Рішення № 65230430, 27.02.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2017 р. Справа № 911/4281/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-тайс, 03187, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 38, офіс 23

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп, 08633, Київська область, Васильківський район, село Мархалівка, вулиця Комсомольська, будинок 22

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі", 62821, Харківська область, Печенізький район, село Артемівка, вулиця 40 років Перемоги, будинок 6

про стягнення 857,30 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 02.06.2014);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" звернулось у господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі", в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідачів солідарно 1438,30 грн. 3% річних за період з 05.03.2015 по 10.09.2015 та 25290,05 грн. інфляційних втрат за період з березня 2015 по червень 2015 року, нарахованих внаслідок несвоєчасного виконання рішення господарського суду Одеської області 916/770/14 від 01.12.2014, а також покласти на відповідачів витрати на послуги адвоката в розмірі 2000 грн.

Відповідачі у судові засідання не зявились, відзивів на позов не надали

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

встановив:

18.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (надалі - "Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі" (надалі - "Покупець") був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4, згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю насіннєвий матеріал (надалі "товар" або "насіння") та хімічні засоби захисту рослин (надалі "товар" або "препарати"), а Покупець зобов'язується прийняти товар для власних та виробничих потреб, сплатити проценти за користування товарним кредитом та ціну товару відповідно до умов договору (додаткових угод та специфікацій до нього).

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару наведені в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату укладення договору (пункт 2.1 договору).

Датою поставки (передачі) товару є дата, вказана у видатковій накладній. Право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі йому товару (пункт 4.4 договору).

Покупець зобов'язується оплатити Продавцю товар у строки та в розмірах, що вказані у специфікаціях (пункт 6.1 договору).

За прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості договору за кожен факт порушення терміну платежу.

Згідно з частиною третьою статті 692 та статтями 694, 536 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП=(СПП х 0,5 х Д) : 100, де СП - сума процентів, що підлягає сплаті Покупцем Постачальнику, СПП - сума простроченого платежу, Д - кількість календарних днів прострочення платежу.

Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором здійснюється до моменту їх виконання, а строк позовної давності по цим вимогам складає 3 роки (пункти 8.2.3, 8.5,8.6 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання. Закінчення строку дії договору не звільняє Покупця від виконання тих грошових зобов'язань, які залишилися невиконаними ним (пункт 9.1 договору).

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Корпорація "Агросинтез" поставило ТОВ "Артемівські Зорі" товар на суму 102951 грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00003451 від 13.04.2011р., довіреністю № 41 від 13.04.2011.

Однак ТОВ " Артемівські Зорі" оплату товару в строки, встановлені пунктом 3 специфікації № 1 від 18.01.2011 до договору поставки, своєчасно у повному обсязі не здійснило.

15.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (надалі - "Первісний кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (надалі - "ОСОБА_2 кредитор") була укладена угода №15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512 - 519 Цивільного кодексу України).

14.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" (надалі - "Первісний кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (надалі - "ОСОБА_2 кредитор") була укладена додаткова угода № 1 до угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012.

Згідно з вищевказаними угодами Первісний кредитор відступає ОСОБА_2 кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі", що іменується надалі "Боржник", зобов'язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційних витрат та штрафу, набутих Первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011, у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно з договором поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011.

Первісним кредитором нараховано, а Новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань, виходячи з наступного: сума штрафу становить 30885,30 грн., за період з 29.01.2011 по 02.02.2012 сума пені становить 8034,45 грн., сума відсотків за користування чужими грошовими коштами становить 94598,93 грн., сума інфляційних витрат становить 2157,68 грн. (пункт 2.3 угоди).

Первісний кредитор зобов'язаний передати ОСОБА_2 кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання Боржником ОСОБА_2 кредитору. Передача оригіналів та/або копій документів оформлюється актом приймання-передачі (пункт 4.1 угоди).

Ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цією угодою (пункт 6.1 угоди).

На виконання умов зазначеної угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" документи, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 15.11.2012.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агросинтез" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Артемівські Зорі" повідомлення від 15.11.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні, в якому повідомило, що ТОВ "Корпорація "Агросинтез" за угодою № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобов'язанні від 15.11.2012 відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" право вимоги щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат за період з 29.01.2011 по 02.02.2012 у розмірі 135676,36 грн., набутих ТОВ "Корпорація "Агросинтез" на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним його виконанням ТОВ "Артемівські Зорі".

Однак ТОВ " Артемівські Зорі " вимоги, викладені в повідомленні не виконало, кошти не сплатило, відповіді на повідомлення не надіслало.

