Постанова № 65231262, 09.03.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р.Справа № 916/4204/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевська Н.М.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 13/24-8 від 28.02.2017)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 01 від 05.01.2017)

від третьої особи: не зявилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ

на рішення господарського суду Одеської області від „10 січня 2017 року, повний текст якого складено та підписано 16 січня 2017 року

по справі № 916/4204/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Комбинат

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України в Одеській області

про витребування майна та стягнення 243 284,43 грн.

В С Т А Н О В И В :

15.10.2015 року Публічне акціонерне товариство Одеська ТЕЦ (далі по тексту Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Комбинат (далі по тексту Відповідач), відповідно до якої просило:

- витребувати у відповідача нежитлові приміщення розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6 загальною площею 499,2 кв.м., а саме на першому поверсі 260,5 кв.м., в підвалі 238,7 кв.м., що орендувались по Договору оренди б/н від 04.01.1993 року та передати позивачу;

- стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Комбинат на користь Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ 243 284,43 грн., з яких основний борг по Договору оренди від 04.01.1993 108 969,70 грн., основний борг по Договору на відшкодування експлуатаційних витрат від 31.12.1999 у сумі 9000 грн., 3% річних 511,68 грн., пеня у сумі 124 803,05 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своїми діями, в порушення умов Договору та норм чинного законодавства не сплачував орендну плату, у звязку з чим з 05.08.2015 року Договір оренди розірваний в односторонньому порядку, однак орендоване майно за Договором відповідачем не повернуто. Крім того, позивачем крім суми основної заборгованості нараховані відповідачу три відсотки річних та пеня.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2015 було залучено до участі у справі № 916/4204/15 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України в Одеській області.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2017 року (головуючий суддя Найфлейш В.Д.) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ відмовлено повністю.

Такий висновок суду мотивований тим, що в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем на користь відповідача послуг із забезпечення експлуатації орендованих приміщень і прилеглих територій у спірний період з березня по серпень 2015 року, що стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Одеська ТЕЦ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017 року у справі № 916/4204/15 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права, а тому прийнято необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів підтверджується виникнення у відповідача заборгованості за період з березня 2015 року по липень 2015 року, що відповідно до п.п.5.3, 7.2 Договору є підставою для дострокового розірвання Договору з відшкодуванням понесених збитків та упущеної вигоди.

Крім того скаржник зазначив, що місцевим господарським судом при винесенні рішення по справі, беручі до уваги висновок експерта не було встановлено та не надано відповідну оцінку та не зясовано, чи було додержано вимоги законодавства у призначенні судової експертизи, компетентність експерта, обґрунтованість експертного висновку. Апелянт зазначив, що висновок експерта у даній справі не може братися до уваги.

Представник ОСОБА_4 відділення Фонду державного майна України в Одеській області в судове засідання 09.03.2017 не зявився, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, тому колегія суддів вважає розглянути апеляційну скаргу за відсутністю належним чином повідомленого учасника судового процесу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представником відповідача надано до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 04 січня 1993 року між виробничим енергетичним об'єднанням "Одеська теплоелектроцентраль" (правонаступник ПАТ ОДЕСЬКА ТЕЦ) та АТЗТ Комбинат (правонаступник ТОВ Комбинат) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, а також додаткові угоди до нього від 31.01.2005 р., від 11.03.2008 року, 25.04.2012 р. згідно умов яких орендодавець надає орендарю нежитлове приміщення в домі №4/6 на вулиці Загубанського в відомчому домі ПАТ „Одеська ТЕЦ загальною площею 499,2 кв. м., а саме: на першому поверсі 260,5 кв.м., підвал 238,7 кв.м. для використання в виробничих цілях (згідно зі статутом Орендаря) в технічному стані, придатному для експлуатації строком з 01.01.1993р. до 01.01.2018р. з орендною платою 12698,11 грн. (т.1 а.с.15-19).

Відповідно до додаткової угоди №3 від 23.12.1998 року до Договору оренди викладено п. 2.2. - обов'язки орендодавця в наступній редакції: „За власний рахунок та власними силами проводити капітальний ремонт приміщення, а також усуває наслідки аварій та пошкоджень, які відбулись не з вини орендатора. При проведенні капітальних ремонтів за рахунок орендатора відшкодовує понесені ним витрати.

На виконання умов Договору на підтвердження надання послуг за договором, позивачем були надані рахунки на оплату: №128 від 31.03.2015р.; №191 від 30.04.2015р.; №239 від 31.05.2015р.; №259 від 30.06.2015р.; №319 від 31.07.2015р.; №374 від 31.08.2015р. на загальну суму 9000 грн.

31.12.2009 року укладено Договір №ВЕВ-04-01/10-193 та додаткова угода № 2 від 14.03.2013 р. до нього, відповідно до умов яких, ПАТ „Одеська ТЕЦ надає ТОВ „Комбинат послуги із забезпечення експлуатації орендованих приміщень і прилеглих територій, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Загубанського (Комітетська) 4/6, а ТОВ „Комбинат відшкодовує експлуатаційні витрати ПАТ „Одеська ТЕЦ щомісячно шляхом перерахування грошових коштів в сумі 1500 грн. з урахуванням ПДВ на розрахунковий рахунок до 10 числа місяця наступного за розрахунковим. Додатковою угодою № 2 до договору №ВЕВ-04-01/10-193 від 31.12.2009р. викладено п. 3 у наступній редакції: "Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011р. та вважається продовженим на кожен календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від договору або його переукладення.

04.08.2015 року ПАТ „Одеська ТЕЦ направило на адресу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Комбинат лист № 13/02-1128, відповідно до якого просив повернути нежитлові приміщення загальною площею 499,2 кв.м. розташовані у житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6 у звязку з розірванням Договору оренди № б/н від 04.01.1993 року та підписати Акт приймання-передачі майна. Також позивачем зазначено, що для передачі уповноваженому представнику ПАТ «Одеська ТЕЦ» нежитлового приміщення, просив зявитися відповідача у встановлений час (т.1 а.с.51-52).

04.08.2015 ПАТ „Одеська ТЕЦ звернулась до відповідача з претензією № 13/02-1129, відповідно до якої просило повернути борг у сумі 77 902,92 грн.

Враховуючи вищевикладене, у звязку з незявленням представника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Комбинат для передачі обєкта оренди, про що позивачем було складено відповідний Акт, залишенням претензії без задоволення і стало підставою для звернення ПАТ «Одеська ТЕЦ» до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ вважає, що його доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в процесі позовного провадження господарським судом Одеської області було призначено будівельно-технічну експертизу, на проведення якої були поставлені наступні питання: чи можливе використання орендованого приміщення за договором оренди нежитлових приміщень загальною площею 499,2 кв.м. від 04.01.1993р., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська 4/6 для виробничих цілей протягом 2015, 2016 року? (згідно статуту орендаря); проведення експертизи доручено ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз.

Висновком судового експерта № 246/16 від 23.11.2016 встановлено, що використання орендованого приміщення за договором оренди нежитлових приміщень загальною площею 499,2 кв.м. від 04.01.1993р., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Комітетська, 4/6 протягом 2015, 2016 року для виробничих цілей (виробництво хліба та хлібобулочних виробів, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання, виробництво сухарів і сухого печива, виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання) не можливо, а лише при умові проведення капітального ремонту систем централізованого водопостачання та водовідведення, електропостачання, внутрішнього оздоблення, оскільки обмежене виконання ними своїй функцій та існує загроза зниження надійності та безпеки їх використання. При цьому, слід зазначити, що викладені у висновку виробничі цілі відповідають цілям укладення спірного Договору оренди від 04.01.1993 р., а також статуту орендаря ТОВ "Комбинат" (Т.1, а.с. 78 - 87) та є основним видом економічної діяльності підприємства, що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 16.12.2013 р. (т.1, а.с.88).

Посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо недотримання місцевим господарським судом вимог законодавства у призначені судової експертизи, повноту відповідей на порушені питання, обґрунтованість експертного висновку, компетентність експерта до уваги колегією суддів не приймається, з підстав необґрунтованості та безпідставності.

