Ухвала суду № 65230045, 06.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/1/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.03.2017 Справа № 908/18/17

За позовом: Приватного підприємства Торгівельно-виробнича компанія МЕРКУРІЙ (49008, АДРЕСА_1)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства Агропромислова Компанія (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 175)

про стягнення 1 763 675,66 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 25.01.2017 р.;

ОСОБА_2, відповідно до витягу з ЄДР №1001899728 від 23.12.2016р.;

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 08.02.2017р.

СУТНІСТЬ СПОРУ

06.01.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства Торгівельно-виробничої компанії МЕРКУРІЙ до Приватного акціонерного товариства Агропромислова Компанія про стягнення 1 763 675,66 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/18/17, справі присвоєно номер провадження 5/1/17, розгляд якої призначено на 06.02.2017р. У судовому засіданні 06.02.2017р. судом оголошено ухвалу про збільшення розміру позовних вимог та відкладення розгляду справи на 06.03.2017р.

В судовому засіданні 06.03.2017р. представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 03.02.2017р., письмові пояснення від 06.03.2017р. та просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.03.2017р. підтримав клопотання про призначення і проведення судової експертизи від 06.03.2017р., у якому просить суд призначити по справі почеркознавчу та технічну експертизу документів.

Частина 3 ст. 22 ГПК України передбачає, що сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (995_004 ), учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Відповідно до ч. 2 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи від 23.03.2012р. №4, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд зазначає, що представником відповідача не було надано жодних обґрунтованих та належних доказів на підтвердження своїх доводів. Також, судом у судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, відносно яких представник відповідача просить суд провести вказані експертизи, та встановлено, що підписи на відповідних видаткових накладних співпадають з підписами осіб, які вказані у довіреностях на отримання товару, в матеріалах справи присутні товаро-транспортні накладні, якими підтверджується факт отримання товару та його оприбуткування на складі відповідачем. Отже, усі доводи відповідача ґрунтуються на усних поясненнях ОСОБА_4, чиї підписи містяться на вказаних довіреностях та видаткових накладних. Суд розглянувши вказане клопотання не вбачає підстав для його задоволення.

Крім цього, відповідач підтримав клопотання від 06.03.2017р. про відстрочку виконання рішення у даній справі на 12 (дванадцять) місяців. Представники позивача проти задоволення клопотання заперечили. Розгляд цього клопотання відкладено судом до наступного судового засідання.

Також, представником відповідача надано суду клопотання від 06.03.2017р. про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, для надання додаткових доказів у справі, проти якого представники позивача не заперечили.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на пятнадцять днів.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе клопотання представника відповідача задовольнити, строк розгляду справи продовжити на п'ятнадцять днів до 21.03.2017р.

У звязку із необхідністю витребування додаткових документів, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти на 17.03.2017р. об 11 год. 30 хв.

Керуючись ст. ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду справи №908/18/17 на п'ятнадцять днів до 21.03.2017р.

2. Оголосити перерву до 17.03.2017р. о/об 11 год. 30 хв.

3. Зобовязати відповідача виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду від 06.01.2017р. та 06.02.2017р.

4. Явку представників сторін у судове засідання визнати обовязковою.

5. Копію ухвали направити сторонам у справі.

СуддяК.В.Проскуряков

Згідно із ст. 83 ГПК України суд має право стягувати в доход державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.