Зазначені обставини підтверджені рішенням господарського суду Одеської області у справі №916/770/14 від 01.12.2014, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 та Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2015, яким було задоволено позовні вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» до ТОВ «Совагро» та ТОВ «Артемівські Зорі», зокрема стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 299 (дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 47коп., суму відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 90 000 (дев'яносто тисяч) грн., адвокатські витрати у розмірі - 4 000 (чотири тисячі) грн. та судовий збір в сумі - 1846 (одна тисяча вісімсот сорок шість) грн. 59 коп.

Відповідно до вимог статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно частини третьої статті 35, статті 115 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

07.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" (Кредитор) укладено договір поруки № 07-04-2015-1, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» щодо сплати розміру відсотків за користування чужими грошовими коштами у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобоязання згідно договору поставки та угоди, передбаченими статтею 2 договору (надалі «основний договір»).

Згідно з пунктами 2.1., 3.1. договору поруки № 07-04-2015-1 від 07.04.2015 під основним договором в договорі розуміють угоду № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012, укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК180111/4 від 18.01.2011.

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 500 грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору поруки № 07-04-2015-1 від 07.04.2015 у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обовязку за основною угодою кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки № 07-04-2014-174 від 07.04.2014 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

05.05.2015 позивач звернувся до ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» з вимогою № 05-1/15 від 05.05.2015, згідно якої позивач просив ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» виконати зобовязання відповідно до договору поруки № 07-04-2015-1 від 07.04.2015, яка 08.05.2015 отримана директором з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» ОСОБА_3, що підтверджується підписом останнього на вказаній вимозі.

У відповідь на цю вимогу ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» за вих..№1 від 12.05.2015 повідомив позивача, що зобовязання за договором поруки №07-04-2015-1 від 07.04.2015 будуть виконанні в строк до 31.05.2015.

Судом встановлено, що зобовязання другого відповідача перед позивачем згідно рішення господарського суду Одеської області у справі №916/770/14 від 01.12.2014, яке набрало законної сили, було фактично виконано 10.09.2015, що підтверджується банківською випискою (а.с. 29).

Предметом позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, є вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1438,30 грн. 3% річних за період з 05.03.2015 по 10.09.2015 та 25290,05 грн. інфляційних втрат за цей період, нарахованих внаслідок несвоєчасного виконання рішення господарського суду Одеської області 916/770/14 від 01.12.2014.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно частини першої статті 202, статті 229 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобовязується або не зобовязується їх оплатити.

Згідно частини першої статті 513 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням, (стаття 515 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (стаття 553 Цивільного кодексу України ).

Згідно частин першої, другої статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в пункті 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань № 14 від 17.12.2013, господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Окрім того, пунктом 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що заявлені позивачем до стягнення 1438,30 грн. 3% річних за період з 05.03.2015 по 10.09.2015 та 25290,05 грн. інфляційних втрат за період з березня 2015 року по червень 2015 року відповідають вимогам законодавства та обставинам справи.

Згідно з пунктами 2.1., 3.1. договору поруки № 07-04-2015-1 від 07.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс" під основним договором в договорі розуміють угоду № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобовязанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 Цивільного кодексу України) від 15.11.2012, по якій ТОВ "Корпорація "Агросинтез" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" право вимоги щодо сплати розміру пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та інфляційних витрат за період з 29.01.2011 по 02.02.2012 у розмірі 135676,36 грн., набутих ТОВ "Корпорація "Агросинтез" на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №ТК180111/4 від 18.01.2011 у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним його виконанням ТОВ "Артемівські Зорі".

Оскільки позивачем у справі, що розглядається, заявлені вимоги про стягнення з відповідачів солідарно 1438,30 грн. 3% річних за період з 05.03.2015 по 10.09.2015 та 25290,05 грн. інфляційних втрат за період з березня 2015 по червень 2015 року, нарахованих за несвоєчасне виконання зобовязання, яке виникло з рішення господарського суду Одеської області 916/770/14 від 01.12.2014, а не з угоди № 15-11/12-134 про заміну кредитора у зобовязанні від 15.11.2012, то підстави для покладення на ТОВ „ПК Трейдсервісгруп" солідарної відповідальності за невиконання такого зобовязання відсутні.

За таких обставин відповідальною особою за невиконання зобовязання, що виникло на підставі рішення господарського суду Одеської області 916/770/14 від 01.12.2014, є лише ТОВ "Артемівські Зорі".

Позивач також відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 01-06/2016 від 01.06.2016, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.06.2016, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009, платіжне доручення №102 від 11.07.2016 на суму 2000 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на ТОВ "Артемівські Зорі".

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівські Зорі» (код 32536414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (код 38039872) 3% річних у сумі 1438 (одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 30 коп., інфляційні втрати у сумі 25290 (двадцять пять тисяч двісті девяносто) грн. 05 коп., судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на послуги адвоката.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 06.03.2017