Ухвала суду № 65230089, 10.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/51/15-18/9/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.03.2017 справа № 908/296/15-г

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву прокуратури Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/296/15-г

за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції позивач Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9)

до відповідача-1 Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до відповідача-2 Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б)

до відповідача-3 Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до відповідача-4 товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ (69063, місто Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний навчально-виробничий заклад авіаційного профілю „Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації ОСОБА_1 (70413, Запорізька обл., Запорізький район, село Широке, вул. Радянська, буд. 1)

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 підприємство Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України (69057, місто Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-4 товариство з обмеженою відповідальністю ТЦ ЛЕДОКОЛ (69120, місто Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1-Б)

1) про визнання недійсним з моменту прийняття та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 461/8 від 14.12.2000 року „Про оформлення права власності на будівлю по пр. Соборний, 158-Б за Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України;

2) про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на обєкт нерухомого майна Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України від 25.01.2001 року за № 173, виданого Запорізькою міською радою;

3) про визнання права власності за державою Україна в особі Фонду державного майна України на обєкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв. м. та вартістю 27767948 грн. по пр. Соборний, 158-Б у м. Запоріжжі;

4) про витребування з чужого незаконного володіння Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні України обєкту нерухомості (нежитлової будівлі), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв. м., вартістю 27767948 грн. по пр. Соборний, 158-Б у місті Запоріжжі у власність держави в особі Фонду державного майна України

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2016 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2016 р. у справі № 908/296/15-г, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

На підставі до ст. 2-1 ГПК України, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.01.2017 року, справу передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 16.01.2017 року прийнято справу № 908/296/15-г до провадження, присвоєно справі номер провадження 6/51/15-18/9/17, судове засідання призначене на 15 лютого 2017 року.

Ухвалою суду від 15.02.2017 р. залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ в якості відповідача-4, залучено до участі у справі підприємство Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2, залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю ТЦ ЛЕДОКОЛ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-4. Судове засідання призначено на 16.03.2017 р.

Прокуратурою Запорізької області подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить, відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України, вжити заходів до забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ, а саме обєкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м. та вартістю 27767948,00 грн. по пр. Соборному, 158-Б у м. Запоріжжі. В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказував, що на час звернення до суду з позовною заявою власником спірного майна була Запорізька обласна організація Товариства сприяння обороні України. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.04.2015 р. задоволено заяву прокуратури про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.10.2015 р. рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2015 р., яким задоволено позовну заяву прокуратури Запорізької області, скасовано. У звязку чим ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 р. заходи по забезпеченню позову скасовано. Після скасування заходів забезпечення позову 15.04.2016 р. спірний обєкт нерухомості перереєстровано за підприємством «Сприяння» Запорізької обласної організації Товариства сприяння обороні Україні. У подальшому 29.11.2016 спірний обєкт нерухомості перереєстровано за ТОВ «Січ Резерв», яке є власником цього майна на даний час. Таким чином, вбачається, що Запорізькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України одразу ж після скасування заходів забезпечення позову вчинено дії щодо відчуження спірного обєкту нерухомості. Отже, дії щодо перереєстрації обєкту нерухомості вчиняються з метою уникнення відповідальності. Враховуючи, що ТОВ «Січ Резерв», як власник майна, може вільно розпорядитися цим майном, в т. ч. шляхом укладання договорів купівлі-продажу, дарування, застави тощо, що унеможливить чи ускладнить на майбутнє виконання рішення суду, прокуратура просить вжити заходів до забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне:

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 67 Господарського процесуального кодексу України).

Як зазначено в п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом спору у справі № 908/276/15-г, зокрема, є наявність чи відсутність підстав для визнання відсутнім у відповідачів права власності на об'єкт нерухомого майна (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв. м. по пр. Соборному, 158-Б у м. Запоріжжі.

Як встановлено судом, з 15.04.2016 р. обєкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м., по пр. Соборний, 158-Б у місті Запоріжжі зареєстрований на праві власності за підприємством Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 36878376). Однак, вже 29.11.2016 р. право власності на вищезазначену нежитлову будівлю зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю Січ Резерв.

Таким чином, право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості було двічі перереєстровано на інші юридичні особи після винесення ухвали господарського суду Запорізької області від 16.11.2015 у справі №908/276/15-г, якою скасовані заходи по забезпеченню позову у звязку із скасуванням апеляційною інстанцією рішення господарського суду Запорізької області від 03.06.2015 р. у даній справі.

Крім того, судом встановлено, що 05.10.2016 р. ТОВ Січ Резерв та ТОВ ТЦ ЛЕДОКОЛ уклали договір іпотеки № 620, за яким предметом іпотеки є нежитлова будівля, літ. А-8, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б.

Наведене свідчить про імовірність того, що на момент винесення судового рішення у справі № 908/276/15-г вказане нерухоме майно може бути зареєстроване за іншими особами, що унеможливить захист прав позивача та порушить його законні інтереси.

За змістом ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відтак, після реєстрації права власності на нерухоме майно відповідач набуває фактичної можливості реалізовувати правомочності власника майна щодо розпорядження таким майном, в тому числі можливість його відчуження на користь третіх осіб, передання у користування, іпотеку тощо.

Таким чином, враховуючи, що станом на час розгляду даної справи спірне майно фактично передано відповідачам та знаходиться у їх володінні, а також що відповідачами здійснюється зміна права власності на вказане майно, то це, в сукупності, свідчить про існування обґрунтованих припущень про можливість подальшого відчуження спірного майна, що, в свою чергу, може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З огляду на викладене, з метою запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача суд вважає за необхідне задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову та накласти арешт на спірне нерухоме майно, а також заборонити органам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відповідного нерухомого майна.

Враховуючи викладене, обсяги позовних вимог та категорію спору, суд вбачає наявність зв'язку між наведеними у заяві заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі призведе до порушення права позивача на ефективний спосіб юридичного захисту.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що застосування судом заходів до забезпечення позову не обмежують права відповідачів щодо господарської діяльності до вирішення спору по суті, оскільки унеможливлюють лише подальше відчуження спірного майна, яке є предметом спору, на користь третіх осіб.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву прокуратури Запорізької області про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2.Накласти арешт на майно, що належить на праві власності ТОВ Січ Резерв, а саме обєкт нерухомості (нежитлову будівлю), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м. по пр. Соборному, 158-Б у м. Запоріжжі.

3.Заборонити органам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, що належить на праві приватної власності ТОВ Січ Резерв, а саме обєкта нерухомості (нежитлової будівлі), літ. А-8, загальною площею 4359,86 кв.м. по пр. Соборному, 158-Б у м. Запоріжжі.

4.Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття (10.03.2017р), підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 10.06.2017 р.

5.Стягувачем за даною ухвалою є прокуратура Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а, ідентифікаційний код 02909973).

6.Боржником за даною ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю Січ Резер (69063, місто Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31, ідентифікаційний код 40915658)

7.В силу ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

8.Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя В.В.Носівець