Ухвала суду № 65230495, 09.03.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"09" березня 2017 р. Справа № 903/638/14Господарський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гарбара І.О.,

секретар судового засідання Сердюкова А.О.

за участю представників:

від стягувача (позивача): н/з,

від боржника (відповідача): ОСОБА_1, дов. №181/15/2-17 від 20.01.2017р.

від третьої особи: ОСОБА_2, дов. №12-04/2-6 від 03.01.2017р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області заяву управління охорони здоровя Волинської обласної державної адміністрації про визнання наказу №903/638/14-1 від 12.08.2014р. таким, що не підлягає виконанню в справі №903/638/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ІЛАТАНМЕД до управління охорони здоровя Волинської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 управління Державного казначейства України у Волинській області про стягнення 6104264,39 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.07.2014р. у справі № 903/638/14 стягнуто з Управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ілатанмед" 5920404,11 грн. з них: 4950000 грн. основного боргу, 567700 грн. інфляційних втрат 220446,57 грн. 182 257,54 грн. пені, 73080 грн. витрат по сплаті судового збору, а у стягненні 183393,15 грн. пені, 267,13 грн. процентів річних відмовлено.

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.07.2014р. у справі № 903/638/14 видано наказ № 903/638/14-1.

22.02.2017р. управління охорони здоровя Волинської обласної державної адміністрації звернулось в господарський суд із заявою №603/15/2-17 від 22.02.2017р. про визнання наказу №903/638/14-1 від 12.08.2014р. таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування заяви боржник посилається на те, що в процесі виконання судового рішення стягувач та боржник уклали договір прощення боргу від 25.05.2015 року, згідно з яким управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації добровільно сплатило стягувачу - товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛАТАНМЕД» 4950000 грн. основного боргу, що підтверджується внесенням коштів на рахунок стягувана згідно з платіжними дорученнями № 17 від 25.05.2015 та № 28 від 25.08.2015, а ТзОВ «ІЛАТАНМЕД» відмовилось від стягнення 1043484,11 грн., з них: 567700 грн. інфляційних втрат 220446,57 грн. 182257,54 грн. пені та втрати по сплаті судового збору в розмірі 73080 коп.

Ухвалою суду від 27.02.2017р. заяву прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 09.03.2017р.

В судовому засіданні 09.03.2017р. представник заявника заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник третьої особи заяву підтримала, подала пояснення №1209/126-1077 від 07.03.2017р.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.

Частинами 2, 3, 4 статті 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як вбачається з матеріалів заяви, 25.05.2015 року між ТзОВ Ілатанмед як стягувачем і управлінням охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації як боржником укладено договір прощення боргу, відповідно до п.1 якого боржник визнає, що його прострочена заборгованість згідно рішення господарського суду Волинської області від 30.07.2014р. у справі № 903/638/14 перед стягувачем на момент укладення цього договору складає 5993484,11 грн.

Пунктом 2 договору передбачено, що боржник сплачує стягувачу грошові кошти в якості погашення простроченої заборгованості в розмірі 4950000 грн. на поточний рахунок стягувача, а решта суми боргу 1043484,11 грн. буде повністю списано з рахунку боржника.

За умови належного виконання боржником умов цього договору, стягувач не матиме жодних майнових претензій до боржника з приводу заборгованості, що вказана в п.2 цього договору та зобовязання з погашення решти заборгованості, а саме 1043484,11 грн., вважатиметься припиненим на підставі ст.605 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пояснень третьої особи, з 25.12.2014р. наказ суду про стягнення з відповідача на користь позивача 5920404,11 грн. знаходився на виконанні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Волинській області.

На виконання умов зазначеного договору заявник сплатив стягувачу 4950000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 17 від 25.05.2015р., №28 від 25.08.2015р.

Отже, у зв'язку із погашенням заявником 4950000 грн. заборгованості, зобов'язання з погашення 1043484,11 грн. на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України слід вважати припиненим, оскільки відповідач належним чином виконав умови договору прощення боргу.

Таким чином, обов'язок боржника відсутній повністю у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником.

Враховуючи наведене, заяву управління охорони здоров'я Волинської обласної державної адміністрації про визнання наказу №903/638/14-1 від 12.08.2014р. таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Волинської області №903/638/14-1 від 12.08.2014р. про примусове виконання рішення господарського суду Волинської області від 30.07.2014р.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І. О. Гарбар