Ухвала суду № 65230067, 06.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/129/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.2017 Справа № 908/3012/16

Суддя Проскуряков К.В., розглянувши заяву вх. № 08-06/6081 від 24.02.2017 р. ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів про надання розстрочки виконання рішення суду від 30.01.2017 р. у справі № 908/3012/16 строком на 12 місяців рівними частинами

За позовом: Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод (86065, Донецька область, м. Авдіївка, пр. Індустріальний, 1)

до відповідача: ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 1 019 394, 47 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №18-73 від 19.12.2016 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

24.02.2017 Р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява вх. № 08-06/6081 від 24.02.2017 ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів про надання розстрочки виконання рішення суду від 30.01.2017 у справі № 908/3012/16 строком на 12 місяців рівними частинами.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2017 р., враховуючи перебування у відпустці судді доповідача у справі ОСОБА_3 з 01.03.2017 р. по 10.03.2017 р., вказану заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В. Ухвалою суду від 27.02.2017 р. зазначену заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 06.03.2017 р.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судове засідання представник позивача не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи витребувані ухвалою суду від 27.02.2017 р. не надіслав.

Представник відповідача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у заяві, пояснивши. що наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07.10.2014 р. №33/6/2 «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» Донецька, Луганська області України з 07.04.2014 р. визначені районами проведення антитерористичної операції (АТО). Загальновідомо, що в частковій зоні АТО, починаючи з 26.12.2016 р. відбувається економічна блокада тимчасово неконтрольованої Україною території, внаслідок якої зупинено залізничне сполучення з такими містами, як Донецьк та Єнакієве, де розташовані ПрАТ «Донецьксталь - металургійний завод» та ПрАТ «Єнакіївський коксохімпром», коксово-вугільна продукція яких за рахунок унікальності свого хімічного складу є основною та безальтернативною сировиною для виробництва феросплавної продукції ПАТ «Запорізький завод феросплавів». Заявник зазначає, що на його товарних складах наявні залишки коксово-вугільної продукції виробництва, зазначених металургійних підприємств, є достатніми для виробництва феросплавної продукції ПАТ «ЗФЗ» не більше ніж на 10 днів; у коротко- та середньостроковій перспективі знайти інших постачальників аналогічної сировини є неможливим; швидко внести корективи у процес виробництва феросплавної продукції з використанням коксово-вугільної сировини іншого, відмінного хімічного складу, також не є можливим. Також, у зв'язку з блокуванням залізничних вантажних перевезень енергетичного вугілля антрацитової групи 15.02.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №103-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії», відповідно до пунктів 1 та 2 якого Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» надано право застосування у разі виникнення нагальної потреби за погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості графіків погодинного вимкнення електроенергії та графіків її аварійного вимкнення, а Державному підприємству «Енергоринок» - нарахування платежів за електричну енергію її виробникам, що працюють за ціновими заявками, для яких встановлені графіки та обсяги виробництва електричної енергії, за граничною ціною системи. Зазначає, що для розуміння масштабу проблеми, з якою може стикнутися відповідач у разі реалізації прав зазначених енергетичних державних підприємств за цим розпорядженням, вважає за необхідне відзначити, що ПАТ «ЗФЗ» є одним з найбільших електрометалургійних підприємств України, в собівартості товарної продукції якого відсоток вартості електричної енергії складає від 40 до 60 відсотків. Крім цього, посилається на те, що блокування залізничних вантажних перевезень необхідної для виробництва відповідачем його товарної продукції сировини, що триває наразі, та можливе віялове відключення електричної енергії та її подорожчання, внаслідок економічної блокади фактично окупованої частини території України може призвести до припинення господарської діяльності ПАТ «ЗФЗ», на якому працює понад 3,5 тисяч мешканців міста Запоріжжя. Відповідач вважає, що вказані загальновідомі обставини є тими конкретними обставинами, що ускладнюють або зроблять взагалі неможливим виконання ПАТ «ЗФЗ» рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 р. у справі №908/3012/16 та просить суд надати розстрочку виконання зазначеного рішення про стягнення з ПАТ «ЗФЗ» на користь Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод грошових коштів в розмірі 648 959,56 грн. строком на 12 місяців рівними частками.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 р. у справі №908/3012/16 позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів на користь Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод 544 899,29 грн. пені, 53 032,34 грн. 3% річних, 37986,24 грн. інфляційних втрат та 13 041,69 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення судом видано наказ від 20.02.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012р. № 9 передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ Авдіївський коксохімічний завод були заявлені позовні вимоги до ПАТ «ЗФЗ» у звязку із несвоєчасним виконанням відповідачем зобовязання по оплаті за поставлений позивачем товар, що призвело до нарахування відповідачу штрафних санкцій, 3 %річних та втрат від інфляції.

Крім цього, прострочка відповідачем оплати за товар була невелика та склала в середньому 30 днів.

З огляду на викладене, суд враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх тяжкий фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, ступінь вини відповідача у виникненні спору, загальновідомі обставини, які відбуваються на території Донецької та Луганської областей, блокування залізничних вантажних перевезень коксово-вугільної сировини, необхідної для виробництва відповідачем товарної феросплавної продукції, що суттєво ускладнює господарську діяльність підприємства відповідача, оскільки невідомо скільки ці обставини будуть тривати і конкретних термін їх завершення та те, що позивач також зазнає значні збитки у звязку із несвоєчасною оплатою відповідачем заборгованості за рішенням суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково, а саме розстрочивши виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 р. у справі № 908/3012/16 строком на чотири місяця з погашенням відповідачем заборгованості у розмірі 648 959,56 грн. щомісячно рівними частинами: до 31.03.2017 р. - 162 239,89 грн., до 30.04.2017 р. 162 239,89 грн., до 31.05.2017 р. - 162 239,89 грн., до30.06.2017 р. - 162 239,89 грн.

Проте, посилання заявника на те, що через блокування залізничних шляхів, фактично окупованої частини території України, можливе відключення електричної енергії та її подорожчання, що може призвести до припинення господарської діяльності ПАТ «ЗФЗ», на якому працює понад 3,5 тисяч мешканців міста Запоріжжя, судом до уваги не приймається, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів того, що на цей час відбулося фактичне відключення ПАТ «ЗФЗ» від електричної енергії, а отже відповідач в обґрунтування ускладнення виконання рішення суду не може посилатися на обставини, які ґрунтуються на припущеннях.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву вх. № 08-06/6081 від 24.02.2017 р. ОСОБА_1 акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів про надання розстрочки виконання рішення суду від 30.01.2017 р. у справі № 908/3012/16 строком на 12 місяців рівними частинами, задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.01.2017 р. у справі №908/3012/16 щодо сплати заборгованості у розмірі 648 959 (шістсот сорок вісім тисяч девятсот пятдесят девять) грн. 56 коп. строком на чотири місяця наступними частинами: до 31.03.2017 р. - 162 239,89 грн., до 30.04.2017 р. 162 239,89 грн., до 31.05.2017 р. - 162 239,89 грн., до30.06.2017 р. - 162 239,89 грн.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі.

Суддя К.В.Проскуряков