Ухвала суду № 65229314, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року м. Київ К/800/34773/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року

у справі № 805/1136/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Димитровського міського відділу Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області

про зобов'язання вчинити дії та відшкодування матеріальної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Димитровського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області та просив зобов'язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на зброю та стягнути на його користь грошові кошти у розмірі 8 107 грн. матеріальної шкоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у вересні 2014 року звернувся до Димитровського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області із заявою про видачу йому дозволу на придбання однієї мисливської гладкоствольної рушниці, яка зареєстрована Димитровським міським відділом ГУ МВС України в Донецькій області 04 листопада 2014 року, вх. №К-130. До заяви позивач додав наступні документи: медичний висновок, довідку про вивчення матеріальної частини зброї, поліс страхування та квитанцію за послуги дозвільної системи.

Однак, посадовою особою відповідача старшим інспектором ДС Димитровського МВС ОСОБА_2 позивачу було запропоновано також надати довідку про відсутність судимості, яку позивач відмовився надавати, вважаючи, що зазначена довідка має бути отримана відповідачем самостійно.

Не отримавши протягом тривалого часу дозволу на придбання зброї, 05 листопада 2014 року позивач звернувся зі скаргою на бездіяльність посадових осіб відповідача щодо тривалого ненадання йому зазначеного дозволу до начальника Димитрівського МВ підполковника міліції Рижова А.В.

За результатами проведення службового розслідування складено висновок №11671 від 14 листопада 2014 року, відповідно до якого посадова особа Димитровського МВС старший інспектор ДС лейтенант міліції ОСОБА_2 діяв в рамках чинного законодавства.

Не погодившись із зазначеними результатами розслідування, позивач звернувся 02 грудня 2014 року зі скаргою на бездіяльність відповідача та з клопотанням про зобов'язання відповідача видати йому дозвіл на придбання зброї до Генеральної прокуратури України, якою скарга позивача була скерована для розгляду до Міністерства внутрішніх справ України. Аналогічну скаргу позивач подав у цей період і до Прокуратури Донецької області, яка була скерована до Прокуратури м. Димитрова Донецької області, а потім перенаправлена для розгляду до ГУ МВС України в Донецькій області.

У січні 2015 року позивач отримав лист від Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Донецькій області (вих. № 7/45 від 17 січня 2015 року), яким позивача повідомлено, що в діях відповідача не вбачається порушень чинного законодавства, а для розгляду заяви позивача про надання дозволу на придбання зброї ним особисто має бути подана до Димитрівського МВ довідка про відсутність судимості. Зазначено, що тільки після цього буде вирішено питання щодо надання позивачу дозволу на право придбання зброї. Аналогічна відповідь міститься і у листі Управління громадської безпеки ГУ МВС України в Донецькій області (вих. № 7/К-1 від 26 січня 2015 року).

Не погодившись із тривалим ненаданням йому дозволу на придбання зброї, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій вказали, що оскільки позивач у розумінні Закону №2297-VI є суб'єктом персональних даних, інформація щодо його несудимості/судимості може бути надана або йому особисто за його запитом, або, за запитом посадової особи Димитровського МВ при наявності письмової згоди на це позивача, оформленої належним чином. Відтак, зазначена довідка не може бути отримана відповідачем самостійно без наявності на це письмової згоди позивача. Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, суди вказали, що позивачем заявлені до стягнення кошти, які не є матеріальною шкодою у розумінні ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на їх правомірність та обґрунтованість та вбачає за доцільне зазначити

Відповідно до п. 1 Положення «Про дозвільну систему» дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення видача дозволів на придбання вогнепальної зброю нарізної воєнних зразків, несучасної стрілецької, спортивної, навчальної, охолощеної, мисливської нарізної і гладкоствольної), у порядку, визначеному МВС.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції №622 органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України, крім іншого, видають дозволи на придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України, транзит через територію України) й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, охолощеної зброї, пневматичної зброї.

Згідно до абзацу 3 пункту 2.3.2 Інструкції №622 дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України видаються УГБ (ВГБ) ГУМВС, УМВС.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.3.3 дозволи на придбання, зберігання і носіння громадянами України мисливської гладкоствольної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї видаються міськрайорганами внутрішніх справ.

Згідно з пунктом 2.8 Інструкції, видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Відповідно до абзацу 9 пункту 12.2 Інструкції №622 дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами внутрішніх справ у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати один місяць, щодо відсутності обставин, визначених у пункті 5.1 глави 5 розділу 1 цієї Інструкції, та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.

Згідно з абзацом 2-8 пункту 5.1 Інструкції №622 органи внутрішніх справ не мають права видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам в разі: наявності в особи медичних протипоказань до володіння зброєю; наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім'ї, що підтверджується документально; пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину; наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування; відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена перевірка на підставі поданої позивачем заяви, в результаті якої відповідно до інформації з автоматизованої бази даних (АБД) «Кримінал» було виявлено, що 10 травня 2010 року гр.. ОСОБА_1 скоїв психологічне та матеріальне насилля в сім'ї відносно своєї матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає у АДРЕСА_1, що підтверджується заявою ОСОБА_4 від 10 травня 2010 року (вх. № 970 від 10 травня 2010 року), матеріалами ЖРЗСП № 970 від 10 травня 2010 року, постановою про відмову у порушенні кримінальної справи № 623 від 13 травня 2010 року, затвердженої начальником Димитрівського МВ ГУМВС України у Донецькій області підполковником міліції В.Н. Кишкиним. Відповідно до реєстраційної картки та постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, за результатом розгляду заяви гр.-ки ОСОБА_4 було прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ч.1 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України - за відсутністю у діянні складу злочину.

На виконання приписів п.п. 5.2, 12.2 Інструкції №622, враховуючи отриману під час перевірки інформацію, старший інспектор ДС Димитровського МВС ОСОБА_2 дійшов висновку щодо необхідності проведення більш ґрунтовної перевірки ОСОБА_1 на предмет відсутності (або наявності) у останнього судимості, для чого запропонував ОСОБА_1 надати довідку про відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.

Беручи до уваги приписи п.п. 5.1, 5.2, 12.2 Інструкції №622 та встановлених обставини, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про обґрунтованість висновку відповідача щодо необхідності проведення додаткової перевірки позивача на предмет відсутності (або наявності) в позивача судимості.

Поряд з цим, колегія суддів погоджує висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності вимог відповідача про те, що інформацію (у вигляді довідки про судимість/несудимість) має надати саме ОСОБА_1, скільки інформація про несудимість/судимість особи є інформацією щодо персональних даних особи (суб'єкта персональних даних), яка може бути надана уповноваженою на це особою: або безпосередньо самій цій особі на її запит, або третій особі, за наявності відповідного дозволу суб'єкта персональних даних, або у випадках у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Враховуючи, що позивач у спірних правовідносинах у розумінні Закону №2297-VI є суб'єктом персональних даних, інформація щодо його несудимості/судимості може бути надана або йому особисто за його запитом, або, за запитом посадової особи Димитрівського МВ при наявності письмової згоди на це позивача, оформленої належним чином.

Отже, позивач виконав не всі вимоги Інструкції, хоч і надав повний перелік документів для отримання зазначеного дозволу.

Крім цього, згідно зі статтею 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів погоджує висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди завданої зміною курсу валют та підвищенням цін на додаткове оснащення рушниці не є моральною шкодою в розумінні ЦК України.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді М.М. Заїка

М.Г. Кобилянський