Ухвала суду № 65229326, 02.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 березня 2017 року м. Київ К/800/5559/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом, в якому просила скасувати постанову серії АР № 028661 від 07 вересня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування адміністративного стягнення у розмірі 425,00 грн. штрафу.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року скасовано постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2016 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07 вересня 2016 року інспектором роти №2 батальйону УПП у м. Луцьку ДПП лейтенантом поліції Градинським М.М. винесено постанову серії АР № 028661, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З вищевказаної постанови вбачається, що позивач об 11-35 год. 07 вересня 2016 року, керуючи автомобілем «Мерседес Бенц» н.з. НОМЕР_1, на 127 км. автодороги Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне рухалась в крайній лівій полосі при вільній праві полосі, чим порушила п.11.2 Правил дорожнього руху України.

Пунктом 11.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що на дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач після зупинення ТЗ не заперечувала факту вчинення правопорушення, тобто безпричинне керування ТЗ в крайній лівій полосі при вільній праві полосі. Лише після винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач надала пояснення про невизнання своєї вини і керування ТЗ в крайній лівій полосі у зв'язку із наміром здійснити поворот для заїзду на автозаправку. Також, суд апеляційної інстанції встановив, що відеозаписом підтверджується те, що після завершення оформлення адміністративного правопорушення позивач продовжила рух ТЗ в напрямку м. Рівне, проїхавши місце для повороту чи розвороту ліворуч, а тому цей факт спростовує пояснення позивача про те, що вона мала намір із крайньої лівої смуги руху здійснювати поворот ліворуч для заїзду на автозаправку.

Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній обставини і зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а зазначені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко