Ухвала суду № 65230935, 10.03.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви

про визнання кредиторських вимог

"10" березня 2017 р.

№ 916/177/17

Суддя Лепеха Г.А., розглянувши матеріали заяви (вх. №3-324/17 від 09.03.2017р.) Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання кредиторських вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" у сумі 21 803 456, 52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС звернулось до господарського суду Одеської області з кредиторською вимогою до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" на загальну суму 21 803 456, 52 грн.

Пунктом 3 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до підпункту 10 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір”, визначено ставку судового збору за подання заяви кредитора, який звертається з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом – 2 розміри мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, заявником не надано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість в прохальній частині заяви зазначено про відстрочку сплати судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Підпунктом 3.1 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані із відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про відстрочку сплати судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" у сумі 21 803 456, 52 грн..

З викладених підстав заява підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись п.4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву (вх. №3-324/17 від 09.03.2017р.) Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання кредиторських вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Додаток на 149 аркушах.

Суддя Г.А. Лепеха