Ухвала суду № 65230730, 09.03.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

09.03.2017р.

Справа № 917/314/17

Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали

за позовом Кооперативу "Природа" (вул. Соснова, буд. 58, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800)

про зобов"язання УКС (Управління капітального будівництва) Полтавського ГЗК відповідно до статті 879 Громадського кодексу України згідно договору від 10 квітня 1991 року № 1 і № 2 повернути борги 5585980,00 грн. та борги за додаткові примусові роботи 406000,00 грн.

встановив:

Дана позовна заява (вхід № 356/17 від 06.03.2017р.) не відповідає наступним вимогам діючого законодавства.

За ст. 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема:

найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін,

їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб),

ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Тобто, за даною нормою адресу відповідача слід зазначати саме у позові.

В порушення вказаної норми позивач у позові не вказав ні адреси, ні ідентифікаційного коду відповідача.

Відповідно до п.2 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. За ст. 2 цього Закону платника судового збору є, зокрема, юридичні особи, які звертаються до суду.

Згідно з підп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В ч.1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» (в редакції Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017р. установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1600,00 грн.

Позивачем заявлено вимоги про повернення боргів в сумі 5585980,00 грн. та боргів за додаткові примусові роботи в сумі 406000,00 грн. Отже, загальна сума позову становить 5991980,00 грн.

З позовних вимог на суму 5 991 980,00 грн. належна до сплати сума судового збору становить 89 939,70 грн.

Жодних доказів сплати судового збору позивачем до позову не надано.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_2 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав та свобод людини не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду (п. 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до листа Державної казначейської служби України судовий збір з позовів, що подаються до господарського суду Полтавської області повинен сплачуватися на окремий рахунок за наступними реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код ЄДРПОУ одержувача 38019510, рахунок № 31214206783002, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Згідно п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Платіжні доручення на безготівкове перерахування судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Залучений до матеріалів позовної заяви як додаток № 3 перелік платіжних доручень про сплату держмита та інформаційно-технічних послуг за 2000-2002 роки не є належним доказом сплати судового збору за розгляд даного спору.

Не подання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку є підставою для повернення позову без розгляду за п. 4 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пункт 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Отже, на позивача покладається обов'язок по відправці позовної заяви та доданих до неї документів з описом вкладення відповідачу. Доказом надсилання відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення до цінного листа із зазначенням у ньому кількості відправлених документів та їх назви.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу. Копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із відтиском штемпеля 30.09.2013 року, залученого до матеріалів позовної заяви як додаток № 24, про направлення копій матеріалів Полтавському гірничо-збагачувальному комбінату не є належним доказом підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви, датованої 02.03.2017р.

Відповідно до приписів п.6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З поданих позивачем до суду документів вбачається, що позовна зява кооперативу "Природа" неодноразово поверталася судом позивачу на підставі ст.63 ГПК України без розгляду, проте позивач не усунув вказаних у відповідних ухвалах про повернення позовної заяви недоліків, що перешкоджає прийняттю її до розгляду.

При цьому суд розяснює, що зразок форми позовної заяви розміщений на офіційному веб-порталі "Судова влада".

Керуючись п. 4, 6, 2 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вхід. № 356/17 від 06.03.2017р.) та додані до неї документи.

конверт від 03.03.2017р.

акт канцелярії суду про відсутність доказів сплати судового збору.

Суддя Безрук Т.М.