційної інстанції в даній справі розглядає апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.12.2016 року про забезпечення позову. Колегія суддів вважає, що відсутні будь-які підстави для зупинення провадження к справі.

Так, на підставі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згаданою нормою закону також передбачено, що види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами; не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

Перелік встановлених статтею 67 ГПК України заходів до забезпечення позову є вичерпним.

За приписами пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (далі - постанова Пленуму №16) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно п. 1 постанови пленуму №16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Однією з позовних вимог є зобов'язання ПАТ «КИІВЕНЕРГО» виконати зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії №73404 від 22.05.2013, в частині постачання електричної енергії. Відповідно до п. 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за об'єктами Споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною. Тобто, постачання електричної енергії є фактичним виконанням зобов'язань за Договором. Ухвала про заборону Публічному акціонерному товариству «КИІВЕНЕРГО» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на припинення, відключення, обмеження від електропостачання, суд першої інстанції фактично задовольнив одну з позовних вимог, без вирішення спору по суті.

Судом не обґрунтовано саме яким чином припинення постачання електричної енергії на об'єкт, за наявності підстав, відповідно до законодавства та правил користування електричною енергією, унеможливить виконання рішення суду, у випадку, якщо спір буде вирішено на користь позивача.

Своєю ухвалою суд позбавляє ПАТ «КИІВЕНЕРГО» наданих йому прав, відповідно до договору і правил користування електричною енергією.

За відсутності встановлення вказаних обставин, вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову не можна визнати розумними, обґрунтованими та адекватними, здійсненими з дотриманням збалансованості інтересів сторін.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 -106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 року у справі №910/22464/16 скасувати.

2. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, б. 9, кім. 414, ідентифікаційний код 34998726) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 1600,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи повернути до Господарського міста Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Г.А. Жук