Колегія суддів також вважає помилковим посилання скаржника на те, що Договір оренди від 04.01.1993 року є розірваним у односторонньому порядку, з огляду на наступне.

Право наймодавця (орендодавця) на відмову від договору найму, передбачене ч.ст.782 ЦК України не є перешкодою для звернення орендодавця до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати орандарем платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Згідно із ст.291 ГК України орендодавець державного або комунального майна може вимагати розірвання договору лише у порядку встановленому ст.188 ГК України, шляхом звернення до господарського суду.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У позовній заяві і апеляційній скарзі позивач стверджує , що ПАТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» є власником майна, переданого йому засновниками (акціонерами) ОСОБА_3 у власність та одержання доходів, тощо.

Однак ПАТ «Одестка ТЕЦ» жодного документа на підтвердження права власності на орендоване майно не надано.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.35 ГПК України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, не підлягають доведенню обставини, визнані судом загальновідомими. Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема, суду та особам, які беруть участь у справі. Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від часу, що сплинув після події, поширеності інформації про подію в певній місцевості. Загальновідомі обставини не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність - очевидна, і доказування їх є зайвим.

Більш того, для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2014 по справі №916/2688/14, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2014 встановлено, що погіршення технічного стану орендованого приміщення сталось з підстав того, що комунікації будинку в якому розташовано приміщення прийшли до незадовільного стану, а як свідчать матеріали справи відповідач неодноразово звертався до позивача з листами (вих.№44 від 18.09.2013р., №28 від 10.07.2013р.) щодо необхідності проведення капітального ремонту цих комунікацій, а з врахуванням п.1. додаткової угоди до договору №3 від 23.12.1998р. суд не вбачає вини відповідача в погіршенні технічного стану орендованого приміщення, так як саме позивач зобов'язаний за свій рахунок проводити капітальний ремонт приміщення, а також усувати наслідки аварій та пошкоджень, які стались не з вини відповідача. Апеляційною та касаційною інстанцією підтримано вказаний висновок і зазначено про відсутність обставин, з якими пов'язано право орендодавця на дострокове розірвання договору, у зв'язку з чим відсутні підстави для розірвання договору в розумінні ст. 651 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наведеної норми вбачається, що договір може бути розірваний двома способами: позасудовим та судовим.

Припинення правовідношення, як один із способів захисту цивільних прав, може бути пов'язаний з необхідністю змінити чи припинити існуюче правовідношення, наприклад, у зв'язку з порушенням його однією зі сторін (ст. ст. 651, 652 ЦК України). Зокрема, ця вимога може міститись у позовній заяві про розірвання договору у зв'язку з невиконанням або неналежним його виконанням іншою стороною.

У відповідності зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Таким чином, як вірно було встановлено місцевим господарським судом, враховуючи відповідний висновок експерта встановлено неможливість користування відповідачем орендованим приміщенням з причин не проведення капітального ремонту, що підтверджується зазначеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили, та яким встановлено відсутність вини з боку відповідача у погіршенні стану орендованого приміщення та невиконання позивачем обовязку щодо проведення капітального ремонту приміщення, у звязку з чим є вірним висновок в оскаржуваному рішенні відносно звільнення відповідача від орендної плати на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, у звязку з чим пред'явлена до стягнення заборгованість за Договором оренди від 04 січня 1993 з відповідними змінами за період з березня 2015 по серпень 2015 відсутня, що у незадоволенні позовних вимог в частині стягнення орендної плати в сумі 108 969,70 грн.

Враховуючи вищевикладене, в матеріалах справи відсутні докази надання позивачем на користь відповідача послуг із забезпечення експлуатації орендованих приміщень і прилеглих територій, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Загубанського (Комітетська) 4/6 за договором №ВЕВ-04-01/10-193 від 31.12.2009р. з додатковою угодою № 2 від 14.03.2013. що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи, рішенням господарського суду Одеської області від 18.09.2014 у справі № 916/2688/14, яке набрало законної сили.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2017 року у справі № 916/4204/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Одеська ТЕЦ залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „10 січня 2017 року по справі № 916/4204/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „10 березня 2017 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська