Рішення № 65230980, 06.03.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 березня 2017 р. Справа № 918/44/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюк В.Р. розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД"

до відповідача ОСОБА_1 охорони здоровя Рівненської обласної державної адміністрації

про визнання недійсною додаткової угоди

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2017 р.);

Від відповідача: не зявився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 охорони здоровя Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Відповідач), в якому просив суд визнати недійсною з моменту її вчинення додаткову угоду № 1 від 27 грудня 2013 року до договору про закупівлю товару за державні кошти 1/4 від 08 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 охорони здоровя Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілатанмед".

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилався на те, що він погодився на укладання Угоди під впливом обману з боку відповідача, який проявився у замовчуванні відсутності повноважень сплатити частину боргу у 2013 році, а також відсутності повноважень і наміру вжити дієвих заходів для погашення решти боргу у наступному бюджетному періоді. На думку позивача, зміна порядку здійснення оплати, яку сторони визначили у додатковій угоді, суперечить вимогам Закону України "Про здійснення державних закупівель".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11 січня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/44/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25 січня 2017 року.

20 січня 2017 року через відділ канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить залучити до участі у справі прокурора, у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки з наведених обґрунтувань не вбачається про необхідність залучення до справи прокурора, який може прийняти участь у вирішенні спору за своєю ініціативою.

20 січня 2017 року через відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не визнає позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем 27.12.2013 року було укладено додаткову угоду та останній погодився із запропонованим відповідачем порядку погашення заборгованості за Договором. Разом з тим, відповідач зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Ухвалою господарського суду від 25 січня 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 06 лютого 2017 року.

06 лютого 2017 року від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд перенести судове засідання на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 06 лютого 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 20 лютого 2017 року.

17 лютого 2017 року від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд перенести судове засідання на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 20 лютого 2017 року розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 06 березня 2017 року.

03 березня 2017 року від відповідача до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого судом відмовлено, оскільки наведені відповідачем мотиви не свідчать про неможливість забезпечити в судове засіданні явку уповноваженого представника. Крім того, відповідач заявляє клопотання про відкладення розгляду справи повторно, що свідчить про спробу затягнути розгляд спору по суті та зловживання правами, наданими стороні у справі.

У судовому засіданні 06 березня 2017 року представник позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 06.03.2017 р. не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06 березня 2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2012 року між ОСОБА_1 охорони здоровя Рівненської обласної державної адміністрації (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" (Постачальник) укладено договір №1/4 про закупівлю товару за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобовязується у 2012 році поставити Замовникові Товар "Устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне" (Рентгенівський апарат на 2 робочих місця (цифровий) вітчизняного виробництва), що зазначений в специфікації (додаток), яка є невідємною частиною цього Договору (надалі Товар), а Замовник прийняти і оплатити Товар (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, обсяг закупівлі Товару може бути зменшено залежно від реального фінансування видатків.

Ціна цього Договору становить 4 795 000,00 грн. без ПДВ (чотири мільйони сімсот девяносто пять тисяч грн. 00 копійок). Ціна за одиницю товару складає відповідно до специфікації (додатків). Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 2. додаткової угоди № 1 від 27.12.2013 року до Договору про закупівлю товару за державні кошти № 1/4 від 08.11.2012 року, Замовник і Постачальник дійшли згоди доповнити Договір п. 4.5., п. 4.6., п. 4.7., виклавши їх у наступній редакції:

"4.5. Заборгованість Замовника перед Постачальником за поставлений у 2012 році по Договору товар, станом на 27.12.2013 року становить 4 370 500,00 грн. без ПДВ (чотири мільйони триста сімдесят тисяч пятсот гривень без ПДВ).

4.6. Відповідно до виділених бюджетних асигнувань на 2013 рік, зобовязання Замовника по Договору перед Постачальником становить 1 793 000,00 грн. без ПДВ (один мільйон сімсот девяносто три тисячі гривень без ПДВ).

4.7. Решта коштів в розмірі 2 577 500,00 грн. без ПДВ (два мільйони пятсот сімдесят сім тисяч гривень без ПДВ)сплачуються залежно від надходження бюджетних коштів.".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛАТАНМЕД" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 охорони здоровя Рівненської обласної державної адміністрації про визнання недійсною з моменту її вчинення додаткову угоду № 1 від 27 грудня 2013 року до договору про закупівлю товару за державні кошти 1/4 від 08 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 охорони здоровя Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілатанмед".

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що між сторонами 27.12.2013 року було укладено додаткову угоду № 1 до Договору про закупівлю товару за державні кошти № 1/4 від 08.11.2012 року. Разом з тим, останній зазначає, що відповідач не надав позивачу другий екземпляр Угоди та не виконав її умови, оскільки не перерахував на рахунок позивача грошові кошти у 2013 році та 2014 році. Таким чином, позивач вважає, що угода не була укладена. Крім того, позивач вказує, відповідач не повідомив позивача про відсутність у нього повноважень взяти бюджетне зобовязання та здійснити у 2013 році на користь Позивача платіж у розмірі 1 793 000 гривень, а у 2014 році - 2 577 500 гривень. Отже, позивач погодився на укладання Угоди під впливом обману з боку відповідача, який проявився у замовчуванні відсутності повноважень сплатити частину боргу у 2013 році, а також відсутності повноважень і наміру вжити дієвих заходів для погашення решти боргу у наступному бюджетному періоді.

Посилається також на те, що згідно ЗУ "Про здійснення державних закупівель" істотні умови договору не можуть змінюватись.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1 та ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 та п. 2 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (в редакції чинній на момент укладення додаткової угоди) встановлено, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі, а у разі здійснення закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону - у формі електронного документа, відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України, законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, твердження позивача що зміна порядку здійснення оплати суперечить вимогам ч. 5 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" є безпідставними.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У відповідності до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що сторони укладаючи додаткову угоду виходили з принципів вільного волевиявлення, а дії сторін в частині погашення заборгованості обумовленого Договором товару свідчать, що спрямований він на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним.

Посилання позивача на те, що оспорюваний правочин укладено під впливом обману з боку відповідача та з порушенням, який проявився у замовчуванні відсутності повноважень і наміру вжити дієвих заходів для погашення решти боргу у наступному бюджетному періоді, також не знаходить свого підтвердження, оскільки останнім не доведено у встановленому порядку, що за відсутності певних обставин правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах.

Позивачем надано суду докази звернення до відповідача щодо чергових внесень змін до договору від 08.11.2012 р., однак згадане листування знаходиться за межами предмету спору, водночас, докази щодо реальних причин невиконання оспорюваної додаткової угоди, звернення саме з цього приводу і листування по п. 4.7. додаткової угоди до суду не подавались, відтак невиконання умов оспорюваної угоди не може розглядатись як обман при її укладенні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У силу приписів статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується, а отже обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

З огляду на зазначене, враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 27 грудня 2013 року до договору про закупівлю товару за державні кошти 1/4 від 08 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 охорони здоровя Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілатанмед" не знайшли свого підтвердження і під час судового розгляду справи судом не встановлено про наявність обставин, які згідно ст.ст. 203, 215, 230 ЦК України були б підставою для визнання цієї додаткової угоди недійсною, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Круючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено 10 березня 2017 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (03187, м. Київ, пр.-т Академіка Глушкова,40, корп.. 5, оф. 716);

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м.Рівне, вул. 16 Липня, 38).