Ухвала суду № 65229345, 10.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 березня 2017 року м. Київ К/800/7002/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними відмови та рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року, позов задоволено частково: зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975 Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Судами встановлено, що проходив військову службу у Збройних Силах з 30.10.1978 р. по 10.02.1981 р., в тому числі з 20.01.1981 р. по 31.01.1981 р. на території Республіки Афганістан.

Рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 22.12.2011 р. № 2266 встановлено, що отримані позивачем поранення, (ЗЧМТ контузія головного мозку) і захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно з довідкою Харківського обласного МСЕК № 201476 серія 10 ААБ від 28.04.2014 р. ОСОБА_1 при повторному огляді встановлено безстроково 2 групу інвалідності з 01.03.2014 р., яка настала внаслідок бойових дій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у справі №820/1534/16, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975 Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2016 р. про виплату одноразової грошової допомоги.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України від 27.05.2016 р., на виконання зазначеного судового рішення документи позивача розглянуто та повернено на доопрацювання, оскільки на день звільнення з військової служби заявник проходив службу в прикордонних військах КДБ СРСР.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки позивачу встановлено ІI групу інвалідності з 01.03.2014 р., тому він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975, а відповідач протиправно не прийняв рішення про призначення або відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Міністерство оборони України ніколи не було правонаступником Міністерства оборони СРСР, тому є неналежним відповідачем у справі.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними відмови та рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак